Нормандський формат розблокували. Результати зустрічі в Парижі

Автор фото, УНІАН
26 січня у Парижі після тривалої паузи і на фоні заяв про можливе вторгнення російських військ в Україну відбулась зустріч радників лідерів країн "нормандської четвірки". Україну на ній представляв голова офісу президента Андрій Єрмак.
Зустріч тривала понад сім годин.
Як заявив Андрій Єрмак після розмови, головні досягнення зустрічі - погоджене комюніке, а також домовленість зустрітись ще раз за два тижні у Берліні.
Головним положенням комюніке є відданість сторін режиму припинення вогню на Донбасі, який має діяти без жодних передумов, додав Єрмак.
Хоча деталей, як це має запрацювати, він не назвав. Він вважає, що загалом режим припинення вогню працює і зараз, хоча і з деякими порушеннями.
Це підтвердив російський учасник перемовин Дмитро Козак.
"Домовились, що попри різночитання по мінських угодах, перемир'я має виконуватись безумовно", - заявив Козак.
Але усю відповідальність на дотримання перемир'я він поклав на Україну та самопроголошені республіки. Він ще раз озвучив позицію Москви - Росія не сторона конфлікту на Донбасі.
"Відбулась змістовна та непроста розмова, аудит виконання мінських домовленостей та нормандських домовленостей 2019 року", - розповів також Єрмак.
"Сторони визнали, що існує багато розбіжностей між Україною та РФ щодо виконання мінських угод та їх трактування, але є бажання над цим працювати", - запевнив він.
Про "інвентаризацію різночитань" мінських угод сказав і Дмитро Козак.

Автор фото, kremlin.ru
За словами Єрмака, підтримка режиму припинення вогню є важливою на фоні напруженої ситуації на кордонах України та Росії.
"Сьогоднішнє комюніке - перше, яке вдалось узгодити з грудня 2019 року", - додав Єрмак.
За його словами, сторони висловили бажання і далі працювати над усіма розбіжностями, які досі існують.
Дмитро Козак також висловив надію, що через два тижні у Берліні сторонам вдасться дійти згоди щодо розбіжностей.
А це переважно модальності і послідовність виконання мінських угод.
Питання зустрічі лідерів "нормандського формату", як заявив Козак, сьогодні навіть не обговорювали. Тому про таку зустріч поки що не може бути і мови.
"Такий саміт має відбутись тільки тоді, коли узгодимо усі правові аспекти особливого статусу Донбасу у постконфліктній Україні, тоді зустріч буде присвячена організації виборів органів місцевого самоврядування на Донбасі", - додав він.
Ця стаття містить контент, наданий Google YouTube. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie Google YouTube i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть "Прийняти та продовжити".
Кінець YouTube допису
Напередодні
Представники Франції та Німеччини нещодавно спілкувались з російським колегою Дмитром Козаком, а також окремо - з Андрієм Єрмаком.
Від джерел ВВС відомо, що на початку січня Єрмак все ж спілкувався телефоном і з Дмитром Козаком щодо мирного процесу на Донбасі, але повноформатна зустріч гальмувалась російською стороною.
Очікувалось, що ця зустріч посприяє відкриттю дороги до майбутнього саміту лідерів країн "нормандської" четвірки, адже останній раз вони збирались ще у грудні 2019 року. Принаймні надію на це озвучував Володимир Зеленський напередодні.
Андрій Єрмак перед зустріччю заявляв, що сам факт перемовин - вже добре, адже це розблокувало "нормандський формат".

Автор фото, Офіс президента
Загалом 26 січня до Франції прибула ціла делегація з України. Частина чиновників, зокрема заступник керівника ОП Ростислав Шурма та міністр інфраструктури Олександр Кубраков, проводять низку зустрічей для підготовки візиту президента Франції до України.
Разом з Єрмаком у зустрічі радників лідерів країн "нормандської четвірки" брав участь перший заступник глави делегації України у тристоронній контактній групі, народний депутат Андрій Костін.
Очікування "зради"?
Напередодні зустрічі у західній пресі з'явилась інформація з посиланням на джерела, що на засіданні можуть змушувати українську сторону до прямих перемовин з керівниками самопроголошених республік Донбасу.
Ця інформація, хоч і неперевірена, викликала хвилю обурення в Україні. Багаторічна позиція Києва - не вести прямі перемовини з бойовиками, адже цим Україна може їх легітимізувати.
Натомість Росія, яка не визнає себе стороною конфлікту на Донбасі, та самі представники бойовиків постійно наполягають на прямих перемовинах Києва з Донецьком та Луганськом.
Андрій Єрмак перед вильотом до Парижа був змушений прокоментувати та заперечити інформацію західних ЗМІ.
У коментарі "РБК-Україна" він заявив, що "жодних прямих переговорів із сепаратистами не було і не буде".
Він наполягав, що конкретного порядку денного зустрічі нормандських радників не було.
А українська сторона мала намір обговорювати відновлення режиму припинення вогню, гуманітарні питання, відкриття пропускних пунктів, а також майбутню роботу в "нормандському форматі".
Інформацію ЗМІ він назвав вигадками, маніпуляціями та фейками.

Автор фото, Getty Images
Також французькі ЗМІ припускали, що Париж може запропонувати своє бачення розблокування мирного процесу на Донбасі.
За даними джерел ВВС в офісі президента, проведення зустрічі до останнього затягувала російська сторона.
Нещодавно у ЗМІ з'явилась інформація, що передумовою зустрічі було відкликання з Ради урядового проєкту закону про перехідний період реінтеграції Донбасу.
Проєкт критикувала Росія, адже там передбачався досить жорсткий режим реінтеграції територій до України без значних поступок бойовикам.
Його також розкритикувала Венеціанська комісія та правозахисники.
Саме необхідністю врахувати зауваження європейців влада обґрунтувала відкликання проєкту. Але Андрій Єрмак наполягав, що це не поступка Росії для проведення зустрічі у Парижі.
Перше "норманді" та спроби "говорити з Донбасом"
Перше і останнє засідання лідерів країн "нормандської четвірки" за президента Зеленського відбулось 9 грудня 2019 року.
Проте суттєвого прогресу у вирішенні конфлікту на Донбасі так і не відбулось, а оголошене влітку 2020 року всеосяжне перемир'я працює частково і обстріли тривають.
Київ та Москва мають протилежні погляди на вирішення більшості спірних питань та шляхів виконання Мінських угод і проведення виборів на територіях ОРДЛО.
Росія послідовно відмовляється визнавати себе стороною конфлікту та змушує Київ у різний спосіб до прямих перемовин Києва та бойовиків.
Ще 11 березня 2020 року на засіданні контактної групи у Мінську за участю Єрмака та Козака домовились про створення так званої консультативної ради для перемовин з представниками Донбасу.
ЗМІ Росії та невизнаних "республік" почали писати, що рада стане майданчиком для прямих перемовин між Україною та "ДНР-ЛНР", що може свідчити про визнання їх Києвом.
Це викликало хвилю обурення в Україні. Оглядачі остерігались, що це може сприяти Росії утвердитись не у якості учасника конфлікту, а посередника.
13 березня 2020 року видання "Дзеркало тижня" опублікувало імовірний текст угоди щодо створення ради, в якому йшлося, що до неї увійдуть десять представників України, десять представників окремих районів Донбасу, а також по одному від Росії, Франції, Німеччини та ОБСЄ.

Автор фото, УНІАН
Українські аналітики почали закидати, що цей крок свідчить про початок прямих перемовин із сепаратистами, а Росія нібито стає стороннім спостерігачем.
Натомість Андрій Єрмак наголошував, що кроків, які б створювали правове поле для представників "республік" та їх визнання, не існує.
"Ніяких прямих перемовин - про це мова не йде. Говоримо про створення платформи, в якій громадяни України, які проживають на контрольованій території, і громадяни, які живуть на неконтрольованих територіях, говоритимуть з приводу питань, які узгоджені мінськими домовленостями", - заявив Єрмак.
Він казав, що 11 березня створення цієї ради ще не ухвалили, а це мало статись трохи згодом.
Після хвилі обурення в Україні питання створення цієї ради зникло з порядку денного і до нього більше не повертались.









