Меркель, Олланд і Путін розмовляють сам-на-сам

Канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Франції Франсуа Олланд в п'ятницю ввечері зустрілися в Кремлі з російським президентом Путіним у відчайдушній спробі домогтися угоди про припинення бойових дій в Україні.

Очікування, як підкреслюють експерти, не надто високі на тлі активних дій проросійських сепаратистів на Донбасі, які перейшли в наступ.

Лідери двох країн прилетіли до Москви зі своїми пропозиціями мирного врегулювання, які вони в четвер на п'ятигодинних переговорах обговорили з українським президентом Петром Порошенком.

Вони вирушили в Кремль одраз після прибуття до російської столиці, без звичайних у таких випадках дипломатичних люб'язностей - рукостискань перед телекамерами і відповідей або привітальних заяв для преси.

Після робочого обіду, що тривав 75 хвилин, Меркель та Олланд з'явилися в одному із залів Кремля перед фотографами, після чого продовжилися переговори за зачиненими дверима.

Переговори Путіна, Меркель і Олланда почалися у форматі "віч-на-віч", без участі будь-яких експертів і членів делегацій.

Перед прибуттям до Росії Франсуа Олланд назвав ці переговори "першим кроком", а Меркель попередила, що на зустрічі в Кремлі немає жодних гарантій досягнення якихось домовленостей про перемир'я.

Це перший візит Ангели Меркель до Москви після початку конфлікту в Україні. Її офіційний представник заявив, що наразі немає жодних ознак прориву в досягненні нових домовленостей.

Відправною точкою переговорів є Мінські домовленості про припинення вогню, укладені 5 вересня, які так і не були виконані.

Відтоді проросійські сепаратисти на сході України перейшли в контрнаступ і істотно розширили контрольовану ними територію.

Представник однієї з великих країн ЄС, який говорив на умовах анонімності з кореспондентом агентства Reuters, дав досить похмурий прогноз переговорам, сказавши, що у Путіна немає зараз серйозних підстав закликати сепаратистів відійти в ситуації, коли вони беруть гору.

"У нього, судячи з усього, немає ніяких стимулів для того, щоб відступити зараз. Сепаратисти контролюють ситуацію й опановують новими територіями. Він може сидіти і спостерігати, як зростає тиск на Україну та її лідерів", - сказав співрозмовник агентства Рейтер.

Мінські надії

Негайне припинення вогню обома сторонами конфлікту під наглядом ОБСЄ було головним пунктом Мінських угод. Насправді ж бої за стратегічні об'єкти (наприклад, Донецький аеропорт) не припинялися ні на один день.

У грудні було повторно оголошено про перемир'я, яке протрималося кілька тижнів, однак у січні сепаратисти перейшли в контрнаступ.

Ще один принциповий пункт угод - виведення "всіх незаконних збройних груп, важкої військової техніки, а також всіх бійців і найманців" з території України.

Київ і його західні союзники стверджують, що Москва продовжує постачати сепаратистам бійців, озброєння і важку техніку. Москва, у свою чергу, заявляє, що на боці українських урядових військ б'ються найманці з Польщі та інших країн НАТО.

Найбільш повно було виконано угоду про обмін полоненими. Обидві сторони конфлікту звільнили сотні бійців, проте і далі звинувачують одна одну в незаконному утриманні військовополонених.

Серед них - українська льотчиця Надія Савченко, яку в Москві звинувачуютьу причетності до вбивства двох журналістів у мінометному обстрілі. Правозахисники заявляють, що Савченко була вивезена до Росії незаконно.

Крім того, в Мінські угоди були також включені пункти про широке обговорення політичного устрою України і - за наполяганням Москви - про можливу "децентралізацію влади", а також про організацію охорони та моніторингу російсько-українського кордону.