You’re viewing a text-only version of this website that uses less data. View the main version of the website including all images and videos.
"Перемо по ночах, смажимо яєшню на свічці". Як живуть українці без світла
- Author, Ілона Громлюк
- Role, ВВС News Україна
"Свою квартиру я просто обожнюю: весь Київ переді мною, як на долоні. Запаморочливі заходи сонця, снігопади взимку, сотні вогників вдалині. Що й казати - зараз за моїм вікном вечорами суцільна темрява", - розповідає Настя, як змінилося її життя в останні тижні, коли по всій країні щодня почали відключати світло, а з ним часто і воду.
Сьогодні багато українців намагаються жити за графіком. На сайті Yasno вони дивляться, о котрій годині та в який день у них не має бути світла, і підлаштовують під це свої плани.
Залежно від міста, світла немає від 2 до 8 годин кожного дня, і ДТЕК уже попереджає, що цей час буде збільшуватися.
Але російські військові продовжують бити по українській інфраструктурі, до віялових планових відключень додаються аварійні, і коли вони закінчаться - не вгадаєш.
І якби ж тільки темрява була єдиною проблемою. Люди зіштовхуються з труднощами, про які раніше й не думали.
"Найбільша проблема, звичайно ж, ліфт", - каже Настя про свій 19-й поверх.
Раніше вона і не знала, де у її новому будинку сходи, а тепер займається на них "фітнесом" кожен день, переконуючи себе, що все на краще.
"Хіба що світло щойно увімкнули, і є хоч якась гарантія, що я не просиджу у темному ліфті кілька годин. У ньому, до речі, добрі люди поставили рятівну коробочку із водою, заспокійливим і навіть якимись смаколиками - для застряглих бідолах", - каже Настя.
А ви вже готували яєшню на свічках?
Подбати про те, аби було що поїсти у темряві - це головне правило.
"Коли світло відключають, я відразу іду до холодильника і дивлюся, що у ньому може не вижити", - каже пенсіонерка Катерина Миколаївна.
Вона росла у селі на Черкащині ще при світлі гасової лампи.
"Якщо сире м'ясо - його треба посолити, ягоди - перемолоти на варення, а ковбасу краще з'їсти чи засмажити", - каже жінка. Вона нагадує про сухий спирт тим, у кого немає газової плити.
Молодше покоління вигадує свої способи. Вчора ввечері, очікуючи, що вранці не буде світла, Настя заздалегідь заварила собі каву в термосі.
Вода, звісно ж, є у кожній вільній каструлі, мисці, пляшці та відрі.
"Щоправда, до ранку кава геть вистигла - був такий собі колд-брю, дуже по-хіпстерськи, подумала я", - жартує Настя про свої нові звички.
Айтішниця Яся знає ще більш інноваційний лайфхак - як приготувати яєшню на свічках. Схему вона опублікувала у своєму твіттері.
"Це фото скинув колега з роботи і запропонував повторити. Ми думали, це жарт, але як потім довідалися - досить дієва штука", - розповідає Яся.
"Ми всім відділом почали експериментувати, і на тоненькій сковорідці для млинців за 7-9 хвилин можна таки розігріти яйце", - каже дівчина.
У такий же спосіб вона розігрівала суп, робила грінки і гріла сир - на це пішло більше часу, але виходить як у мікрохвильовці, стверджує Яся.
Вона попереджає, що гріти варто у скляному посуді. Метал нагрівається дуже довго, але якщо маєте сковорідку чи каструлю з тоненьким дном - теж підійде.
"Мої друзі та я часто ходимо в гори, тому приготування їжі без світла для нас не новина. Маємо балони з газом, переносні грілки, jetboil (похідна система для приготування - Ред.) для тих, хто може витратити 5-6 тисяч гривень, - каже Яся. - Найпростіше, що можна придбати, - це казанок від 2 літрів".
Не життя, а квест
Окрема морока - як поєднувати роботу та відключення світла.
"Мої робочі дні зараз буквально виглядають так: ноут постійно підключений до мережі, щоб певний час я могла працювати без струму. Якщо світло вирубають в темну частину доби - я буквально вилітаю з дома в пошуках місця, де є електропостачання. Дуже бісить, чесно кажучи", - розповідає дизайнерка Аліна Глазова з Києва.
У Харкові кажуть, що люди до всього звикають. Тут через постійні обстріли з відключеннями електроенергії живуть досить давно.
Якщо немає світла - у Лариси Гузо немає роботи. Вона психолог, всі її сеанси - онлайн. Це не такі зустрічі, які можна перервати і продовжити через пів години.
Жінка повернулася до рідного міста у вересні, й хоча в жовтні відключення почастішали, вона каже: "Поки що майже не доводилося відміняти чи переносити".
Антон подбав, щоб у нього вдома в Києві було все необхідне для роботи: комп'ютер із трьома моніторами та безперебійник з акумулятором, якого вистачає десь на 4 години.
"Але проблема в тому, що коли в кварталі зникає електроенергія, резервного живлення базової станції вистачає лише на 2 години", - розповідає хлопець.
Якщо ситуація зі світлом не покращиться, Ростислав зі Львова почне їздити на роботу на ніч. "Ми працюємо з технікою, верстатами. На роботі задумуються над новим розкладом", - каже він.
Віка з Києва тільки вночі й робить свої домашні завдання з вебдизайну, який почала вивчати.
"Не хочу зривати дедлайни, підводити когось, тому доводиться вчитися тоді, коли дозволяє електроенергія, а не тоді, коли на те є сили. Світло виключають не за графіком, тому над своїми планами на день можна лише посміятися", - розповідає дівчина.
Щойно з'являється світло, люди намагаються заряджати телефони та ноутбуки. І також завжди треба мати при собі готівку. Немає світла - не працюють банкомати, більшість магазинів не приймають карточки, до яких так звикли жителі українських міст.
Через постійні поривання щось заряджати і запасати, Віка зізнається, що стала якоюсь нервовою.
Нерви, нерви, нерви
Нервовість і тривога - це сьогодні про всіх.
Марія Тітова каже, що у Хмельницькому до супермаркетів, де є генератори, постійно вишикується черга і люди панікують, що з полиць уже все розгребли.
"Батьки розповідали, що на днях світло вирубалося у всьому місті. Вони в цей час їхали в машині, як раптом стався колапс, тому що зупинилися трамваї - де їхали, там і стали", - розповідає вона.
У батька Марії на роботі стоїть генератор, тому з цим проблем немає.
Але нерви розхитує те, що разом із світлом зникає чи барахлить мобільний зв'язок.
"Ось і з нашою бабусею не було зв'язку", - розповідає Марія.
Не можна розслабитися навіть у салоні краси. Жінки розповідають, як мерзнуть у перукарнях із помитою головою, та бігають із манікюрницею домальовувати нігті додому.
У містах вечоріє, і люди їдуть на машинах з роботи додому - дорогами, де не світять світлофори та ліхтарі.
"Це стрьомно", - каже Марія, і за кермом включає режим максимальної обережності.
ДТП, пішоходи з ліхтариками і "літуни"
Більше про дороги знає таксист Антон Корнійчук. Він розповідає про свої пригоди у блозі "Болт Убер Уклонович".
"Одна справа - в темряві їхати додому, й інша - коли їздиш в темряві аж до комендантського часу. Очі втомлюються, концентрація знижується. Я зараз за вечір втомлююсь так, наче за цілу добу".
За його спостереженнями, у Києві зараз рідше викликають таксі. Людей на вулицях загалом теж менше, відключення світла "добило" соціальне і ділове життя, вважає Антон.
Машин на дорогах теж поменшало, і вони стали їздити повільніше.
"Хоча "літуни" все ще з нами", - каже таксист про водіїв-любителів гнатися на шаленій швидкості.
У поліції підрахували, що за два останні тижні, поки країна живе з перебоями світла, побільшало ДТП. На дорогах загинув 51 пішохід - це на 25% більше, ніж за попередні два тижні.
Антон помітив, що багато людей, переходячи дорогу, підсвічують її ліхтариками з мобільних.
"Це неоціненна допомога і взаємоповага. Велике дякую всім цим свідомим громадянам. Так ми бачимо їх здалеку і маємо час, аби пригальмувати, пропустити", - каже таксист.
В інтернеті він часто наштовхується і на тих, хто переконаний, що водій із фарами має бачити все, навіть якщо в темряві його засліплюють зустрічні машини.
У разі ДТП суд зайняв би сторону цих людей, говорить Антон. "Але сумніваюсь, що комусь треба перемоги в дискусії, коли водій за ґратами, а пішохід в травматології".
Таксист закликає усіх змінювати звички та не лінуватися надягати світловідбивний одяг.
Катастрофи не буде, ми пам'ятаємо 90-ті
Багато людей визнають, що вчаться жити по-новому.
"Перемо по ночах, після 23-ої", - каже Лариса із Харкова. Сусіди вже звикли і навіть не лякаються цих гучних звуків по ночах - вони теж у той час перуть, пояснює жінка.
"Маю нове правило: бачиш воду - іди в душ", - розповідає Настя Антонюк.
Щоб зняти напругу вдома, вона розвісила у себе вдома новорічні гірлянди на батарейках.
Кожен шукає спосіб, як покращити собі настрій.
"Одного разу в темряві так добряче стукнулась ліктем об раму дверей, що вирішила надалі в таких випадках вигукувати фразу: "Яке мені все це рідне і дороге серцю!" - це все ж мій дім, об який я б'юсь", - намагається жартувати Вікторія Черняхівська з Троєщини.
Водночас багато літніх людей кажуть, що в їхньому житті нічого не змінилось - на ніч вони і так звикли вимикати електроприлади, "а у 90-х і не так бувало".
У багатьох селах, наприклад, на Рівненщині, вечорами часто зникало світло від перевантаження мережі, тому місцеві звикли.
У них є дрова, свічки, ліхтарики і все необхідне в такій ситуації.
"Я пам'ятаю віялові відключення електроенергії у 90-х, і маю теплі спогади про це. Для нашої сім'ї це був час, коли ми збиралися усі разом на дивані та просто розмовляли", - говорить Катерина Лозенко, яка зараз живе у Хмельницькому.
Разом із тим, є регіони, де ще ні разу не відключали світло.
Через це у Тані Марценюк із Чернівців іноді з'являється почуття провини.
"Але я розумію, що рано чи пізно і у нас виключатимуть. Ми вже купили генератор, павербенки, свічки. Катастрофи не буде: у мене є тепла пухова ковдра, купа светрів і шкарпеток".
Словом, настрій від Чернівців до Києва та Харкова однаковий: і не таки переживали.