
"ЄБРР бачить ширше відновлення економіки у Східній Європі, але вразливість залишається", - так називається нова доповідь, оприлюднена у Лондоні Європейським Банком з Реконструкції та Розвитку.
Середньостатистичне зростання у Східній Європі передбачається на рівні 4,2 відсотки, тоді як реальне падіння в часи кризи було на рівні п’яти з половиною.
Хоча, для порівняння, рівень зростання економіки у Західній Європі очікується меншими темпами. Водночас,зростання у Східній Європі відображає глибше попереднє падіння.
Згідно з прогнозом ЄБРР, країни Східної Європи можна буде умовно поділити на дві категорії. Перша - це ті країни, де зростання економіки буде досягнутим завдяки зростанню цін на експортні потоки та припливу зовнішніх фінансових запозичень. Це стосується Росії, Казахстану, країн Центральної Азії (крім Киргизстану) та Кавказу.
Друга категорія - це балканські та балтійські країни, де зростання буде мало помітним з огляду на ті ж чинники.
Зростання в Україні на рівні 5%

Україна мала найбільше в регіоні - 15% -падіння економіки минулого року, а вже цього ЄБРР прогнозує зростання на 5%.
Наступного року зростання в Україні має зберегтися на рівні чотирьох з половиною відсотків, що є порівняно гарним показником, але все ж таки не поверне обсяги виробництва до передкризового рівня.
ЄБРР відзначає, що фінансові ринки позитивно відгукнулися на відновлення співпраці України з Міжнародним Валютним фондом у липні. Урядові довелося втілити низку непопулярних рішень на кшталт підняття цін на газ для населення, а також пообіцяти подальше скорочення бюджетних видатків у довготерміновій перспективі. Вартість зовнішнього боргу країни знизилася, і уряд зміг випустити у продаж єврооблігації для нових зовнішніх запозичень.
Проте прогноз відновлення економіки України залишається поміркованим з огляду на низку факторів. Різка девальвація гривні під час кризи посилила конкурентність українських експортерів, тоді, як у наступному році у них не очікується такої відносної переваги.
Зовнішній попит на український експорт також не буде надто активним, а український уряд буде обмеженим через свої міжнародні зобов’язання у фінансовому стимулюванні внутрішнього виробництва.


































