Журналісти, які підтримали Клацнути акцію проти запровадження кримінальної відповідальності за наклеп, вважають, що більшість у Верховній Раді може ухвалити цей закон в остаточній редакції ще до кінця жовтня. Цього не виключають також як в опозиції, так і у Партії регіонів.
Представники адміністрації президента, керівники фракції Партії регіонів і Клацнути деякі урядовці заявляли, що до другого читання законопроект може бути суттєво змінений. Радник президента Ганна Герман навіть сказала, що президент ніколи не підпише закон, якщо у ньому буде збережено статтю про покарання в'язницею за поширення неправдивої інформації.
Але, як повідомили ВВС Україна у комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, станом на 25 вересня пропозиції до законопроекту подали лише два депутати, і вони представляють опозицію - Микола Томенко і голова цього комітету Віктор Швець.
Питання часу
Віктор Швець сказав, що подавати доповнення до проекту депутати можуть до 2 жовтня, після чого комітет вивчатиме їх і готуватиме до розгляду на сесії. Сам глава комітету пропонує передати проект закону на експертизу до Венеціанської комісії ПАРЄ.
З цих причин, каже пан Швець, 2 жовтня навряд чи законопроект розглядатиметься на сесії. Але глава комітету вважає, що 16 жовтня це може статися навіть у випадку, якщо профільний комітет його відхилить як неприйнятний.
"Політтехнологи партії влади аналізують ситуацію, чи вплине ухвалення закону на рейтинг партії напередодні виборів. Поки ситуація лишатиметься незрозумілою, законопроект лежатиме у довгій шухляді. Але у потрібний момент Партія регіонів за п'ять хвилин внесе його до зали і проголосує"
Юрій Стець, голова комітету ВР з питань свободи слова
"Не треба бути наївними людьми. Невже ви думаєте, що це Журавський вніс цей проект? Він готувався в адміністрації президента, і його треба розглядати у контексті усіх тих дій, що робить партія влади: Клацнути вже ухвалений у першому читанні законопроект про обмеження на масові заходи. Я не виключаю, що будуть ще якісь поправки про посилення кримінальної відповідальності, наприклад, за "антирегіональну пропаганду" чи щось інше", - сказав ВВС Україна Віктор Швець.
Голова комітету Верховної Ради з питань свободи слова і діяльності засобів масової інформації Юрій Стець припускає, що більшість у парламенті може відкласти ухвалення закону в остаточній редакції лише за однієї умови.
"Зараз майже нічого не відбувається. Політтехнологи партії влади аналізують ситуацію, чи вплине ухвалення закону на рейтинг партії напередодні виборів. Поки ситуація лишатиметься незрозумілою, законопроект лежатиме у довгій шухляді. Але у потрібний момент Партія регіонів за п'ять хвилин внесе його до зали і проголосує", - прогнозує Юрій Стець в інтерв'ю ВВС Україна.
"Дурість" депутатів чи справедлива кара?
Журналіст Мустафа Найем сказав ВВС Україна, що противники закону вважають, що на сьогодні у законодавстві врегульоване питання про відповідальність за поширення неправдивної інформації, тому вигадувати щось нове немає сенсу.
"Відповідальність за наклеп має бути. Неправда відрізняється від наклепу тим, що ви поширюєте заздалегідь неправдиву інформацію, і про це добре знаєте. Наприклад, про те, що людина не була судимою, і ви бачили довідку, але свідомо стверджуєте протилежне"
Володимир Олійник, Партія регіонів
"Нас мало цікавлять ідеї про внесення якихось змін до законопроекту, про що вже заявляють представники Партії регіонів. Ми домагаємося повного скасування цього законопроекту. Наша позиція дуже чітка: ми проти його розгляду взагалі, у будь-якому вигляді. Будь-які каральні методи - пом'якшені, модифіковані, переглянуті - це загроза для журналістів", - наголосив Мустафа Найем.
Хоча голова Верховної Ради Володимир Литвин називав намір запровадити кримінальну відповідальність за наклеп Клацнути "дурістю" депутатів , а лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов обіцяв, що ці статті будуть змінені, виглядає так, що пропрезидентська фракція не має наміру виконувати вимогу журналістів - взагалі скасовувати закон.
Більше того, депутати фракції Партії регіонів кажуть, що навіть у разі внесення змін до законопроекту про наклеп кримінальну відповідальність треба зберегти.
"Відповідальність за наклеп має бути. Неправда відрізняється від наклепу тим, що ви поширюєте заздалегідь неправдиву інформацію, і про це добре знаєте. Наприклад, про те, що людина не була судимою, і ви бачили довідку, але свідомо стверджуєте протилежне. І суд має довести, що ви знали, що поширюєте неправдиві відомості", - заявив ВВС Україна колишній суддя, представник Партії регіонів Володимир Олійник.
Депутат каже, що він би запропонував до другого читання норму, яка б передбачала, що стаття про наклеп є статтею приватного обвинувачення, а не прокуратури, тобто, коли справа порушується з ініціативи особи, а не правоохоронних органів.
"Окрім того, я би особисто йшов шляхом не кримінальної відповідальності, а запровадив у даному випадку новий вид правопорушення - кримінальну провину. Він відрізняється тим, що не передбачається позбавлення волі, а лише штраф і виправні роботи", - сказав Володимир Олійник.
"Не треба думати, що це закон, спрямований проти журналістів чи проти свободи слова. Це законопроект проти всіх людей, які не сприймають цю владу і цього президента"
Віктор Швець, партія "Батьківщина"
Колишній генеральний прокурор і член фракції Партії регіонів Святослав Піскун вважає, що кримінальна відповідальність за наклеп має бути збережена лише в одному випадку, причому у законі має бути чітко виписано підстави.
"Я особисто проти такої жорсткої відповідальності за наклеп, що передбачена у проекті закону. Це була помилка. Якщо цей закон ухвалять, то я вам гарантую, що одразу десяток журналістів сяде за ґрати. Але кримінальна відповідальність має бути у випадку, якщо буде доведено тяжкі, непоправні наслідки через поширення неправдивої інформації - смерть, самогубство, втрата здоров'я", - сказав Святослав Піскун у коментарі ВВС Україна.
Журналісти, але не тільки
Хоча журналісти першими почали протестувати проти закону про наклеп і доводити, що він - пряма загроза свободі слова, і в опозиції, і у провладній більшості кажуть, що закон спрямований не проти журналістів. Щоправда, пояснення різні.
"Це робиться тільки для того, щоб будь-які висловлювання проти партії влади, проти президента могли бути розцінені як наклеп, і це могло бути підставою для порушення кримінальної справи проти будь-якої особи. Не треба думати, що це закон, спрямований проти журналістів чи проти свободи слова. Це - законопроект проти всіх людей, які не сприймають цю владу і цього президента", - сказав представник опозиційної "Батьківщини" Віктор Швець в інтерв'ю ВВС Україна.
Володимир Олійник із Партії регіонів також говорить про те, що законопроект спрямований на захист усіх громадян, а карати можуть не лише журналістів.
"Ми ж говоримо не лише про журналістів. Суб'єктами можуть бути і посадовці, і прокурор, і слідчий, і суддя, які поширюватимуть завідомо неправдиву інформацію. У проекті навіть є норма про заборону обіймати ту чи іншу посаду", - сказав депутат у коментарі ВВС Україна.
Проте медіаексперт Тарас Шевченко вважає, що такі "благі наміри" призведуть до того, що постраждають передусім працівники ЗМІ.
"Це - дуже проста можливість порушувати кримінальні справи, забирати сервери інтернет-видань, арештовувати людей, саджати їх у в'язницю, давати їм судимість і забороняти займатися професійною діяльністю", - сказав Тарас Шевченко.
Тим часом, кілька видань на знак протесту проти можливого запровадження закону про наклеп обіцяють випустити свої журнали і газети із порожніми обкладинками.
Головний редактор тижневика "Корреспондент" Віталій Сич на своїй сторінці у Facebook написав: "Ми вийшли з порожньою обкладинкою, бо нас намагаються заткнути, а у вас відбирають право знати правду". Про таку ж акцію повідомив і тижневик "ZIK".
На українських інтернет-ресурсах Клацнути триває акція протесту проти пропонованого закону.
