"Кран зі сльозами відкрито". Соцмережі плачуть та вітають звільнення Херсона

Українські військові лише заходять у Херсон, але люди на вулицях уже вітають їх із квітами, піснями та прапорами, а люди в соцмережах не можуть стримати сльози та емоції.

"Укрпошта" вже повідомила, що навіть випускає пам'ятну поштову марку.

"Хоч офіційно ще не оголошено про звільнення Херсону, за старою доброю традицією, започаткованою ще з кораблем, іноді марки виходять на кілька днів раніше події. Бо в "Укрпошті" точно знають, що наші військові - найкращі", - написав гендиректор Ігор Смілянський у телеграмі.

Акаунти держорганів, компаній та просто пабліків у фейсбуці та телеграмі масово додають до своїх логотипів скибочки кавуна.

"Кран зі сльозами відкрито", - пише психологиня Наталія Підлісна.

Користувачка Марина Грамович каже, що їде зараз у переповненому вагоні метро і плаче від щастя: "Ридаю на людях - і не соромлюся".

"Усі навколо гортають новини в телефонах, дехто так само, як я, втирає сльози, хтось просто посміхається у телефон. Сьогодні у всіх нас День Перемоги", - пише вона у фейсбуці.

Щемливих відео, де місцеві зустрічають українських військових у центрі Херсона, стає усе більше, і деякі користувачі зізнаються, що від них неможливо відірватися.

"Ну і як сьогодні працювати?" - пише ілюстратор Олександр Грехов.

Відомий Кухар Євген Клопотенко теж жартує на тему кавунів:

"Здається, сьогодні відчула, що таке мікс емоцій, які мозок не встигає прожити. Стрибала, плакала, ревла, відчувала біль за тих людей, які віддали життя за південь, але так і не побачили деокупацію Херсону, потім раділа за місцевих жителів, потім почала щипати себе, щоб переконатись, що це реальність", - розповідає про свої емоції користувачка Ольга Цецевич.

"Ридаю від цих відео зі звільненої Херсонщини: всі ці схвильовані жінки, що смачно цьомають військових, чоловіки, в яких зриваються голоси - "Синочки!", діти з квітами, дівчина зі скрипкою, що стоїть на узбіччі і грає гімн України... Я не можу собі навіть уявити, що відчувають ці люди зараз", - пише режисерка Ірина Цілик.

Користувачка Людмила Ващук згадує, якими складними були ті довгі 8 місяців, які Херсон провів під російською окупацією, для сім'ї її знайомого, які не змогли виїхати.

"Його мама доглядає за їх стареньким лежачим дідусем і коли ще була можливість виїхати з міста, то для них це було фізично нереально. Я постійно питала у нього, як там його сім'я. Ще на початку вересня на моє чергове "Як там рідні у Херсоні?" він написав: "Світло та вода періодично зникають. Вибухи постійно чути, що теж тисне. Але радіють, коли по мосту чи базам прилітає. Кажуть, що так розуміють, що про них не забули", - розповідає вона.

"Сьогодні день, коли серце наповнене любов'ю та радістю, а очі наповнені сльозами! Херсон вільний!", - написав Сергій Притула у твіттері.

Важка ціна перемоги

"Великий день. Шана усім, хто наближав його в бою, в окупації та щосекунди в кожному українському серці, молитві, дії", - пише музикант Святослав Вакарчук.

Режисер Олег Сенцов, який зараз воює, нагадує про велику ціну цієї перемоги.

"Звільненню Херсона неможливо не радіти, як і неможливо забути усіх тих, хто віддав за це своє життя у тих полях та посадках", - пише він.

Радісні новини вибивають з рівноваги так само сильно, як і погані, пише Олександра Матвійчук, керівниця українського Центру громадянських свобод, який отримав цього року першу в історії України Нобелівську премію миру.

"Намагаюся дихати та чекаю офіційних новин. За ці два дні у моїй ФБ-стрічці з'явилися три некрологи полеглим у боях людям, яких я знала", - говорить вона.

Журналістка Ірина Андрейців сподівається, що за радісними новинами українці не лише на словах, а і на ділі не забудуть, якою ціною здобували цю перемогу військові.

"Люди, а правда, що, клепаючи жарти і меми про Херсон, ми клянемося та обіцяємо собі з не меншим завзяттям впахувати в тилу, аби наші воїни могли повертатися до кращих, справедливіших міст і сіл", - запитує вона.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!