"Або вони нас, або ми їх": опозиція береться за "банкову справу"

Опозиція каже, що має план, як допомогти учасникам протестів, котрим суд напередодні обрав запобіжний захід у вигляді двомісячного перебування за ґратами, та не допустити подальших репресій проти мітингувальників.

Поруч з юридичними методами захисту опозиціонери планують застосовувати прямі методи впливу на судову та правоохоронну систему влади, а також привертати увагу міжнародної спільноти до процесів, які називають політичними.

Наразі складно спрогнозувати, чи запропоновані опозицією методи захисту будуть дієвими.

У Росії за "болотною" справою, багато в чому подібною до тієї, що її напередодні почав розглядати столичний Шевченківський райсуд, перші двоє обвинувачених отримали значні терміни ув’язнення.

Від п’яти до восьми

Увечері у вівторок соцмережі вибухнули обуренням з приводу рішення Шевченківського районного суду міста Києва. Він постановив обрати для п’ятьох затриманих у ході недільних сутичок у центрі столиці активістів запобіжний захід у вигляді двомісячного тримання під вартою.

Серед них – журналіст, далекобійник, батько трьох дітей, колишній продюсер гурту "Океан Ельзи" та депутат однієї з райрад на Рівненщині від "Свободи".

Всі вони стверджують, що при затриманні їх жорстоко побили.

Адвокати заперечують вину своїх підзахисних у злочині, котрий їм інкримінують, – а це організація масових заворушень, що супроводжувалися насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, опором представникам влади – та вказують на низку процесуальних порушень у ході розгляду справи. Санкція за цією статтею Кримінального кодексу – від п’яти до восьми років позбавлення волі.

"Рішення ідентичні, вони тільки номери справ міняли. (Згідно з рішеннями суду - Ред.), дев’ятеро (затриманих – Ред.) були однаково одягнені в чорний одяг, у всіх з кишень вилучили по 93 гривні", – емоційно розповідає ВВС Україна голова юридичної служби партії "Батьківщина" Павло Петренко.

"Хлопці та їхні родичі не повинні бути забутими. Їхнє звільнення повинно бути одним з перших пунктів наших вимог… Інакше це все не має жодного сенсу", – уривок зі статусу у Facebook одного з активістів, котрі очікували на рішення перед судом, поширили у соціальних мережах близько двох тисяч разів.

Вимогу звільнення затриманих активістів висловили опозиціонери, заблокувавши у середу роботу парламенту.

Ця ситуація поставила руба питання про те, чи здатна опозиція дієво захищати учасників протестів від теперішніх та можливих майбутніх репресій з боку влади.

Тим більше, що у вівторок у парламенті прем’єр-міністр Микола Азаров заявив, що мітингувальники, котрі блокують роботу державних установ, "обов’язково" понесуть відповідальність.

"Не на бланку"

Голова юридичної служби партії УДАР Валерій Карпунцов стверджує, що опозиція вже створила Координаційну раду юридичного захисту, котра надає учасникам протестів юридичну допомогу у найрізноманітніших ситуаціях – від побиття з боку міліції до втрати гаманця.

За словами Павла Петренка, до роботи цієї структури у тій чи іншій формі залучено вже понад 150 адвокатів, в тому числі працівників знаних у столиці юридичних фірм.

Парламентарі-юристи були в Шевченківському суді і у вівторок. Вони домагалися, аби затриманих відпустили на їхні поруки. Проте суд не задовольнив їхніх клопотань, "оскільки вони були подані у порушення процесуального закону".

"Клопотання були відхилені за абсолютно формальним приводом: вони були подані не на бланку народного депутата. Хоча їх подавали депутати персонально, підписували, вказували номери своїх посвідчень", – обурено розповідає ВВС Україна Арсеній Яценюк.

Валерій Карпунцов відповідає на питання, політичними чи правовими є вівторкові рішення Шевченківського райсуду просто: "Зараз у судовій системі України правових рішень немає".

Він впевнений, що мета, котру переслідували ініціатори цих рішень - залякати учасників протестів, створити у них враження, що їм ніхто не допоможе, тому краще відмовитися від участі у мітингах.

Ще у вівторок вночі юристи почали готувати апеляційні скарги на це рішення. У середу до кінця дня обіцяють їх подати.

Суд розглядатиме апеляції або наприкінці цього тижня, або на початку наступного, припускає Павло Петренко.

Що робити?

Хоча опозиціонери стверджують, що роблять все можливе для захисту затриманих у юридичній площині, вони самі визнають, що самих ідеально оформлених скарг для цього недостатньо.

Співрозмовники ВВС Україна вважають, що на рішення Шевченківського райсуду у вівторок могла б вплинути кількатисячна демонстрація, котра вимагала б правового рішення у справі затриманих під стінами суду.

У той час як кілька десятків активістів до ночі чекали на суддівські вердикти, зовсім недалеко, на Майдані Незалежності, абсолютна більшість протестувальників навіть не здогадувалися про це.

"Це помилка", – заявив ВВС Україна один з присутніх на судах депутатів.

Опозиція налаштована її виправити.

Олег Тягнибок заявив у парламенті, що противники влади розширять географію протестів у Києві.

"Ми організовуватимемо групи людей, які будуть пікетувати суди, Лук’янівське СІЗО, МВС, Генеральну прокуратуру", – сказав лідер "Свободи".

Організовуватися на захист прав затриманих політики закликають і громаду.

"Де перевізники? Давайте, вперед за свого! Думаю, вони не проти були б піти. Перевізники вже не раз вдавалися до потужних, але мирних актів прямої дії", – закликає Валерій Карпунцов до солідарності колег затриманого багатодітного далекобійника.

Крім того, опозиція планує приводити на суди над затриманими активістами послів іноземних держав, аби вони самі змогли переконатися, що "це не суд, а судилище", додає Арсеній Яценюк.

Опозиціонери кажуть, що не мають наміру проводити з владою переговорів про певну форму амністії для уже затриманих протестувальників і тих, хто потенційно може стати жертвою репресій.

"Тут або вони нас, або ми їх. Зараз склалася така ситуація, що нема третього варіанту", – демонструє рішучий настрій пан Яценюк.

Російські паралелі

Тим часом ані увага Заходу, ані участь опозиції у захисті затриманих не особливо допомогли фігурантам так званої "болотної" справи, порушеної після сутичок, котрими закінчився "Марш мільйонів", що пройшов у Москві у травні минулого року.

Мітинг, у якому брали участь від восьми (за даними поліції) до ста (як кажуть організатори) тисяч людей, закінчився сутичками з поліцією.

Російські правозахисники казали, що бійку спровокувала поліція, натомість поліцейські заявили, що їх намагалися побити мітингувальники, розповідає Ольга Івшина з Російської служби ВВС.

Невдовзі після маршу було порушено справу про "організацію масових заворушень, що супроводжувалися насильством, погромами, знищенням власності, а також чиненням збройного спротиву представникові влади".

У день акції поліція заарештувала понад чотириста людей. Двоє чоловіків уже отримали вироки у 2,5 та 4,5 років позбавлення волі. На даний момент обвинуваченими у цій справі досі фігурують 27 людей, в тому числі - одна пенсіонерка. Дехто з них понад рік перебувають в СІЗО.

Російська опозиція найняла фігурантам справи адвокатів, займалася збором коштів для них та їхніх родин, проводить акції на їхню підтримку.

Серед понад 1300 свідків, опитаних у цій справі – відомі російські опозиціонери Ілля Яшин та Олексій Навальний. Проте переважна більшість цих свідків – співробітники правоохоронних органів.

Незважаючи на численні скарги затриманих на побиття під час маршу, потерпілими у справі проходять виключно правоохоронці.

Постраждалі під час сутичок з опозиційними активістами на "Марші мільйонів" поліцейські отримали квартири в Москві.