Пам'ятник радянським солдатам у Таллінні

Однак цього року завдяки Естонії суперечки навколо цієї теми почалися задовго до дня перемоги. До дискусії долучилася й Україна. В Києві пікетували посольства – спершу Естонії, а у середу - й Російської Федерації.

Президент Росії Владімір Путін використав свою святкову промову під час параду на Червоній площі для того, щоб завуальовано засудити дії естонської влади. Не називаючи Естонію, він засудив тих, хто зносить монументи героям війни, і сказав, що цим вони ображають власні нації і сіють ворожнечу й недовіру поміж державами та народами.

Напередодні – 8 травня, коли в більшості країн Європи відзначають день перемоги, - представники естонського уряду поклали квіти до підніжжя пам’ятника Воїну визволителю.

Це було частиною низки заходів з відзначення Другої Світової війни за участі іноземних дипломатів. Російські посадовці відмовилися від запрошення до участі, сказавши, що вшановуватимуть пам’ять полеглих 9 травня.

Прем’єр-міністр Естонії Андрус Ансіп сказав, що він з повагою ставиться до цієї російської традиції: "Різні нації мають різні традиції. В Росії прийнято відзначати перемогу та вшановувати пам’ять про жертв останної війни (Другої Світової) 9 травня. Тому ми поважаємо їх традицію".

Переміщення пам’ятника в Талліні спричинило низку дипломатичних скандалів та протестів етнічних росіян в Естонії, внаслідок чого одна людина загинула й багато зазнали тілесних ушкоджень. Але більшості естонців цей меморіал нагадує гніт радянської влади.

Нечисленні протести в Києві

В Україні люди по-різному ставляться до подій довкола монументу в Талліні. Приміром, в день перемоги біля посольства Російської Федерації в Києві провели акцію із закликами протидії, як вважають організатори, російській монополії на пам’ять героїв. Вони стверджують, що не належать до якихось політичних сил чи громадських організацій, а прийшли як громадяни України.

Учасники акції з гаслами “Ні нарузі в Росії!” засуджують, за їх словами, аморальні дії російської влади стосовно пам’ятників радянським воїнам, полеглим у роки Другої Світової війни.

Підтвердження своїх слів пікетувальники, посилаючи на різні джерела інформації, назвали приклади вандалізму та крадіжок монументів героям Великої Вітчизняної війни в Росії та Севастополі.

Один зі співорганізаторів акції Андрій Горбаль звинувачує російську владу і суспільство загалом у бездіяльності: "Така ситуація виглядає абсолютно аморальною в тому плані, що це робиться представниками держави, яка заявляє про паплюження пам’яті радянських солдатів, приміром, в Естонії. Ми закликаємо російську владу звернути увагу на цю проблему, тому що це спільний подвиг і українців, і росіян в Другій Світовій війні. І ми виступаємо проти монополізації Росією пам’яті про полеглих".

Акція виглядала як докір російській владі через претензії до Естонії в той час, як в Росії плюндрують пам’ятки війни. Однак вона була нечисленною - за участі всього десяти молодих людей.

Їх точку зору поділяють в Україні не всі. Раніше приблизно 100 прихильників Прогресивної соціалістичної партії пікетували посольство Естонії в Києві, вигукуючи антиестонські гасла.

Останки українців

А нещодавно стало відомо, що поміж останків, ексгумованих під час перенесення пам’ятника радянському воїнові в естонській столиці, може бути дві особи, народжені в Україні. Уповноважена Верховної Ради з прав людини Ніна Карпачова звернулася до міністра закордонних справ Арсенія Яценюка з проханням доручити посольству України в Таллінні прослідкувати, чи відповідають дії естонських властей міжнародному праву під час перепоховання.

Зараз розглядають можливість повернення праху воїнів на Батьківщину і перезахоронення. Про це Віру Карпачову просить міський голова Полтави Андрій Матковський, оскільки обоє загиблих були полтавчанами. Він пропонує поховати останки земляків з військовими почестями.