Кримська криза - загроза та виклик для Грузії

Кримська криза багатьом в Грузії нагадала серпень 2008 року. У Тбілісі сподіваються, що цього разу Захід буде діяти більш рішуче, ніж шість років тому, і зупинить Москву.

На проспекті Руставелі 12 серпня 2008 року майоріли український і грузинський прапори. Того дня Віктор Ющенко, тоді президент України, разом з європейськими лідерами приїхав до Тбілісі, щоб висловити підтримку Грузії.

Шість років по тому в Тбілісі на черговій акції на підтримку України український прапор знову майорить поряд з прапором Грузії. З тим же закликом - Stop Russia!

"Спершу ми, тепер Україна, хто наступний? Хтось повинен нарешті зупинити Путіна!", - говорить Марина Берадзе, одна з учасниць акції-концерту в центрі Тбілісі .

У Грузії впевнені, що від того, що відбувається в Криму, залежить не тільки майбутнє України, а й майбутнє інших колишніх радянських республік, в тому числі й Грузії, 20% території якої Тбілісі вважає окупованою Росією.

Те, що відбувається в Криму, стає нагадуванням про погрози з боку північного сусіда і джерелом не тільки для нових побоювань, а й для надій на прискорення процесу євроінтеграції Грузії.

"Повзуча анексія"

У центрі села Атоці Карельського району, розташованого поблизу Південній Осетії, що відкололася від Грузії, збирається група чоловіків.

Головна тема для обговорення тут - не тільки загородження з написами "Обережно! Державний кордон!", що з'явилися близько двох тижнів тому, але й те, що відбувається за тисячу кілометрів в Криму.

"Те ж саме роблять", - махає рукою один з чоловіків.

"Те ж саме, але якщо вони заволодіють Україною, вони стануть господарями у світі, а Грузія що - одна маленька крапка", - перебиває його співрозмовник.

"Повзуча анексія - так чинить Росія. Хто їм відповість? Європа ж обманює Грузію, це вже знущання над республікою. "Ми підтримуємо цілісність Грузії, ми стурбовані діями Росії"... Чим вона допомогла Грузії? Нічим", - вважає житель Атоці Автанділ.

Загородження уздовж невизнаного кордону були встановлені біля села в лютому. За словами місцевих жителів, як і у випадку з іншими прикордонними селами, за огорожами є пасовища і ділянки деяких місцевих жителів.

"По ту сторону опинилися мої два гектара. Я там кукурудзу, квасолю ростив. Але туди я все одно вже не міг ходити, нас не пускали. Тепер вони перегородили ще й пасовища, куди ми худобу водили", - говорить житель Атоці Отар Біртвелішвілі.

Російська відповідь

Нинішня грузинська влада не раз заявляла, що Михайло Саакашвілі не зміг уникнути війни 2008 року, і звинувачували колишнє керівництво в жорсткій риториці на адресу Росії.

Вони обіцяли піти іншим шляхом. Вести конструктивну політику, щоб нормалізувати відносини з Росією.

Багато хто вважав, що це - єдиний вихід, бо події після серпневої війни підтвердили, що Захід не піде на конфронтацію з Росією через Грузію.

Але спроби грузинської влади нормалізувати відносини з Росією поки не принесли змін у проблемних регіонах.

У лютому Тбілісі заявив, що російські військові відновили монтаж колючих загороджень уздовж невизнаного кордону на прилеглих до сіл Карельського району територіях.

Інша сторона медалі

Події в Україні, за словами політологів, багато в чому стали нагадуванням Грузії про політику північного сусіда, а з наближенням підписання Угоди про асоціацію між Грузією і Євросоюзом тиск з боку Москви на Тбілісі може посилитися.

За словами голови парламентського комітету з європейської інтеграції Віктора Долідзе, на тлі останніх подій в Україні Грузії треба бути готовою до всього.

"Превентивні заходи треба в обов'язковому порядку приймати. Добре, що відкрився російський ринок для Грузії. Але, враховуючи те, що Росія зараз творить в Криму, і, Бог його знає, як Путін далі буде діяти в Україні - нічого не виключено", - заявив пан Долідзе в інтерв'ю ВВС.

При цьому в Тбілісі сподіваються, що Україні не доведеться пережити досвід Грузії 2008 року. Точніше, що цього разу Захід буде більш рішучим і скоординованим у своїх діях, щоб зупинити Москву.

За словами пана Долідзе, активність, яку сьогодні проявляє міжнародне західне співтовариство, вже дає підстави для оптимізму. За його словами, для Грузії сьогодні також важлива максимальна активізація інтеграційних процесів - як з боку ЄС, так і з боку НАТО.

"У монети є й інша сторона. Те, що зараз відбувається на Україні, - не вкладається в голові. Як ми бачимо, все можна очікувати від Путіна, тому адекватні, проактивні заходи з боку міжнародного співтовариства будуть дуже важливі для нас", - говорить Долідзе.

Реабілітація Саакашвілі?

Дії Москви в Криму ще більше послабили проросійські настрої в Грузії, вважає директор Центру європейських досліджень Каха Гоголашвілі.

"Різні програми працюють для того, щоб суспільство повернути в бік Росії. Але після Криму їй важко буде когось переконати в нашій країні. Проросійським силам та інтернет-виданням важко буде знайти читачів, які повірять в їх вигадки", - заявив пан Гоголашвілі в інтерв'ю ВВС.

Дії Москви в Україні багато в чому реабілітували колишнього президента Михайла Саакашвілі в очах Заходу, зазначає експерт.

"Я думаю, що Саакашвілі реабілітував себе на Заході. Росія йому в цьому, безумовно, допомогла. Це не означає, що він діяв правильно тоді, - каже Гоголашвілі. - Я, думаю, що помилки були, але в цілому помилку допустив і Захід, який ніяк не хотів дати оцінку російській політиці".

"Ми втратили Ахалгорі, деякі території нижче Цхінвалі і Кодорської ущелини після вторгнення російських військ у 2008 році, але все інше було вже відірвано. На це дуже слабо реагував Захід", - вважає він.

Як вважає Олена Хоштарія, одна із засновниць Асоціації реформ Грузії і колишній заступник міністра з євроатлантичної інтеграції, події в Криму лише підтвердили, що ті загрози, про які роками говорив колишній уряд на чолі з Саакашвілі, не були перебільшенням.

"Нас вважали людьми, які перебільшують загрози з боку Росії. Зараз всі ці дії показують, що загрози, про які ми говорили, реалізуються", - підкреслює Хоштарія.