Естонія сподівається уникнути долі України

Захід сонця над рікою Нарвою - зриме втілення миру і спокою. Над берегами височіють середньовічні замки, рибалки закидають вудочки в стрімкі води.

Але саме тут пролягає новий фронт зіткнення між двома протиборчими баченнями майбутнього цієї частини світу - між Росією і НАТО, чиї відносини не перестають погіршуватися.

Конфлікт в Україні та участь в ньому російських військових турбують багатьох в країнах Балтії. Тут гадають, що ж ще викине президент Путін.

"Коли дивишся і слухаєш, що відбувається, не можна про це не замислитися", - каже університетський викладач Жанна Разінкова. Ми дивимося на річку і на протилежний, російський берег, і вона додає: "Але, по-моєму, ми поки не дуже турбуємося".

І все ж, за її словами, візит президента Обами в Естонію її порадував і заспокоїв. "Ми вважаємо себе частиною Заходу", - пояснює Жанна.

Етнічні росіяни

При цьому, як майже 90% населення Нарви, сама Жанна - за національністю росіянка.

У багатьох місцевих жителів зберігається емоційний, культурно-мовний зв'язок з Росією і є претензії до уряду в Таллінні, з якими ще доведеться розбиратися.

Разом з тим, величезна більшість жителів Нарви явно бачить своє майбутнє по цей бік кордону - у складі НАТО і Євросоюзу з його загальним ринком.

"Навіщо мені до Росії?" - питає Євгенія, сидячи на лавці біля свого будинку разом з двома подругами похилого віку.

"Мої діти і внуки тут - ті, хто хотів до Росії, - вже поїхали", - додає вона.

Події в Україні і, особливо, в Криму розбудили неприємні спогади.

У місцевих органах влади ще пам'ятають, як в 1993 році Володимир Путін, тоді ще політик-початківець в Санкт-Петербурзі, закликав провести в цих місцях референдум про возз'єднання з Росією.

Референдум навіть відбувся, але його результати були анульовані рішенням естонських судів.

А адже ця країна залишалася під владою Росії аж до 1991 року.

Військові бази

Тому президента Сполучених Штатів Америки в Естонію по дорозі на саміт НАТО в Уельсі став настільки символічним.

Виступаючи в Таллінні перед політичною елітою країн Балтії, Барак Обама знову повторив те, що вони хотіли почути: як члени НАТО, вони захищені від будь-якої потенційної агресії.

"Захист Таллінна, Риги та Вільнюса важливий не менш, ніж захист Берліна, Парижа і Лондона", - заявив президент під оплески присутніх.

"Ви вже одного разу позбулися незалежності. Але з НАТО ви більше ніколи не втратите її знову", - підкреслив Обама.

Але виникає питання: що на практиці має означати посилення військової присутності НАТО?

Президент Обама заявив, що чисельність американських військових, які прибувають до країн Балтії на вчення чи службу, буде збільшена.

Сили швидкого реагування альянсу будуть розширені, щоб мати можливість бути в потрібному місці, в потрібний час і з необхідними силами і засобами.

Однак це - не те ж саме, що постійна військова присутність, чого хотіли б багато хто з балтійських лідерів.

Головний аргумент проти розміщення сил НАТО в країнах Балтії на постійній основі полягає в тому, що це стало б порушенням договірних зобов'язань НАТО перед Росією.

Але на це можна сказати, що своїми діями Росія вже порушила свої зобов'язання.

"Я б сказав, що ми вступили в нову епоху. І коли колишні умови більше не зберігаються, настає час змін", - сказав на прес-конференції з Бараком Обамою президент Естонії Тоомас Хендрік Ілвес.

Це дає привід для роздумів всім, в тому числі і рибалкам, що ловлять рибу в річці Нарві. Вони-то знають, що в тихому болоті чорти плодяться.