Перешліть цю сторінку другові		Версія для друку

Валерій Хорошковський - міністр економіки і у справах євроінтеграції України - заробив собі репутацію одного з найбільш наполегливих опонентів Єдиного економічного простору в тому вигляді, в якому цей простір утворюють.

Про це Валерій Хорошковський відверто говорив в українському парламенті і на засіданні українського уряду, задля чого перервав візит до Лондона, де зустрічався, зокрема, з представниками міжнародних фінансових установ.

Під час перебування міністра в Лондоні - після повернення з Києва, але до підписання угоди в Ялті - з міністром розмовляла Наталка Маковійчук-Скофенко.

Бі-Бі-Сі: Чому ви виступаєте проти угоди про Єдиний економічний простір?

В. Хорошковський: Проблема полягає в тому, що даний документ містить ряд положень, які перш за все протирічать Конституції України, а також нашим европейським устремлінням.

Бі-Бі-Сі: Чому підписання цієї угоди суперечить євро-атлантичним, європейським устремлінням, наприклад, вступу до ЄвропейськогоСоюзу?

В. Хорошковський: Справа у тому, що в даному документі відбулася підміна понять, і те, що називається зоною вільної торгівлі, насправді є митним союзом. Коли ми говоримо про миний союз, то я засвідчую, шо це дійсно може суперечити нашими європейським зусиллям по інтеграції, також по вступу до СОТ, тому що при такій ситуації ми втрачаємо певну суб"єктність. Як мінімум нам треба буде консультуватися з усіма країнами. Крім того, рішення буде приймати не країна, а той наднаціональний або міждержавний орган, як він зафіксований у документах, і це нам ускладнює як проведення переговорів, так і власну стратегію.

Бі-Бі-Сі: Україна також говорить про можливість так званого різношвидкісного і різнорівневого входження в єдиний економічний простір. Що це означає?

В. Хорошковський: Це не тільки застереження щодо України, а щодо всіх учасників цього процесу. До речі, це є певною проблемою, про яку менше говорять. Фактично, те, що бачить Україна як корисне для себе в цьому союзі, це те, що ми будемо мати рівні ціни перш за все на енергоносії, але для Росії різношвидкісність також означає і те, що вони можуть запропонувати це на кінцевому етапі, а не початковому, як цього хоче Україна. Тому це палиця з двома кінцями. Це мінімум з того, що пропонувалося трьома міністерствами - економіки, закордонних справ і юстиції. Але все ж таки ці застереження - що Україна бере участь у формуванні ЄЕП в тих межах і тих напрямках, які не суперечать її конституції і європейській і євроатлантичній інтеграції, - ці зауваження надають можливість обмежитися лише економічною інтеграцією.

Бі-Бі-Сі: Що означає економічна інгтеграція, яка не суперечить Конституції і європейським устремління - реально, що це таке?

В. Хорошковський: Це означає, що максимальний критерій інтеграції - це зона вільної торгівлі.

Бі-Бі-Сі: Як далеко може Україна піти, розвиваючи зону вільної торгівлі "четвірки"?

В. Хорошковський: Це означає, шо в рамках цих чотирьох країн вільно пересуватимуться товари, послуги, капітал і робоча сила. І в цьому плані ми бачимо певні переваги.

Бі-Бі-Сі: В Ялті буде підписано цю угоду. Який наступний крок? Чи зможе цей документ набрати необхідну кількість голосів для того, щоб пройти ратифікацію у Верховній Раді, і чи зможе він пройти розгляд цієї справи у Конституційному суді, якщо таку буде подано?

В. Хорошковський: Перш навіть, чим пройти ратифікацію, цей документ має пройти випробування Конституційного суду. І якщо Конституційний суд вирішить, що даний документ мує в собі певні протиріччя Конституції України, то, звичайно, перш за все потрібно буде пройти процедуру зміни Конституції. Це, звичайно, як ви знаєте, значно важча справа, ніж просто отримати ратифікацію. Я думаю, за тих політичних розкладів, які є сьогодні в парламенті, це буде неможливо.

Бі-Бі-Сі: Україна чекає на ратифікацію цього документу, але водночас вона наближається до ЄС. Наскільки можлива ця різновекторна інтеграція?

В. Хорошковський: Якщо це зона вільної торгівлі, то тоді проблем не буде. Якщо це митний союз, звичайно, тоді наші західні партнери будуть вправі поставити питання про перегляд тих діючих документів, підписаних, наприклад, в рамках вступу до Світової Організації Торгівлі, так, власне, і змінити свої погляди на підписання майбутніх документів.