Перешліть цю сторінку другові		Версія для друку

Куди пролягає інтеграційний шлях України? Прихильники угоди про ЄЕП кажуть, що вона продиктована економічними інтересами і збереженими з часів СРСР зв'язками. Опоненти заперечують, що ЄЕП перешкоджатиме вступу України до Світової організації торгівлі та реалізації євроінтеграційних намірів.

"Без сумніву, це нова спроба відродити СРСР" - Влад Жежерін, Оксфорд

Запрошуємо до обговорення на нашому Форумі.

Світлана, в даний момент Іспанія: Нам треба однозначно рухатися на Захід, а саме - якомога ближче до Іспанії. Тут так смачно годують і так щедро наливають, шо я, мабуть, сюди імігрую, як зробило вже багато наших співвітчизників. Звісно, щі з расстєгаями - теж непогано, але паелья і тінто де ла каса - краще.

Микола, Енергодар: Україні тільки тоді можна вступати в будь-які союзи з Росією, коли вона остаточно дасть лад у себе вдома - в тому сенсі, що стане могутньою, багатою і демократичною державою, гідною за правом посідати місце в центрі Європи. Росія так і не зрозуміла за сотні років свого імперського ставлення до України!

"Нам треба рухатися якомога ближче до Іспанії. Тут так смачно годують і так щедро наливають..." - Світлана, в даний момент Іспанія

А історична правда полягає в тому, що, відібавши в України її ім'я - Київська Русь (до революції Московія ніколи не називалася Руссю), її серце - мову (за оцінкою ЮНЕСКО - одну з найбільш милозвучних у світі, суржик - суто російський винахід), її душу - тисячолітню православну церкву (сьогоднішній розкол в УПЦ з провини московських попів безпрецедентний у світовій історії), взявши на себе право порядкувати нашою долею, Росія двічі (1917 року і в 1990-х роках) зазнала нищівної поразки, відкинувши себе і нас на узбіччя європейської і світової цивілізації.

Сьогодні історія повторюється: в Україні дедалі менше залишається "українського", повним ходом триває захоплення ключових позицій у нашій політиці, економіці, культурі, церкві, особливо - в побуті!

Сьогодні, коли нам не дають самим заопікуватися собою, нам попонують утретє наступити на ті самі граблі" Навіщо? Відповідь у мене лише одна: щоби ... остаточно покінчити і з Росією, і з Київською Руссю, і зі слов'янством - колискою індоєвропейської цивілізації!

Побажання Чубайса "повернути Україну не миттям, так катанням" близьке до здійснення... для чого і вигадали ЄЕП.(Надіслано російською мовою).

Андрій, Ванкувер, Канада: Пану Валерiю з України: "Можна, бо самі наведені цифри демонструють пропорційне зростання. Можете намалювати графік за вашими цифрами 1998-2002".

Дiйсно, зростання було пропорцiйним. Але я доводив не це. Польщi, щоби досягнути такого темпу зростання необхiдно було докласти набагато бiльше зусиль нiж Українi. Економiчне зростання не є лiнiйною функцією, радше параболiчною: чим розвинутiша країна, тим важче їй пiтримувати постiйний рiвень зростання. Ви кажете, що Польща - справжня європейська країна з вiдповiдним менталiтетом, тому для неї це зростання добробуту є набагато простiшим, нiж для України. Я цiлком згоден, що Польща не втратила стiльки культурних зв'язкiв з Захiдною Європою, скiльки їх втратила Україна за часи радянського панування. Але для мене це лише означає, що Українi треба важче працювати над вiдновленням цих зв'язкiв, а не робити все можливе для їх ще бiльшого порушення (пiдписання угоди ЄЕП, "Кольчуги", справа Гонгадзе i т.i.).

"Отже, маніпуляція цифрами - це норма міжнародної політики... " - тобто ви статистицi взагалi не довiряєте?! До речi, цi статистичнi данi пiдтверджуються і урядом України, i ООН. А ООН з СОТ нiчого спiльного не мають. Пане Валерію - статистика - це факти. А без фактiв не можна мати жодної дискусiї, бо в такому разi вона перетворюється у колекцію неаргументованих тверджень, якi важко перевiрити.

"Можливо таке об'єднання як ЄЕП потрібне нам, але не в такому варіанті і не з такими ініціаторами" - Іван, Львів

Ви перед цим зазначали, що економiчна ситуація в Польщi (членi СОТ та майбутньому членi ЄС) погана, тому що там безробiття вище за українське. На мою думку, добробут не можна вимiрювати тiльки безробiттям чи тiльки якимсь iншим фактором. Треба дивитися на сукупнiсть показникiв.

"Просто я бачив досить багато гостей з-за кордону, які називали одне одного панами і вчили нас - як жити (але самі на Україні чомусь не затримувалися :))) Це, так би мовити, мій стереотип українських канадців (чи канадських українців?)" - I тому що я називаю вас паном Валерiєм, ви вирiшили, що я вiдповiдаю до тiєї групи. Дуже прикро, що Україна i досi живе на стереотипах - це нам не допоможе.

Іван, Україна: ЄЕП - це друга Переяславська Рада. Хмельницький одного разу підписав віськовий союз з московитами, а вийшло 300 років кабали. Тепер Кучма підписує економічний союз...

Іван, Львів: Можливо таке об'єднання як ЄЕП потрібне нам, але не в такому варіанті і не з такими ініціаторами. А оскільки ні перше ні друге не зміниться, то тільки ЄС.

Володимир Зінченко, Городище:Україні потрібно інтегруватися тільки на Захід. Росія розпадеться. У даний час її потрібно використовувати тільки як ринок збуту. Далі буде видно.

Ден, Торонто, Канада: Неймовірно, які сліпі мої "американські" і "європейські" друзі (багато хто з яких, підозрюю, є представниками другого покоління). Україна - європейська держава? Гарні мрії... Цікаво, хто з них колись їхав потягом Київ-Москва чи автобусом Київ-Варшава і бачив головну справу простого українця: торгівлю одягом і харчами?

Рекомендую і іншу сцену: жінка, яка везе турецьку шкіру на продаж до Москви, намагається домовитися з українським чи російським митником. Канадські чи американські українці ніколи не відмовляться від задоволення битви з комуністичними демонами. Я ж тим часом розпачливо шукав заспокоєння в незалежності і славетному європейському майбутньому, даючи хабаря поліцаю на кордоні, щоби мати змогу провезти з Москви додому свій комп'ютер.(Надіслано англійською мовою).

Гайди До Байди, Німеччина:Щодо підпису в Ялті.

До статті третьої в цьому договорі маємо до діла з такими виразами, як "цілі", "задачі", котрі до нічого не зобов'язують. Також стаття четверта починає з "Координація". Проте в другому відступі чітко написано "Органи ЄЕП на основі сполучення міжнародніх первнів і на засаді передачі частини повновладних сторін єдиному правлячому органу з..."

"Ви скажіть японцямм чи китайцям, що "азіатський" - це меншовартісніший за європейський" - Сергій, Київ

Тому, що президент підписав, це означає, що йдеться про державні органи. Та державні органи не можуть передати свої поважнення недержавній стороні. Одиноке, що було б прийнятно, це було б узгіднення на законодавчім рівні.

Таку грамоту ніяким чином не можна підписати, також не під застереженням, бо цей договір порушує засади української державности.

Та взагалі, ця правоважна грамота витримана, ніби не йдеться про стосунки між державами, а між членами СНД. Про це також свідчить, що цю грамоту не маємо в українськомовному перекладі, що властиво українська Конституція не допускає, бо УКРАЇНСЬКА МОВА - це ДЕРЖАВНА мова.

Отже, президент України чогось підписав президентом України, одначе виконуючи завдання голови СНД. Отож, це значить, що президент більше не виконує посаду президента України, а тільки посаду голови СНД. З тим, незаконно, Леонід Кучма передав свої українським народом дані повноваження недержавній стороні.

Та з тим Леонід Кучма переступив свій посадовий обіт.

Мабуть, треба ще брати під увагу, що Україна не дійсний член СНД, а Л. Кучма - дійсний президент цього союзу. Чи це взагалі можна узгіднити з чинними законами України?

Ольга Ващенко, США:Для України буде дуже необачно об'єднуватися з Росією: Україна не виживе, Росія проковтне цілу країну, як завжди. І до України і українців ставитимуться як до села і селян на півдні Росії. І тоді Україна ніколи не стане знову економічно і політично незалежною.(Надіслано англійською мовою).

Валентин, Київ: ЄЕП, в разі реалізації закладених в його документах положень, - не лише новий впливовий засіб політичного та економічного тиску на Україну з боку Росії, її нове "закріпачення", але й шлях до "консервації" совкового жебрацтва, економічної самоізоляції пострадянських країн.

СОТ, євроатлантика - шлях для найефективнішого приєднання України до позитивних процесів у світі, уникнення участі в російських "розбірках" і, нарешті, підвищення добробуту народу.

Сергій, Київ: Коли я читаю виступи у цьому "Форумі", мені мимоволі згадується Ф.Достоєвський, який свого часу писав про те, наскільки росіянам "свої" і "священні" європейські цінності - навіть "каміння старої Європи". Річ не в тому, куди дивитися - на Схід чи на Захід. Річ у тому, щоб БУТИ СОБОЮ.

Якщо ми не схожі на росіян - ми повинні це довести ВЛАСНИМИ досягненнями, а не криками про "азіатів". Між іншим, коли мені кажуть, що Україна - це "Європа", а Росія - уже "Азія", то завжди раджу: ви скажіть татарам, що бути татарином - це погано. Ви скажіть японцям і китайцям, що "азіатський" - це меншовартісний за "європейський".

Я був "в Європах", був у Брюселі і навіть мав щастя зустрічатися з представниками ЄС. "Там" нас точно не чекають - і це не зв'язано з нашими зовнішніми пріоритетами. Ми надто великі, щоб ЄС міг нас "перетравити" - ось вам і причина! Решта - це те, що Лев Гумільов називає "чорна легенда про Росію".

Українська служба Бі-бі-сі веде власну антиросійську пропагандистську війну. При цьому, так само, як російська служба Бі-бі-сі веде власну антиукраїнську пропагандистську війну. Ваші кореспонденти та аналітики отримують за це дуже непогану зарплату: як журналіст, я розумію, що таке бути "літературним найманцем"...відтак, не можу, не маю права когось звинувачувати.

"А давайте напишемо відкритого листа від імені тих хто впевнений і зацікавлений в прозахідному напрямку руху України" - Юрій, Україна-Британія

Що ж до ЄЕП, то, відверто кажучи, я не вірю у перспективи подібної організації. Більше того, я не вірю у перспективи жодної організації, в якій бере і братиме участь Україна: ми поводимось надто непередбачливо і непрогнозовано. Думаю, якщо ми увійдемо до ЄС, ми розвалимо і ЄС.

Ми не маємо власного обличчя. Ми не маємо власної політики. Ті, хто зараз при владі, дбають лише про власні кишені, а ті, хто прийде "за нинішніми" - маю на увазі, що нашим наступним президентом стане В.Ющенко - не надихають: вони такі ж продажні, тільки бажають продатися "іншому".

Передаю привітаннячко тим, хто "редагуватиме" мого листа, а також тим, хто мені не гарантує його публікації. Vivat Democratia!

Олександр Балабан, Нью-Джерсі, США: Президент Леонід Кучма підмінив собою повноваження українського парламенту і уклав неадекватний договір з 3 іншими колишніми радянськими республіками, з Росією включно.

Замість дивитися на Захід в напрямку орієнтованої на демократію ринкової бази і широких можливостей роботи для українського населення, що перебуває в складних економічних умовах, президент потрапив до оманливого російського павутиння - навмисне чи ненавмисне.

Росія впродовж десятиліть домінувала і керувала справами в колишньому Радянському Союзі. Росія спиралася на економіку решти 14 республік, щоби підперти низьку продуктивність своїх робітників і слабку економічну структуру. Росія цілий час грабувала Україну без жодних торговельних бар'єрів.

Що ж, президент Кучма знову створив для шовіністичної Росії можливість красти українських робітників і ресурси.

Час парламенту України скасувати цю політично зумовлену угоду і розпочати справу плебісциту за єдність з європейською спільнотою і за справжню реалізацію і економічний розвиток України. Українське керівництво не повинно діяти за короткозорими міркуваннями соціалістичної солідарності. Явище глобальної економіки охоплює мало не всі держави. Останні дії України створюють враження, що вона запізнюється долучитися до цього великого експерименту ХХІ сторіччя.

"Думаю, якщо ми увійдемо до ЄС, ми розвалимо і ЄС" - Сергій, Київ

Україна має потенціал стати великою державою Європи - політично і економічно. Час президенту Кучмі вирішити - чи хоче він насправді урядувати в Києві, а чи в Москві. (Надіслано англійською мовою).

Степан, Кременчук: Скільки б бідні не об'єднувалися, багатшими не стануть. Треба дивитися на багатого сусіда і зрозуміти, яким чином він досягнув свого багатства, щоб собі теж влаштувати прийнятне життя. А відносно Росії з її дешевими ресурсами, то нам ніхто ніколи вже за "красиві очі" їх не дасть.

"Наше майбутнє можна збудувати тільки нам самим" - правильно сказав пан Валерій з України. І коли хоча б 40 % українців це не зрозуміють, ми будемо жити все гірше і гірше. Без громадянського суспільства кращого життя Україна не заслуговує.

Мало розмовляти українською мовою, махати синьо-жовтою фаною і тішити себе національною приналежністю до великої України. Треба ще щось робити для нашого українського суспільства. Хоч би для початку не перетворювати Хрещатик на смітник під час свят. І тоді ми будемо хоч щось мати. А не базікати на кожному кроці: "Маємо те, що маємо".

Валерій, Україна: Володимиру (Нью-Йорк), Юрію Марківу (Львів), Миколі Іващенку (Вороніж, Сумська область) ті ін.: Хотів би звернути вашу увагу на те, що ви кидаєтесь лозунгами. Чи ви не наїлися ними за часи СРСР? Немає значення, в яку сторону кличе лозунг - сам факт його використання говорить про якесь патологічне запаморочення. Може я і помиляюсь у своїх спробах розібратися з обставинами, але я точно знаю, що за лозунгами завжди ховається лихо, навіть якщо воні "прємні".

Юрію, Україна-Британія: "Подивіться, як це відбувається на Заході! Там живуть краще тому, що власні народи виборюють їхні права і свободи у влади" - Я би сказав, що це і є первинним резервом зміни життя. Ми все когось звинувачуємо, але конкретні біди нашого життя створено нашими громадянами. І доки ми сперечаємося щодо напрямку розвитку (ЄС чи ЄЄП), щодо мови (російська-українська) - нас будуть оббирати наші ж "брати", як і раніше. Ми просто не тим займаємося! Треба менш говорити і більше розбиратися з тим, в чому ми живемо, конкретно, по пунктах, і іменами і цифрами.

Андрію, Ванкувер, Канада: "наведенi мною данi демонструють зростання. Але таке зростання аж ніяк не можна назвати рiвномiрним" - Можна, бо самі наведені цифри демонструють пропорційне зростання. Можете намалювати графік за вашими цифрами 1998-2002.

"для України i Росiї було легше пiднятися у рейтингу... Польщi було набагато важче досягнути тієї позицiї, на якiй вона пербуває зараз" - А чому важче? По-перше - ще до виходу Польші з соціалістичного блоку вона підтримувала досить тісні стосунки з Заходом (як економічні, так і культурні), отже вони починали не з нуля. По-друге - Польша є дійсно європейською державою - я маю на увазі менталитет і культуру, які й визначають необхідність і швидкість змін (економічний стан є вторинним). Отже, Польша мала найбільш гарні передумови до швидкої євроінтеграціі (авжеж, за виняттком Східної Німеччини).

"Враховуючи диспропорцію фінансових можливостей, росіяни за "пільговими" цінами приватизують українську економіку" - Владислав, Київ

"...тому я i згадав Gini coefficient... його пiдраховують однаково в усьому свiтi. Так от, за даними ООН, коефiцiенти України i Росiї набагато меншi вiд польського" - Все ж таки у мене є підозри до цієї методики - я знаю приклади, коли всесвітньо відомі методики дають невірні (але комусь потрібні) результати. В тому числи - постійни маніпуляції відбуваються у нас, - економічне зростання в Україні майже повністю фіктивне.

Кому це потрібно? По-перше - нашим політикам, які можуть казати, що при них країна стала жити краще. По-друге - для СОТ, яка каже - "о-о-о, ви вже зросли - вже скоро треба буде взяти вас до себе" - і нічого для цього не робить (я досі не бачу ніяких змін ні у термінах, ні у заходах з боку СОТ, і вже за досить довгий строк). Складається дуже стабільне враження, що СОТ потрібне тільке одне - щоби Росія була без України, а щодо долі самої Україні - це їх не цікавить. Отже, маніпуляція цифрами - це норма міжнародної політики... До речі, ви не могли б дати якийсь інтернет-вихід на опис цього коефіцієнту? Можливо, я б міг сказати про нього щось детальніше...

"Образила лише ваша фраза "...панам з Канади..." - Вибачте, будь ласка. Просто я бачив досить багато гостей з-за кордону, які називали одне одного панами і вчили нас - як жити (але самі на Україні чомусь не затримувалися :))) Це, так би мовити, мій стереотип українських канадців (чи канадських українців?)

Василь, Сімферополь: В України не повинно бути постійних друзів чи постійних ворогів, а повинні бути постійні національні інтереси в цілому світі. Ні перед ким не треба стелитися і нагинатися. Зараз український народ має таку владу, на заслуговує. Думаю, що 2004 року багато чого зміниться. Те, що зараз відбувається, яскраво доказує,що Україна стоїть на порозі великих змін.

Володимир, Нью-Йорк, США: Я - на 100% з Володимиром з Києва. Ні - союзу з Росією: у нас достатньо досвіду. Не руйнуйте українську економіку. (Надіслано англійською мовою).

Юрій Марків, Львів: Україна має врешті позбутися комплексу меншовартості перед "старшим братом" Росією і спрямовувати свої думки і погляди на Європейську Унію.

"Підеш до ЄЕП - програєш, підеш до СОТ - програєш. Підеш до обох - виграєш" - Алекс, США

Микола Іващенко, Вороніж, Сумська область: Думаю, що нам треба йти до ЄС, а не до ЄЕП. Євросоюз не хоче з нами мати справу через демократію в нашій державі і багато чого іншого. Думаю, не треба було плювати в обличчя ЄС, підписавши договір з ЄЕП і відкинувши громадську думку.

Юрій, Україна-Британія: Знову перечитав форум, сформувалася така собі пропозиція...

А давайте напишемо відкритого листа від імені нас самих, українців або громадян України, тих хто впевнений і зацікавлений в прозахідному напрямку руху України! Тих хто не бажає вивчати західні методики та технології, перекладені російською мовою та адаптовані російськими "вчителями, котрі самі вчилися тому на Заході! Ми не маємо права сидіти, склавши руки, ми мусимо щось робити, і саме тоді будуть якісь зрушення!

Подивіться, як це відбувається на тому ж Заході! Там (тут) живуть краще тому, що власні народи виборюють їхні права і свободи у влади. Не влаштовує зарплатня – переговори, переговори... страйк і т.д. Ми повинні висловити свої думки і почуття до керівництва ЄС, наприклад... Вони не мають права позбавляти нас, молоде покоління, віри і надії на рух у ЄВРОПЕЙСЬКОМУ напрямку! Навіть, якщо ми маємо таку владу зараз! Вони не повинні скорочувати молодіжні програми, а навпаки збільшувати і заохочувати молодіжний обмін.

З іншого боку постійно (а не лише влаштовуючи наметові містечка у столиці раз на п’ять років) турбувати нашу власну владу – ПОСТІЙНО! Під лежачий камінь і вода не біжить! Запитувати її (власну владу) чому, наприклад, наші студенти змушені платити більше грошей, ніж громадяни ЄС та інші... Чому ... Чому...

Я вважаю, що виміряти все абсолютно лише грошима – просто неможливо. Я впевнений, що нам усім не вистачає громадської і соціальної відповідальності та активності. Так, ми не отримаємо результатів зараз, сьогодні на сьогодні (чи навіть на завтра), але щоб мати результат через кілька років, потрібно починати працювати навіть не сьогодні, а вчора.

Я не закликаю до неадекватних екстремальних дій, а навпаки, у рамках законів завжди можливо діяти... Якщо хочете, можу порівняти це з бізнесом. Якщо ви маєте ідею і бачите напрямок руху – вперед рано чи пізно ви досягнете мети. Там, результат – економічна віддача, а в нашому випадку результат – то є досягнення певної мети!

Я, кажучи чесно, не чув останнім часом про будь-які заходи взагалі. Опозиція робить щось але досить стихійно а не перманенто. Та й до того ж більшість з них самі мають "рильце в пушку", а тому просто не можуть нічого...

Аполітичність людей спричинена в першу чергу політичними поразками і падінням віри у власні можливості щось змінити. Тим самим даючи владі повну свободу! Всі кинулися за власними грошима, але на всіх їх не вистачить і якщо не працювати сьогодні над створенням законів, що могли б створити більш-менш соціально врівноважене суспільство – одного дня, залишившись ні з чим будемо дуже шкодувати... А прикладом можуть бути, знову ж таки західні моделі, де ці механізми вже діють роками. І аж ніяк не Росія (при всій моїй повазі до неї), де поки що добре відпрацьовані лише механізми виведення капіталів за кордон...

Андрій, Ванкувер, Канада:

Пане Валерiю (Україна), Вибачте за помилку щодо вашого мiсця проживання!

Дiйсно, наведенi мною данi демонструють зростання. Але таке зростання аж ніяк не можна назвати рiвномiрним. Хоча б тому, що для України i Росiї було легше пiднятися у рейтингу, бо обидвi країни перебували i перебуваюь десь у його серединi. Польщi було набагато важче досягнути тієї позицiї, на якiй вона пербуває зараз.

Цiкаво i те, що до 1990 року рiвень життя в Українi був вищий, нiж у Польщi. Я цiлком з вами згоден, що необхiдна iнформація про розподiл прибуткiв помiж населенням. Саме тому я i згадав Gini coefficient. Вiн саме це i вимiрює i його пiдраховують однаково в усьому свiтi. Так от, за даними ООН, коефiцiенти України i Росiї набагато меншi вiд польського - у Польщi розподiл прибуткiв набагато бiльше рiвномiрний.

"Моя думка все одно нічого не змінить, як і всіх, хто тут написав" - Роман Турик, Стрий, Україна-Франція

Щодо мого перебування у Канадi - то я чекав подiбного закиду вiд опонентiв на форумi - тому не ображаюся. Образила лише ваша фраза "...панам з Канади...". Я нiкуди не втiкав i не збираюся втiкати. Я отримав стипендію на навчання у Британiї, а вiдтак у Канадi. Але своє майбутнє я пов'язую з Києвом. Нiчого поганого я в цьому не бачу. Українi, на мою думку, бракує кадрiв, якi б приносили iноземний досвiд до України, але одночасно вмiли б правильно пристосовувати той досвiд до українських реалiй. Тому вашi закиди у моїй "втечi з України" вважаю невиправданими.

Ігор, Конектикут, США: Майже повністю погоджуюсь із п. Михайлом з Сєвєродонецька. Національній еліті не дали прорости. Сьогодні випадково знайшов в газеті про конфлікт Вадима Гетьмана з прем'єром (тоді ще прем'єром) Кучмою. Чим він закінчився усім добре відомо. Чорновіл, Бойчишин, Ємець, Гонгадзе, Щербань... Хто наступний? Пам'ятаю як у другій половині 90-х виходила на екрани спеціальна програма "Пsслямова". Очевидно? вона не сподобалася власть імущим, на її зміну прийшла програма пропрезидентська. Ну, ось так воно. А тепер Ялта. Мені чомусь весь час пригадується фільм "Тегеран-43"...

Григорій Добуш, Бріджвотер, Нью-Джерсі, США: Підписання ЄЕП створює бар'єр на шляху вcтуплення України до СОТ і Европи? а також закладає пеnлю на шию САМОСТІЙНОСТІ УКРАЇНИ.

Роман Турик, Стрий, Україна-Франція: Я за будь-який союз, аби він у дійсності приносив якусь користь Україна, а не тільки поповнював банківські рахунки окремих керівників (як завжди...)

"Мабуть, дуже зручно сидіти в Оксфорді і висловлювати ставлення до того, куди рухатися Україні" - Стас, з Києва, а зараз у Москві

Міг написати більше і детальніше, але немає часу і бажання рухати весь бруд... І все впусту, моя думка і так нічого не змінить, як і всіх, хто тут написав...

Валерій, Україна: Андрію, Ванкувер, Канада - "Пану Валерію з Києва" - А я зовсім не з Київа :))

"Вони використовують вiдмiнну вiд нашої i трохи ширшу дефінiцію слова "безробiтний". - Це - дуже важливе зауваження. Як всі добре знають, в залежності від методики можна отримати досить різні результати. До речі, під час роботи у НДІ медичного профілю задовільні результати лікування могли плавати у межах 10-85%. Правда цікаво?

"Piвень добробуту в країнi... Україна 2002 року була на почесному 80 мiсцi (на 102 у 1998), Росія - на 60 (1998 - на 72), Польща - на 37 мiсцi (1998 - 52)" - Ця залежність, як я бачу, говорить про рівномірне зростання добробуту у всіх зазначених країнах незалежно від курсу, чи не так? Але добробут - це досить широка оцінка. Якщо я протягом року купив 5 автомобілів іноземного виробництва, а 1000 простих громадян опинились за межею виживання - середній стан добробуту залишиться тим же. Отже, найбільш цікава оцінка була б у сенсі балансу доходів між різними шарами населення.

"Що, для журналіста буде більше можливостей чесно працювати, якщо Україна і Росія полюблять одне одного ще більше?" - Павліна, Київ, а тепер Лондон

"Hам чiтко пояснили, що в України нема жодних шансiв iнтегруватися до захiдноєвропейських країн, якщо Україна буде в економiчному союзi з iншими країнами" - Якщо б в "обмін" на згортання зв'язків з Росією нам би розширювали зв'язки з Європою - я б, можливо, і погодився. Але ж нам нічого не пропонують взамін! Конкретні терміни і плани вступу до СОТ та інших структур - як раніше, так і досі не визначаються, і прогресу в цьому напрямку я поки що не бачу.

"Договору я не бачив, тому спекулювати про його змiст не маю права! Але мене турбує те, що громадськостi його не показують" - Це мене теж турбує. Але такі речі, наскільки я пам'ятаю, ніколи не оприлюднювались, - ні у нас, ні на Заході. Гадаю - це правила гри. Ну що ж, будемо міркувати над вторинними ознаками...

"Цi застереження настiльки неяснi" - Можу вас заспокоїти - предмет договору теж ще неясний. Це лише загальна пропозиція про то, що працювати разом - це добре, що й так ясно.

Стасу, з Києва, а зараз у Москві:

"Мабуть, дуже зручно, сідіти у Оксфорді... і висловлювати своє ставлення до питання про те, куди потрібно рухатися Україні... Ви би попрацювали тут в Україні та пожили б!!!" - Я довго гадав: казати щось подібне чи ні? Гадав, що це неетично, але... Я, все ж таки, не втік звідси (хоч і було багато варіантів - я досить професійний програміст); тобто я маю право говорити про долю України, тому що я не скинув з себе відповідальності за неї.

Гадаю, що панам з Канади та ін. варто було б про це поміркувати. Тільки, будь ласка, не ображайтесь на це, - краще покладіть руку на серце і скажіть, що в моїх словах є деякий сенс...

Катя Васілакі, Ньютон, США: Думаю, що належить формувати ЄЕП - це корисно Україні. Головне в тому, що в великому економічному ринку є прозорі стосунки. Це підвищуватиме стандарти економічного ринку в Росії і в Україні. Тяжче би було ховати корупцію в тих країнах. В кінці, це помагатиме Україні вступити до ЄС.

Павліна, Київ, а тепер Лондон:

Стасу, який з Києва, а тепер у Москві: цікаво, чим ви відрізняєтеся від тих, хто сидить у Британії чи в США?

"Нехай в мене кине камінням, хто скаже, що таке буває тільки за створення якихось "просторів" - Володимир, Харків

Ви так само, як і ми, чомусь не сидите у Сумах та Кременчуці. Чому? Бо вам мало платили в Києві, так само, як і нам. Всі прекрасно знають, що таке працювати в Києві за 150 доларів на місяць з трьома вищими освітами.

Мова про те, коли ми всі повернемося в країну, у якій можна буде нормально жити і працювати. Що, для мене, журналіста, буде більше можливостей нормально і чесно працювати, якщо Україна і Росія полюблять одне одного ще більше? Я не думаю. Ну і сім мільйонів - це, звичайно, не половина працездатного населення України.

Я не хочу сказати, що треба безоглядно любити Європу, але оце те, що сьогодні вранці підписали, зовсім не вселяє в мене оптимізму.