Емоції Путіна і слабка позиція. Чому Росія поспішно проводить "референдуми"

23-27 вересня у самопроголошених "ДНР" та "ЛНР", а також в окупованих частинах Запорізької та Херсонської областей плануються "референдуми" про приєднання до Росії.

Поспішна підготовка до голосування, про яке оголосили всього за чотири дні до проведення, проходить на тлі ухвалення в Росії законів, які посилюють покарання за злочини "у воєнний час".

Путін вже заявив, що прийме результати референдумів і ці території у склад Росії, та оголосив про часткову мобілізацію - 300 тисяч людей. Щоб закріпити панування у захоплених Росією територіях.

ВВС поговорила з експертами про те, навіщо потрібні "референдуми" та як їх результати можуть вплинути на війну в Україні.

Вони сходяться у думці, що ці дії пов'язані з емоційним рішенням Путіна та слабкістю Росії на полі бою.

Тягнули давно

Тема можливих "референдумів про приєднання до Росії" захоплених регіонів України почала обговорюватися ще навесні, невдовзі після російського вторгнення.

Кремлівські функціонери, які їздили на окуповані території, обіцяли, що Росія прийшла туди "назавжди".

Про ознаки підготовки плебісцитів говорили українські урядовці. У ЗМІ припускали, що пройти такі "референдуми" можуть уже 11 вересня - у російський єдиний день голосування Росії.

Саме за схемою з "референдумом", результати якого визнали лише кілька країн у світі, було юридично оформлено "приєднання" Криму до Росії.

Більшість світової спільноти розцінює те, що відбулося тоді як анексію і вважає півострів територією України.

З настанням осені стало зрозуміло, що Росія не тільки не змогла встановити повного контролю над Херсонщиною, Запоріжжям, а також Донецькою та Луганською областями, які Москва вважає самостійними державами, а й починає втрачати вже захоплені території.

На початку місяця Україна розпочала наступ спочатку у Херсонській, а потім і Харківській області - остання у підсумку майже повністю повернулася під контроль Києва.

Попри це, менше трьох тижнів тому офіційний представник Пентагону Джон Кірбі в інтерв'ю "Дождю" говорив: у США, як і раніше, вважають, що Росія може спробувати провести "квазіреферендуми" вже у вересні, щоб досягти "політичної легітимності".

Все сталося навпаки: виявилося, підготовку до голосування вирішили форсувати. Оголошення про референдуми пішли одне за одним увечері 19 вересня, причому це відбувалося за одним сценарієм. Заяви були оформлені як звернення "суспільних палат" самопроголошених ЛНР та ДНР.

Спочатку негайно провести референдум про визнання регіону суб'єктом Росії вимагали у Луганську, буквально за годину - у Донецьку.

Наступного ранку схожі події сталися на захоплених територіях Херсонської та Запорізької областей. У всіх чотирьох регіонах їх планують провести 23-27 вересня - вже цими вихідними.

Путін у своєму зверненні пообіцяв визнати результати й прийняти території до складу Росії.

Водночас із новинами про референдуми Держдума екстрено внесла важливі доповнення до Кримінального кодексу. У нього ввели покарання за мародерство, добровільну здачу в полон, відмову воювати та інші провини, скоєні "у період мобілізації чи воєнного стану, у воєнний час".

Одразу ж після цього Путін оголосив мобілізацію 300 тисяч росіян.

Навіщо "референдуми" взагалі потрібні

"Сенс проведення референдумів у ці вихідні, вочевидь, полягає в тому, щоб зафіксувати військові надбання - поки вони ще є. Спішно оголосити їх територією Росії, напад на яку, відповідно, буде нападом на Росію. А далі погрожувати: усередині країни - подальшою мобілізацією, а зовні - застосуванням тактичної ядерної зброї. Це паперове оформлення бажаної для Росії картини того, що відбувається", - каже ВВС політолог Катерина Шульман.

Вона звертає увагу на те, що оголошення про проведення референдумів відбулися відразу після того, як президент Росії Володимир Путін повернувся із Самарканда, де проходив саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС). Сам цей візит, "зважаючи на все, був досить неприємним", зазначає політолог.

Під час саміту Путін на зустрічі з головою КНР Сі Цзіньпіном визнав, що Пекін має "занепокоєність" і "питання", пов'язані з війною. А прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді прямо сказав президенту Росії, що зараз "не є епоха війни". "Ми зробимо все для того, щоб це припинилося якнайшвидше", - обіцяв Путін.

"Очевидно, це те, що стояло за обіцянками" закінчити все це якнайшвидше, - говорить Шульман про "референдуми", що готуються. - Це і є спосіб: якнайшвидше приєднати до себе ті території, які частково чи повністю контролюються військовим чином, і далі розраховувати на те, що решта світу не стане це заперечувати військовим способом. Зрозуміло, що результатів ніхто не визнає, але до цього не звикати".

На зв'язок поїздки Володимира Путіна на ШОС-2022 з підготовкою "референдумів" увагу ВВС звертає і політолог Андрій Колесников: президентові Туреччини Реджепу Таїпу Ердогану, Моді можна потім сказати - а "українці не хочуть закінчувати, тому нам доведеться воювати далі".

За словами Колесникова, проведення "референдумів" у короткий термін може бути "емоційним рішенням". "Це бажання показати силу та показати, що від плану ми не відступаємо", - каже експерт.

Крім того, Москва прагне "фіксувати територіальні придбання, розуміючи, що війна на виснаження неминуча", вважає він.

На думку політолога Тетяни Станової, рішення провести "референдуми" - це "однозначний ультиматум Росії Україні та Заходу": "Або Україна відступає, або ядерна війна".

Як пояснює Станова, у розумінні Путіна "приєднання" захоплених територій дасть йому право "використовувати ядерну зброю для захисту території Росії. При цьому, як вважає Станова, Путін не хоче виграти війну на полі бою: "Він хоче змусити Київ здатися без бою".

З цим згоден і Патрік Бері, капітан британської армії у відставці, викладач університету Бата, який спеціалізується на питаннях безпеки.

"Навіщо ескалація потрібна? Щоб показати: "Ми налаштовані серйозно. Здайте назад". Єдине, чому організовують ці "референдуми", - це щоб мати можливість сказати: "Тепер це територія Росії, і якщо ви її атакуєте, то ми відповімо, наприклад, ядерною зброєю".

21 вересня Путін фактично так і зробив - пригрозив ядерною зброєю у разі нападу на територію Росії. І натякнув, що ці території включають майбутні новоприєднані.

Тетяна Станова зазначає, що саме проведення "референдумів" у такі короткі терміни безпосередньо пов'язане з наступом українських військових у Харківській області.

Взаємопов'язаними ці події вважає і Катерина Шульман: "Це те, що називається у біржових гравців хеджуванням прибутку. Тобто зараз логіка така: "Ось ми скількись придбали - давайте зафіксуємо, що це вже наше".

Експерти Інституту вивчення війни (ISW) теж безпосередньо пов'язують те, що відбувається із ситуацією на полі бою. На їхню думку, термінове обговорення "референдумів" вказує на те, що український наступ викликав паніку як підконтрольних Росії сил на Донбасі, так і деяких кремлівських чиновників.

Як "референдуми" змінять ситуацію

"Мені здається, російська влада сама не знає, що буде після цих "референдумів". Зрозуміло одне: Україна вже ніколи не піде на мирні переговори при визнанні захоплених територій російськими. Це виклик", - каже Андрій Колесніков.

Київ ще у квітні, після переговорів у Стамбулі, які здавалися дипломатичним успіхом, попереджав Москву, що будь-яка спроба провести квазіреферендуми на захоплених територіях поставить хрест на можливості мирного врегулювання.

"Нам неможливо уявити, що Херсон залишиться в окупантів. Це принципово", - говорив Михайло Подоляк ВВС. Володимир Зеленський у серпні заявив, що Росія "закриє для себе будь-які шанси на переговори", якщо спробує влаштувати таке голосування.

Втім, ще до того, як стало відомо про підготовку "референдумів" 23-27 вересня, обидві сторони заявляли: про жодні переговори зараз немає. "Щоб зустріч із [президентом України Володимиром] Зеленським відбулася, Київ має на неї погодитися, але вони відмовляються від переговорів. Вони ж не хочуть. Зеленський сказав публічно, що не готовий", - скаржився Володимир Путін на пресконференції за підсумками ШОС .

"Я не говорю з тими, хто ставить ультиматуми", - говорив Володимир Зеленський в інтерв'ю СNN у середині вересня.

При цьому тактика "ескалюй, щоб досягти переговорів", застосовується досить часто, каже ВВС Патрік Бері, капітан британської армії у відставці.

"Ми бачили, як Ердоган натякав, що Росія начебто готова до переговорів. Проблема в тому, що зараз Путін у слабшій позиції. У квітні він мав шанси на те, що сторони погодяться розійтися на позиції до 24 лютого. Зараз їх немає ", - пояснює він

Глава МЗС України Дмитро Кулеба після оголошення про проведення "голосування" заявив, що "бутафорські "референдуми" нічого не змінять": "Росія була і залишається агресором, який незаконно окупував частину української землі. Україна має повне право звільнити свої території і продовжуватиме звільняти їх, що б не говорила Росія.

"З'явилася певна ясність. Путін зробив ставку на ескалацію і тепер це все реалізується в практичному ключі. Тому багато, якщо не все, залежатиме від ситуації на полі бою. Головні питання до військових експертів: скільки людей може дати мобілізація? Що залишилося на сьогодні від ЗС РФ та військової техніки? Якщо Росія йде на мобілізацію військової могутності, які шанси української армії?" - міркує Тетяна Станова.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!