Експерт: Центробанк Росії капітулював перед інфляцією

У четвер російський Центробанк вп'яте за рік підвищив ключову ставку: з 5,5% у січні 2014 до 10,5% у грудні. Економіст Олексій Михайлов вважає, що це шлях у глухий кут, а реальним виходом стане або підвищення облікової ставки в рази, або настільки ж різка девальвація рубля.

Центробанк зробив ставку на стримування інфляції, незалежно від ризиків посилення спаду економіки. При цьому той же ЦБ прогнозує в Росії нульовий економічний ріст в майбутні два роки. Схоже, що цей шлях веде в глухий кут.

Інфляція несподівано для ЦБ вирвалася з-під контролю в серпні-вересні цього року: по-перше, через російські контрсанкції (обмеження на імпорт з країн, які ввели санкції проти Росії) і, по-друге, через прискорену девальвацію рубля. Пік інфляції прогнозують тепер на I квартал 2015 року, і вона стане двозначною (понад 10% річних).

Вперше в цьому столітті в Росії можна буде говорити про стагфляцію (стагнація, тобто нульове зростання в поєднанні з високою інфляцією). Це означає безвихідь економічної політики, тому що заходи проти стагнації розганяють інфляцію, а антиінфляційні заходи - підсилюють спад в економіці. ЦБ зробив вибір - боротися з інфляцією.

Але парадокс полягає ще й у тому, що ЦБ може стримувати зростання цін тільки монетарними методами (зростання процентної ставки, обмеження на зростання грошової маси). Це ефективно, коли йдеться про інфляцію попиту, тобто коли розширення попиту, викликане м'якою грошовою політикою, тягне за собою ціни.

Однак розгін інфляції в Росії має явно немонетарний характер, його штовхають вперед витрати (зростання тарифів на послуги природних монополій, скорочення пропозиції товарів через санкції, девальвація рубля). У цих умовах боротьба з інфляцією монетарними методами вкрай малоефективна, хоча настільки ж шкідлива для економічного зростання.

ЦБ це розуміє і прогнозує на майбутній рік інфляцію, лише трохи меншу за інфляцію цього року - 8% проти приблизно 10%. І тим не менш, ніякої іншої стратегії ЦБ запропонувати не може.

Це пов'язано з тим, що будь-які спроби послабити грошову політику для стимулювання економіки впираються в падіння курсу рубля. Кредити Центробанку йдуть не в реальну економіку, а в високоприбуткову спекулятивну гру на валютному ринку. І протиставити цьому ЦБ нічого не може.

Вирівняти ситуацію за допомогою паритету процентних ставок неможливо - за останній місяць рубль впав на 18%, для забезпечення рівноприбутковості треба було б підвищити ключову ставку до 200% замість 10,5%.

Будь-які адміністративні заходи на ринку (обов'язковий продаж валюти, обмеження на вивіз капіталу) будуть очевидно мати тільки зворотний ефект - прискорення відтоку капіталу з Росії.

Це пастка в пастці, і Центробанк в самому її центрі.

Вихід можна знайти, тільки якщо вийти за межі чинної грошової парадигми. Якщо вузол фінансових суперечностей не вдається розплутати - його треба розрубати.

Це або різке підвищення ключової ставки (в рази, а не на відсотки), або знову ж різка випереджальна девальвація рубля (девальвації, що відбулася, на 50-60% за цей рік явно недостатньо).

Але якщо перше практично не має позитивних ефектів, то друге дає доходи експортерам, обмежує імпорт і стимулює імпортозаміщення, збільшує доходи бюджету.

Ринкові очікування подальшого зміцнення рубля можуть зробити ефективним і безпечним ослаблення грошової політики. Все це стимулюватиме економічне зростання.

Але піти на різку упереджувальну девальвацію Центробанку дуже важко з політичних підстав.

При наполегливому проведенні існуючої грошової політики Росію чекає втрачене десятиліття - аналогічно втраченому двадцятиліттю (1990-2000-ті роки) в Японії з нульовими темпами зростання економіки і цін.

Олексій Михайлов - журналіст, економіст, один із авторів економічної програми "500 днів", колишній депутат Державної думи.