Андрій Кравець Бі-Бі-Сі, Лондон

	Президент Росії Владімір Путін: хто кому більше потрібен - Росія Заходу чи навпаки?

Андрій Кравець розмовляв з американським експертом, колишнім радником президента Білла Клінтона, Марком Бжезинським.

Бі-Бі-Сі: Як далеко може зайти війна слів між лідерами США та Росії, які постійно нагадують один одному про стан демократії в кожній з держав, дехто навіть починає згадувати Холодну Війну...

Марк Бжезинський: Ця війна слів може потривати ще тривалий час. Адже Росія і Кремль почуваються тепер як ніколи сильними, бо високі світові ціни на нафту та газ дали Росії просто ріки готівки. Зараз немає якогось конкретного важеля впливу, який би Сполучені Штати мали у відносинах з Росією, важеля, здатного вплинути на дії Путіна чи дії Кремля. І адміністрації Буша чи не вперше починає усвідомлювати, що має проблеми не лише в Іраку чи Афганістані, а що має ще й проблему з Росією. Але це трохи запізно. Стратегією адміністрації Буша від початку, десь із 2000-го року, була спроба схилити президента Путіна на свій бік за допомогою гасел на основі політичної доцільності - на кшталт того, коли президент Буш казав, що зазирнув у душу президента Путіна. Це не спрацювало. І адміністрація Буша змінила свою стратегію запізно. І тепер мине ще певний час, перш ніж затихне оця війна слів.

Сумна правда полягає в тому, що фактично усі російські сусіди або бояться Росії, або ставляться до неї з презирством, або і те, і інше. Марк Бжезинський

Бі-Бі-Сі: Не так давно, коли Кондоліза Райс перебувала з візитом у Москві, сторони домовилися дещо пом’якшити риторику, чи не так?

Марк Бжезинський: Але цього ж не сталося. Навпаки, як на мене, риторика тільки погіршилася. А ті слова, якими послуговувалися російські генерали, генерали російського генштабу, про націлення російських ракет на європейців, тепер лунають з вуст самого президента Путіна. Тож загрозлива риторика лише посилюється...

Бі-Бі-Сі: Отже, Вашингтон дуже серйозно ставиться до заяв Владіміра Путіна?

Марк Бжезинський: Росія - важлива країна і Америка має серйозно ставитися до слів президента Путіна. Але хоч це і так, але питання у тому, які пряники і які батоги має Америка, щоб вплинути на дії Росії. І відповідь на це питання - майже ніяких.

Бі-Бі-Сі: Багато скептиків тепер кажуть, що вони мали рацію, коли ставили під питання коректність входження Росії до Великої Вісімки, бо зрозуміло, що Росія не поділяє такі самі цінності, і це питання знову постане.

Марк Бжезинський: Можливо, ті скептики і мали рацію, але факт полягає у тому, що Росія вже у Вісімці, і я не думаю, що це дуже розумно спробувати її звідти випхати. Я вважаю, що Заходу важливо виступати єдиним фронтом. Говорити одним голосом: чи стосується це згортання демократії, чи стосується це використання енергетики задля досягнення політичних цілей, чи це стосується залякування сусідів. Сумна правда полягає в тому, що фактично усі російські сусіди або бояться Росії, або ставляться до неї з презирством, або і те, і інше.

Бі-Бі-Сі: Як оця остання напруга в стосунках Заходу й Росії вплине на ситуацію в Східній Європі? Чи підштовхне вона ті ж Україну й Грузію до НАТО? Наскільки взагалі комфортно мають почуватися ті ж українці на тлі загострень взаємин Заходу та Росії -- мабуть не дуже чи як?

Марк Бжезінський: Риторика Путіна та загальний сигнал, який надходить з Росії, на мою думку, робить нагальнішим, злободеннішим означення того, що означає бути членом НАТО та Європейського Союзу і що це таке -- трансатлантична спільнота. Я гадаю, що подальше розширення цієї трансатлантичної спільноти означає подання сигналу, що ми хочемо, аби зона процвітання, свободи та демократії розширювалися до тих меж на сході до яких це має бути розширено, і це має відбутися. І, думаю, багато людей погодяться, що одного дня НАТО і Євросоюз мають включати й Росію як свого члена. Але, звичайно, Росія нині не готова до цього і риторика президента Путіна та інших російських представників тільки зайвий раз це підкреслює.