Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

Угоду про створення ЄЕП було підписано чотирма президентами у Ялті

Про це заявив після засідання уряду перший віце-прем’єр Микола Азаров. Про необхідність скорішої ратифікації цього документу напередодні у Харкові говорив і президент України, Леонід Кучма.

Серед чотирьох держав, президенти яких у вересні минулого року підписали угоду про створення ЄЕП, Україна була єдиною, хто наполягав на зауваженнях до цього документу. Зауваження з’явилися після пів-року жвавих дискусій щодо доцільності приєднання України до нового економічного союзу. Під час цих дискусій навіть члени уряду демонстрували ледве не протилежні позиції.

Виглядає, і ратифікація договору у Верховній Раді не буде легкою, проте перший віце-прем’єр Микола Азаров, який від імені українського уряду керує переговорами щодо створення ЄЕП, твердить, що парламент має ратифікувати угоду протягом найближчих пів-року. Раніше віце-прем’єр заявляв, що уряд віддасть угоду про ЄЕП на ратифікацію тоді, як відчує, що парламентарі готові її затвердити.

"Синхронний режим ратифікації"?

Водночас спікер парламенту, Володмир Литвин, після зустрічі із головою російської Державної Думи минулого тижня заявив, що вважає за доцільне провести обговорення та ратифікацію договору про створення ЄЕП у синхронному режимі із парламентами трьох інших держав. Він також вважає за доцільне розглядати угоду про створення ЄЕП у пакеті з двома іншими договорами – про спільне використання Керченської протоки та про розмежування Азовського моря:

Спікер парламенту вважає, що ратифікація угоди про ЄЕП має відбуватися синхронно у чотирьох країнах

“ Я хотів би, аби ми розглядали ці документи в пакеті. Я хотів би, аб ми до цих документів мали чіткі розрахунки і аргументовані пояснення. І, нарешті, щоб ми розглядали ці законопроекти синхронно. Якщо йдеться про Єдиний Економічний Простір, то розгляд цього документу має бути синхронний у всіх чотирьох країнах”, - сказав пан Литвин.

Водночас Володимир Литвин вважає, що процес ратифікації договору про ЄЕП варто було б завершити до офіційного початку президентської кампанії, оскільки, на його думку, кожен із кандидатів намагатиметься використовувати угоду у своїх політичних цілях.

Тяжкий шлях через перешкоди

Утім, як виглядає, втіленню угоди заважає як політика, так і економіка. Якщо восени, одразу після підписання угоди президентами, на заваді створення ЄЕП стало загострення україно-російських стосунків через суперечку довкола острова Тузла - то тепер ускладення виникають у російсько-білоруських стосунках через газ.

За день до того Росія припинила постачання газу до Білорусі, а температура, коли ми там були – мінус 24 градуси. І абсолютно щиро сказав моєму колезі – віце-прем’єрові Христенко – і попросив його переказати своєму керівництву, що не можна одночасно створювати Єдиний економічний простір і робити такі справи Микола Азаров

Показово, що остання зустріч групи високого рівня, яка працює над втіленням ідей чотирьох президентів, відбувалася в Мінську саме тоді, як російський Газпром припинив постачання газу до Білорусі, а Білорусь, у свою чергу, припинила транспортування газу до Європи. Навіть Микола Азаров, якого в Україні називають серед основних ідеологів ЄЕП, визнав, що за таких умов новий економічний союз навряд чи буде ефективним:

“Ця зустріч відбувалася у дуже складній ситуації. За день до того Росія припинила постачання газу до Білорусі, а температура, коли ми там були – мінус 24 градуси. І абсолютно щиро сказав моєму колезі – віце-прем’єрові Христенко – і попросив його переказати своєму керівництву, що не можна одночасно створювати Єдиний економічний простір і робити такі справи. Між нашими країнами можуть бути спірні питання, і це природньо, але потрібно виробити механізми вирішення таких суперечок”.

Аналітики попереджають

Тим часом українські та закордонні аналітики, які ще рік тому попереджали про те, що економічні інтереси чотирьох країн є настільки різними, що подібні суперечки виникатимуть постійно, і надалі впевнені, що Україна не може одночасно розбудовувати співпрацю з ЄЕП, і сподіватися на членство у ЄС.

Говорить експерт британської академії стратегічних досліджень Джеймс Шерр:

Справжньою метою цього об’єднання, і це чітко зазначено в установчих документах, є створення структури, яка б мала вагу, еквівалентну із вагою ЄС для того, аби вести “на рівних” переговори з ЄС Джеймс Шерр

“Україна не може ані у короткостроковій, ані у довгостроковій перспективі, сподіватися на приєднання до Європейського Союзу і, водночас, приєднуватися до держав, які не мають жодних намірів ставати членами ЄС. Справжньою метою цього об’єднання, і це чітко зазначено в установчих документах, є створення структури, яка б мала вагу, еквівалентну із вагою ЄС для того, аби вести “на рівних” переговори з ЄС. Це не є свідченням намірів приєднання до ЄС, це є свідченням намірів поступитися суверенітетом і розгорнути країну в іншому напрямку. Треба визнати, що у даному питанні Україна має зробити чіткий вибір”.

У той таки час в українському міністерстві закордонних справ, яке минулого року разом із міністерством економіки та міністерством юстиції досить критично поставилося до ідеї створення ЄЕП, кажуть, що така ідея виникла, зокрема, і як відповідь на розширення ЄС, а також за умов невизначеної політики ЄС щодо України. Заступник міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції, Олександр Чалий, вважає, що тепер всі дискусії щодо ЄЕП мають відбуватися у парламенті, від якого, врешті-решт, і залежатиме, чи стане Україна членом нового економічного союзу на Сході:

“Боротьба за ЄЕП продовжується. Тобто в Україні є сили, які хочуть тлумачити ЄЕП як комплементарний процес до європейської інтеграції, як інструмент, який дозволить нам підсилити регіональний спектр економічної співпраці, як ефективну зону вільної торгівлі, і вважають, що створення ЄЕП не має протирічити Конституції України.

Є ... сили, які чітко розуміють, що ЄЕП – це валютний і митний союз, і чітко готові вести Україну у цей валютний і митний союз Олександр Чалий

Але є і інші сили, які чітко розуміють, що ЄЕП – це валютний і митний союз, і чітко готові вести Україну у цей валютний і митний союз. Сьогодні реальний процес боротьби за ЄЕП зосередиться у Верховній Раді у процесі ратифікації цієї угоди. Всі ті сили, які декларують відданість європейській інтеграції повинні бути разом і чітко демонструвати нашу відданість курсу на європейську інтеграцію.

Але в цьому контексті було б бажано, аби вони мали на що спиратися. Наприклад, на надання Україні з боку ЄС статусу країни з ринковою економікою”.