Перешліть цю сторінку другові		Версія для друку

Світлана Дорош Бі-Бі-Сі, Київ

Острів Коса Тузла втратив 97 метрів берегової лінії

У Москві відбувається черговий раунд українсько-російських переговорів про кордон в Азовському морі та Керченській протоці.

Минулого місяця в результаті неврегульованості питання спалахнула криза довкола острова Тузла у Керченській протоці. Україна вважає острів своєю територією, але Росія заявила, що вважає Тузлу спірною територією.

Поки представники урядів України і Росії шукають шляхи владнання проблеми Тузли і Керченської протоки, спеціальна депутатська комісія Верховної Ради України вже підготувала свої пропозиції. Вони стосуються як необхідних робіт безпосередньо у Керченській протоці, так і політико-правового виходу із глухого кута на переговорах.

Острів може затопити

У минулі вихідні члени спеціальної депутатської комісії побували на Тузлі і в Керчі. Головна новина, яку вони привезли із Тузли, - це вкрай небезпечний розвиток ситуації безпосередньо на острові.

Є всі підтвердження, у тому числі наукові, що Тузла поступово затоплюється водою. Темпи дуже швидкі. Такий розвиток подій, як твердять депутати з посиланням на науковців, зумовлений будівництвом дамби від російського Таманського піострова.

Дамба спричинилася до того, що напрямки течії змінюються і вони, практично, наступають, б'ють по острову Тузла

Ігор Осташ

Голова спеціальної депутатської комісії Ігор Осташ сказав:"Практично щодня вода забирала частинку суші від острова. Швидкість течії збільшилася приблизно вдвічі. Крім того, сама дамба спричинилася до того, що напрямки течії змінюються і вони, практично, наступають, б'ють по острову Тузла. Я не хочу сказати, що це, можливо, було сплановано, але перебіг подій сьогодні для острова Тузла є досить небезпечним. На сьогоднішній день втрачено берегової лінії 97 метрів."

Члени спеціальної комісії також підтвердили інформацію про те, що на дні моря і Керченської протоки боєприпаси часів другої світової війни становлять серйозну небезпеку. Зокрема, підтверджено, що на дні лежать 46 бойових кораблів часів війни. Депутати кажуть, що знешкодження цього арсеналу зброї може стати серйозною проблемою як для України, так і для Росії.

Росія повинна відшкодувати збитки?

Спеціальна депутатська комісія вирішила офіційно звернутися до Кабінету міністрів із пропозицією порушити на україно-російських переговорах по Керченській протоці питання про компенсації і відшкодування від Росії за завдані Україні збитки.

Депутати кажуть, що оскільки змивання острова Тузла спричинене встановленням російської дамби, то і Росія має фінансово долучитися до зміцнення острова.

Ще до того, як процес розмивання острова став незворотнім, затоплення Тузли передбачали і українські, і російські політики. Більше того, йшлося про те, що зникнення його було б в інтересах Росії, оскільки на переговорах по делімітації Азова і Керченської протоки виникла б принципово інша ситуація: адже зараз Україна, наполягаючи на кордоні, що існував у 1990 році, відраховує лінію кордону від Тузли. Відсутність острова посунула б цю лінію ближче до українського берега Керченського півострова.

Скільки коштує врятувати Тузлу?

На укріплювальні роботи, за підрахунками спеціальної комісії, необхідно від 10 до 20 мільйонів гривень. Проект укріплення острова фахівцями вже підготовлений. Зокрема, він передбачає збільшення території самого острова на 100 метрів. Є також пропозиція наростити острів у висоту на майже 2 метри.

У той же час, із Москви лунають заяви про те, що Україна не виконує зобов'язань, взятих керівниками урядів двох країн про замороження односторонніх дій на дамбі і на острові.

Географія як політика

Через кілька тижнів Віктор Янукович і Міхаїл Касьянов знову мають зустрітися для обговорення проблеми Азова.

Однак, як прогнозують у Києві, навряд чи варто чекати швидких рішень. Як і ратифікації парламентами угоди про державний україно-російський кордон на суходолі, що підписали Леонід Кучма і Владімір Путін на початку цього року.

Попереду - парламентські і президентські вибори у Росії, коли тузлинська карта відіграватиме роль карти козирної у зовнішній політиці східної сусідки України.