Китай пропонує Криму мільярди доларів

Китайська компанія "National Technological Import & Export Corporation" реалізовуватиме проект з будівництва торгівельного порту біля озера Донузлав у Західному Криму.

Про це, як повідомляє прес-служба Ради міністрів автономії, у Пекіні домовились віце-прем’єр кримського уряду Катерина Юрченко та віце-президент китайської компанії Ву Дую. Вартість проекту складатиме один мільярд 190 мільйонів доларів.

"Цей проект є пріоритетним для нас, і нам би хотілося разом з українською владою якнайшвидше реалізувати його", - сказав Ву Дую.

Крім того, він заявив, що фірма зацікавлена у реалізації низки інфраструктурних проектів на території автономії, у тому числі, мова йде про будівництво автошляхів та швидкісної залізниці у напрямку Західного Криму.

Катерина Юрченко запевнила, що кримська влада сприятиме роботі китайських інвесторів, тому що для Криму дуже важлива реалізація всіх цих проектів.

Як кажуть оглядачі, для Китаю реалізація проекту з будівництва порту на Донузлаві – це можливість значно розширити поставки своїх товарів до Східної Європи.

Енергетичні амбіції Китаю у Криму

Пекін має чимало енергетичних амбіцій у Криму. Як повідомили bbc.ua в Агенції регіонального розвитку Криму, наразі Китайська національна машинобудівельна корпорація "Sinomach" впроваджує на півострові проект з будівництва у місті Щолкіно парогазової електростанції. Орієнтовна вартість проекту складає близько мільярда доларів.

У серпні цього року провідний китайський "China Development Bank", активи якого перевищують 770 мільярдів доларів США, заявив про готовність вкласти мільярд доларів у розробку вітроенергетичних проектів у Криму. Однак, як повідомили в урядовій агенції, якихось конкретних домовленостей з цим банком поки що немає.

Про те, чим обумовлена така зацікавленість другої економіки світу українським півостровом та про перспективи кримсько-китайського співробітництва кореспондент bbc.ua запитав кримського економічного оглядача, головного редактора аналітичного порталу "Black Sea News" Андрія Клименка.

Андрій Клименко: Враховуючи інвестиційну активність Китаю, а також увагу, яку він надає Кримові (згадайте лише, що лідер КНР Ху Цзиньтао розпочав свій нещодавній офіційний візит в Україну саме з Криму), думаю, це не просто розмови, а достатньо серйозні перспективи.

ВВС Україна: В сучасних економічних реаліях багато хто скептично ставиться до інформації про початок чергового, особливо великого інвестиційного проекту, оскільки часто такі проекти не мають нічого спільного з класичним інвестуванням, а виявляються звичайними кредитами. Чи не викликають імовірні китайські інвестиції занепокоєння у цьому контексті?

Андрій Клименко: Знаєте, те про що ви зараз говорите, - це тенденція для посткризової ситуації у цілому світі. Зараз мало хто ризикує своїми інвестиціями, у класичному розумінні цього слова, особливо при довгострокових проектах. Тому, насправді, в інвестиційному світі відбувся такий перекіс у бік кредитування під не дуже великі відсотки.

Тут великої трагедії немає, оскільки так званий інвестиційний кредит – нормальна практика. Більше того, виглядає так, що кредити в реальний сектор економіки стають чи не головним інвестиційним інструментом.

ВВС Україна: Чим ще Крим може зацікавити Китай?

Андрій Клименко: Важко відповісти. Всі кажуть про сільське господарство, але у Криму навіть ця сфера дуже ризикована. Я інше хочу сказати: вже протягом тривалого часу я кожен день відстежую ситуацію у цілому Чорноморському регіоні і думаю, що інтерес до Криму у Китаю – це інтерес до Чорноморського регіону загалом. Вони працюють і в інших країнах Чорноморського басейну, і видно, що цікавляться тими самими галузями, дивляться, де найбільш сприятливі умови, звідки треба починати, а де трохи подивитись, почекати.

Як на мене, китайці стратегічно дивляться. Думаю, що Крим їх цікавить, швидше за все, як центр Чорноморського регіону, як своєрідна базова точка відліку. Іншими словами, якщо щось виготовляти у Криму, це можна продати на всіх ринках країн Чорноморського регіону. Якщо це так, я би це вітав, оскільки Криму треба збалансувати його, так би мовити, геополітику та геоекономіку: чим більш диверсифікаційні будуть інвестиції, тим краще. Ідеальна модель така, щоб тут були збалансовані інвестиції китайські, російські, європейські, американські, азійські, африканські, ісламські, і щоб ні у кого не було переваги. Тоді б Крим був збалансований також політично та військово.