Перешліть цю сторінку другові		Версія для друку

В перебігу дискусії про Єдиний економічний простір в Україні деякі політики маніпулюють цифрами опитувань громадської думки, видаючи відповіді на ознайомчі запитання за тверду підтримку угоди твердить провідний український соціолог.

Директор центру політичних та соціальних досіджень "Соціс" Олександр Стегній сказав в інтерв'ю Бі-Бі-Сі, що посилання українських політиків на те, що 70 відсотків українських громадян підтримують угоду про ЄЕП, не є виправданими.

Раніше президент України Леонід Кучма на саміті в Ялті і голова Верховної Ради Володимир Литвин у Вашингтоні заявляли, що дві третини українців підтримують інтеграцію в ЄЕП, посилаючись на результати дослідженнь центру "Соціс".

З Олександром Стегнієм розмовляв Олександр Гриб.

О. Стегній: По одному результату ніколи не можна робити висновок. Треба хоча би два таких результати. У соціології є така дуже важлива характеристика як усталеність і необхідно хоча б два результати. Питання було сформульованим так: "Чи хотіли б ви, щоб Україна стала членом єдиного економічного простору разом з Росією, Білоруссю та Казахстаном?"

Бі-Бі-Сі: Чи було зрозуміло з контексту опитаним, що саме є те ЄЕП?

О.Стегній: Безумовно ні! Рівень політичної поінформованості наших громадян є абсолютно низький. І в цьому сенсі от "єдиний економічний" - це добре. Це питання не вказує, що за цим ЄЕП стоїть. Те, що за ним стоїть наддержавний орган, дуже цікава квота голосування - цього всього в анкеті немає. Це питання було виключно інформативне. Коли ми власне питаємо, наприклад, про Євросоюз, то нам теж кажуть респонденти, що "так, було б дуже напогано і добре". Тобто, є така девіація поведінки, коли людина одночасно хоче бути у двох місцях. Тут складно, говорити чому така відповідь. Ну, не можна бути одночасно в Євросоюзі і в ЄЕП з Росією, Білоруссю та Казахстаном, оскільки між ними очевидно виникнуть певні об'єктивні суперечності.

Бі-Бі-Сі: Чим було виправдано запитання про бажання українців щодо вступу до ЄЕП, коли не було відомо, що таке те ЄЕП, і коли з контексту анкети це було також незрозуміло?

О. Стегній: Ця анкета була, як кажуть у соціології, "омнібусна", чи ж "вінегретна". Там було багато різних запитань, і нам було цікаво довідатися на іформативному рівні. А для Того, щоби з'ясувати реальне ставлення українців, треба було робити окреме дослідження. Принаймні запитань 10-12, чи принаймні блок, в якому дати пояснення, що це є - ЄЕП, які там керівні органи і так далі. У нас було інформативне запитання - одне-єдине. І на підставі цього одного запитання робити висновки далекосяжні, це, мабуть, не зовсім коректно.

Бі-Бі-Сі: Річ у тому, що президент України на саміті СНД у Криму, власне, обґрутнував своє бажання підписати цей договір, зокрема, тим, що 70% українців підтримують договір про ЄЕП, а от бачте, деякі політики в парламенті - ні, і тому він його підпише з застереженнями...

О. Стегній: Ну, це маніпуляції вже...

Бі-Бі-Сі: Тепер також повідомляють, що спікер Українського парламенту Володимир Литвин виступав у Вашінгтоні перед українською діаспорою, і також сказав, що от ви виступаєте проти ЄЕП, а якщо ми проведемо референдум, то 70% українського населення підтримають його...

О. Стегній: Та підтримка грунтується або на знаннях, або на незнаннях. Тобто, люди підтримують те, що вони не розуміють, можливо. Якщо після питання "підтримую - не підтримую" дати пояснення, що це передбачає наддержавний орган, з фіскальними контрольними функціями, і голосування залежно від економічної потужності держав, де Росія сильніша від України, то цей відсоток був би нижчий. Ми цього не робили, бо це не було відомо наприкінці серпня-на початку вересня, але оскільки такі дебати були, то нам було цікаво глянути. Але виносити це як судження всього народу, то слід провести окреме дослідження чи принаймні блок запитань. От і скажіть, як з одного запитання, робити такий висновок?

Бі-Бі-Сі: Як такі посилання на ваші дослідження з таким перекрученням вплинуть на імідж ваших досліджень у майбутньому?

О. Стегній: Безумовно, нам не подобається, коли наше ім'я хотіли б використовувати у певних політичних справах. Тому, що це вже порушує наші професійні принципи.