Wikileaks про газ: посол США мав питання

Американські дипломати загалом позитивно сприйняли україно-російські газові угоди, підписані у січні 2009 року, але наголошували, що до них є кілька серйозних питань - йдеться у черговій порції депеш американських дипломатів, оприлюднених сайтом Wikileaks.

Зокрема, згідно із даними Wikileaks, у депеші, відправленій із американського посольства у Києві до Вашингтона 20 січня 2009 року, тодішній американський посол Вільям Тейлор пише, що "угода виглядає кроком у правильному напрямку, проте багато чого ще треба прояснити".

Посол США також наголошує, що "Тимошенко має чітко пояснити формулу утворення ціни на газ та інші деталі, інакше і вона сама, і угода стануть об’єктами постійних домислів та нападів з боку політичних опонентів".

Посол Тейлор також висловлював думку, що Київ має використати нові газові угоди як стимул до кардинального вирішення питання зменшення енергетичної залежності від Росії та зміцнення енергетичної безпеки.

Показово також, що депеші американського посольства, присвячені україно-російський газовим угодам, - чи не єдині із оприлюдених у Wikileaks, де посол не тільки коментує якусь подію, але й звертається по допомогу в оцінках та подальших кроках.

У дипломатичному листуванні також містяться подробиці самих переговорів між Києвом та Москвою, що розпочалися ще до того, як у ніч на 1 січня 2009 року Росія припинила постачання свого газу на територію України.

Зокрема, із посиланням на тодішнього радника прем’єра з питань енергетики Віталія Гайдука, російська сторона, начебто, дуже боялася того, аби рішення України про підвищення тарифів на транспортування російського газу своєю територією не спричинило "ланцюгової реакції" у європейських країнах.

Європа "не розуміла і не хотіла зрозуміти"

Багато уваги також присвячується тристоронній угоді про допуск європейських та російських спостерігачів на об’єкти української газотранспортної інфраструктури.

Американський посол, посилаючись на оцінки тодішнього віце-прем'єра з питань євроінтеграції Григорія Немирю, пише, що угоди про моніторинг "є дуже незбалансованими по відношенню до України, оскільки надають закордонним експертам ширший доступ до об’єктів української ГТС, зокрема, і підземних сховищ, аніж до аналогічних об’єктів, що входять до структури російського Газпрому.

"Україна має набагато більше зобов’язань згідно із цими угодами, ніж Росія. Тоді як Україні доведеться забезпечити широкий доступ до своїх об’єктів для спостерігачів, деякі з яких напряму чи опосередковано пов’язані із Газпромом, Росія має лише виконувати свої експортні контракти і підтвердити показники обсягів прокачки на своїх компресорних станціях на західному кордоні. Цей нерівноправний доступ дає Газпрому можливість отримати важливу комерційну інформацію щодо української транзитної системи, і потенційно може дозволити Газпрому збільшити свій вплив як на питання транзиту, так і на всю газову галузь України. Це, у свою чергу, може становити серйозну загрозу суверенітету України", - пише у депеші до Вашингтону Вільям Тейлор.

Він також наводить слова тодішнього заступника голови "Нафтогазу" Володимира Триколича про те, що "учасники переговорів з боку ЄС не тільки не розуміли складності газових стосунків між Україною та Росією, але й не хотіли зрозуміти".

Американський посол також звертає увагу на те, що первинні угоди, погоджені у Брюсселі 8 січня, були згодом змінені в інтересах Росії, а їх кінцевий варіант був "жорсткішим" по відношенню до України.

"Угода з моніторингу відбиває однобокість у прагненні ЄС відновити постачання російського газу за будь-яку ціну, тоді як цілком ігноруються глибинні проблеми російсько-українських газових відносин, які й призвели до нинішнього конфлікту".

Посол Тейлор відзначає водночас, що український уряд не міг не погодитися на допуск іноземних спостерігачів, адже тоді б до України і справді ставилися б як до країни, що "краде" російський газ.

"ЄС, можливо, і правий у своїх сподіваннях на те, що угоди (від 19 січня 2009 року) дозволять відновити постачання газу до кінця нинішньої зими, але, як на наш погляд, на щось більше сподіватися не варто", - підсумовує свої коментарі до україно-російських угод і ролі Брюсселя у врегулюванні конфлікту американський посол.

Пошук альтернативи у Туркменістані

Незважаючи на те, що січневі україно-російські угоди 2009 року були розраховані на десятиліття, Київ не припиняв спроби знайти альтернативу російському газу у Туркменістані.

Згідно із оприлюдненими на сайті Wikileaks депешами дипломатів, тодішня тимчасова повірена у справах США в Ашгабаді Сильвія Курран уважно стежила за цими спробами, зокрема, і під час візиту до Туркменістану українського президента Віктора Ющенка у вересні 2009 року:

"Незважаючи на те, що український керівник визначив досягнення угоди про прямі поставки газу із Туркменістану своїм пріоритетом під час візиту, представники туркменської сторони навіть не поворухнулися. Переговори Туркменістану з Росією, що тривають, а також поганий "послужний список" стосовно будівельних контрактів із Україною, звісно, вплинули на те, аби залишити проект угоди про прямі поставки газу в Україну "на столі", - пише американський дипломат і додає красномовну деталь із арсеналу "східної дипломатії":

"Важливо зауважити, що коли російський президент Медвєдєв відвідував Туркменістан минулого тижня, президент Бердимухамедов подарував йому призового скакуна. Український президент Ющенко повернувся додому буквально "із порожніми руками", - пише дипломатичний представник США в Ашгабаді.

Ще рік тому, <link type="page"><caption> після перших публікацій у Wikileaks </caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/world/2010/07/100726_us_afghan-leak_it.shtml" platform="highweb"/></link>уривків із листування американських дипломатів, зокрема, і тих, хто працював чи працює в Україні, в американському посольстві в Києві заявляли, що так само, як і весь Держдепартамент США, не коментуватимуть факти, викладені в інтернеті.