Латвія: криза в Україні - перешкода для "російської" партії

На парламентських виборах, які відбулися у Латвії в суботу, знову перемогла опозиційна партія "Злагода", яку традиційно пов'язують із російськомовним електоратом. Однак загальна перевага залишилася на боці провладних політичних сил, свій вплив збільшило також радикальне крило сейму. "Злагода" отримала менше місць, ніж на минулих виборах, що пояснюють реакцією на українську кризу.

Основною інтригою минулих виборів став розподіл мандатів між партіями-лідерами. Напередодні голосування соціологічні опитування показували дуже різні результати: перше місце відводилося то прем'єрській партії "Єдність", то опозиційній "Злагоді", котра виграла минулі вибори з великим відривом. Дані екзит-полів показували перевагу на боці "Єдності", у той час як "Злагоді" відводилося лише третє місце.

Однак підрахунки Центральної виборчої комісії показали, що перемогла "Злагода", яка набрала більше 23% голосів. Партія отримує 25 місць у Сеймі - це на шість менше, ніж на минулих виборах.

Прем'єрська "Єдність" займає друге місце і набирає більше 21%, збільшуючи свою присутність у парламенті з 20 до 23 мандатів.

Третє місце і майже 20% відходять до коаліційного "Союзу зелених і селян", замість 13 місць у сеймі ця партія отримує 21 мандат. Четверте місце на виборах отримує коаліційна радикальна партія "Національне об'єднання", що набирає 16,5%, і збільшує свою присутність у парламенті з 14 до 17 мандатів.

Таким чином, три провладні партії разом набрали 61 мандат, що на 16 більше, ніж минулого разу. У сейм пройшли також дві нові партії - "Від серця Латвії" і "Регіональне об'єднання Латвії", кожна з яких отримує по сім місць.

Голоси за стабільність

Переваги на користь чинної коаліції цілком достатньо для того, щоб вона залишилася при владі. За словами голови парламентської фракції прем'єрської партії "Єдність" Дзінтарса Закиса, переговори з новими партіями проходитимуть, а їхнє включення до складу коаліції все ще можливе. Однак зміни курсу не буде за будь-якого сценарію.

"Люди голосували за чинну коаліцію, тому що оцінили результати виконаної нами роботи - в країні стабільність, зростає економіка. Так, це відбувається не так швидко, як хотілося б, але виборці оцінили те, що відбувається", - сказав Дзінтарс Закіс в інтерв'ю Російській службі Бі-бі-сі.

Політологи, натомість, вказують на інтригу, пов'язану з поіменним складом нового сейму.

"Політика буде значною мірою залежати від конкретних персоналій, які отримають важелі впливу. Ми бачимо, що до сейму не обрали чинного спікера Солвіту Аболтіню, яка реально управляла країною. Хто прийде на її місце, невідомо. Теоретично правляча більшість може сформуватися без (радикального крила коаліції) "Національного об'єднання", - вважає політолог Ілга Крейтусе.

"Пишаються угодою з "Єдиною Росією"

Лідери провладних партій пояснюють свій успіх не тільки потягом латвійських виборців до стабільності, а й впливом останніх подій в Україні, які дозволяють говорити про загрозу національній безпеці Латвії.

З перших днів української кризи конкуренти звинувачували "Злагоду" у симпатіях до Росії та президента Володимира Путіна.

"Вони й самі пишаються своєю угодою з "Єдиною Росією", до того ж депутати "Центру злагоди" голосували проти засудження дій Росії в Криму. Тут можна згадати і їхню позицію щодо мовного референдуму, коли вони виступали за двомовність (референдум про надання російській мові статусу державної відбувся у Латвії у 2012 році). Зараз у них немає жодних шансів потрапити до коаліції", - вважає Дзінтарс Закіс.

У день виборів прем'єр-міністр Лаймдота Страуюма заявила журналістам, що у разі перемоги "Злагоди" може виникнути загроза для незалежності Латвії.

"Злагода" їздить у США і Брюссель, але їздить також і у Москву", - пояснила голова латвійського уряду.

"Дякуючи Путіну"

Політики "Злагоди" зі свого боку дистанціюються від Кремля та іміджу "російської" партії. А свої зв'язки з Москвою пояснюють виключно практичними міркуваннями.

"Ми не є російською партією, ми є соціал-демократичною партією. Не буду заперечувати, що російськомовна меншина голосує саме за нас. Це пов'язано з тим, що ми завжди працювали над питаннями, які хвилюють такий електорат - наприклад, проблема негромадян і освіта російською мовою. Але це не робить нас проросійською партією", - сказав Російській службі Бі-бі-сі представник "Злагоди", віце-спікер сейму Андрій Клементьєв.

"Щодо угоди з "Єдиною Росією", то вона є партією влади в Російській Федерації, і така угода потрібна, щоб підтримувати відносини з сусідньою державою, - додає Клементьев. - Щодо засудження дій Росії у Криму, то у питаннях зовнішньої політики ми зберігаємо спокійну позицію, не намагаємося шукати винуватих і вважаємо, що ЄС повинен виступати миротворцем".

За його словами, зменшення популярності "Злагоди" серед виборців можна пояснити зростанням конкуренції і українською кризою.

"У Латвії з'явилися й інші партії, які обіцяють зміни - саме на цьому наполягала "Злагода". Деякі виборці вирішили, що ці партії зможуть краще реалізувати такі обіцянки. До того ж та істерія, яка склалася у Латвії на тлі української кризи, відвернула людей від нагальних проблем і вплинула на падіння наших результатів. Загроза війни допомогла радикалам, які збільшили своє представництво", - вважає Андрій Клементьєв.

Політолог Ілга Крейтусе вважає, що саме російська загроза стала причиною падіння популярності "Злагоди" і зростання підтримки більш радикальних партій - наприклад, "Національного об'єднання".

"Думаю, "Єдність" і "Нацоб'єднання" повинні подякувати Путіну. У нас знову зовнішня політика перемогла внутрішню, знову перемогу здобув 1940-й рік (рік приєднання Латвії до СРСР). Жителі Латвії все ще бояться повторення цього сценарію, вони все ще не вірять у те, що НАТО може нас захистити. А "Злагода" програла, тому що вони давали привід звинувачувати себе у симпатіях до Росії", - пояснила Крейтусе у бесіді з Російською службою Бі-бі-сі.

"Час апатії"

Ще однією несподіванкою минулих виборів стала відносно низька явка - 58,78%. Такий показник змусив політиків і політологів говорити про пасивність електорату.

"Це найнижчий показник з часів відновлення незалежності, тому нормальним його ніяк не можна назвати. У нас апатія, а це найгірше, що може бути. Перемогла байдужість, а це значить, що люди і надалі будуть голосувати ногами у бік аеропорту, а інші країни ЄС продовжуватимуть отримувати добре освічену робочу силу з Латвії", - говорить Ілга Крейтусе.

За даними поліції безпеки Латвії, на минулих виборах зафіксували збільшення кількості спроб підкупу виборців. За двома випадками поліція почала кримінальне розслідування.

Однак, як ще вночі говорив голова Центральної виборчої комісії Латвії Арніс Цимдарс, серйозних порушень на виборах не спостерігалося, відповідно, причин для перерахунку голосів поки що немає.