Зустріч Лаврова та Блінкена. Що їй передувало і чого від неї чекати

Нові переговори очільників МЗС Росії та Держдепартаменту США відбудуться у Женеві у п'ятницю, 21 січня. Їхні заступники зустрічалися минулого тижня, але переговори зайшли в глухий кут.

На Заході зростають побоювання, що Кремль може розпочати нову війну на території України.

Росія зосередила біля кордону з Україною близько 100 тисяч військових та оголосила про масштабні навчання в Білорусі, однак заперечує наміри про військовий напад.

Президент Росії Володимир Путін вимагає, щоби Україну не прийняли до НАТО, а сам оборонний альянс - щоби припинив військову діяльність у Східній Європі.

Саміт у Женеві відбудеться після зустрічей Ентоні Блінкена з європейськими колегами.

У Держдепартаменті заявили, що Блінкен на переговорах запропонує Лаврову "дипломатичний вихід", щоб послабити напруженість.

19 січня держсекретар США несподівано відвідав Київ, а після цього вирушив до Німеччини.

Після обговорення в Берліні з британськими, французькими та німецькими чиновниками Ентоні Блінкен заявив у четвер, що напад Росії на Україну "потягне нас усіх назад у небезпечний і нестабільний час, коли цей континент і це місто були розділені на два... із загрозою тотальної війни над головою кожного".

Нова міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок після зустрічі з Блінкеном пообіцяла вжити негайних дій проти будь-якого російського вторгнення і не виключила введення заходів, які "можуть мати економічні наслідки для нас самих".

Свобода вибору та гарантії безпеки

Росія та США поки що не можуть погодити навіть сам предмет переговорів. Російське МЗС у грудні опублікувало проєкт договорів із США і НАТО і вимагало термінової відповіді на них.

У них, крім іншого, пропонується:

Вашингтон і Брюссель відмовляються обговорювати ці вимоги як такі, що суперечать статуту НАТО, що містить принцип "відчинених дверей".

"Ми нікому не дозволимо закрити політику "відчинених дверей", яка завжди мала першочергове значення для НАТО", - сказала заступник держсекретаря США Венді Шерман.

Вона наголосила, що російські вимоги неприйнятні, тому що ігнорують суверенітет України, Грузії й інших країн та їхню свободу вибору, зокрема, й військових союзів.

Тому Держдепартамент вважає зустрічі з російськими дипломатами не новим процесом, запущеним після висунення російських вимог, а частиною діалогу зі стратегічної стабільності, про який Путін та Байден домовилися минулого року.

У рамках цього діалогу США та НАТО хочуть обговорювати з Росією давно відомі заходи глобальної безпеки, такі як:

Але Росія категорично відкидає цей підхід - і хоче відповідь на усі свої вимоги одразу. Коли Москва була готова вести діалог з контролю над озброєннями, у НАТО відмовлялися, а тепер змінилися, каже Лавров. Тепер, за його словами, вимоги Росії слід обговорювати комплексно і не можна розділяти на окремі частини.

"Виходить, коли вони нас ігнорували, вони не сприймали нас серйозно. Якщо вони зараз починають це робити - дай Боже. Будемо тільки раді. Але вони повинні розуміти, що ключ до всього цього - гарантії нерозширення НАТО на Схід. Все інше буде вписуватися в загальну домовленість, але домовленість має бути саме такою", - сказав російський міністр.

"Жахлива трясовина" для Росії

Міністрка закордонних справ Великої Британії Елізабет Трасс також закликала Путіна "утриматися та відступити від України, перш ніж зробити величезну стратегічну помилку", яка призведе до жахливих людських жертв.

"Кремль не засвоїв уроків історії та не бажає розуміти, що вторгнення призведе лише до жахливої трясовини та загибелі людей, як було під час війни в Афганістані та конфлікту в Чечні", - йдеться у заяві Форін-офісу.

Росія ризикує зануритися в "жахливу трясовину", повідомила Елізабет Трасс.

Британія також оголосила про постачання Україні протитанкового озброєння для оборонних цілей на тлі повідомлень про нарощування російських військ біля кордонів.

"Разом з нашими союзниками ми продовжимо підтримувати Україну і закликатимемо Росію до деескалації та участі у змістовних дискусіях. Те, що відбувається у Східній Європі, має значення для всього світу", - заявила Елізабет Трасс.

Джеймс Лендейл, дипломатичний кореспондент BBC:

Ставки на ці переговори величезні, але надії на те, що вони стануть проривом, щоби розрядити напругу, мало.

Американці хочуть говорити про уникнення війни в Україні. Росіяни хочуть обговорювати свої вимоги до НАТО: відступити і дозволити Москві створити нову сферу впливу в Східній Європі.

Увесь цей час Росія продовжує нарощувати російські війська і техніку, українська армія проводить власні навчання, а деякі західні держави надають їм військову допомогу.

І все ж, американські чиновники описують переговори як хорошу можливість озвучити проблеми та знайти спільну мову. Росіяни погодилися взяти у них участь, оскільки раніше припускали, що дипломатія зайшла в глухий кут.

Ентоні Блінкен і Сергій Лавров, схоже, погоджуються, що їм є що обговорити. І розмова - поки що не супроводжується боротьбою.

Втручання, але не війна

Напередодні президент США Джо Байден заявив, що вважає, що Володимир Путін "втрутиться" в Україну, але "повномасштабної війни" він не хоче.

Ця заява викликала докір президента Зеленського, який написав у твіттері: "Незначних агресій не буває і маленьких народів не буває. Як не буває й незначних жертв і маленького горя від втрати близьких".

Пізніше представники Білого дому оприлюднили заяву, в якій роз'яснили позицію США.

У заяві, опублікованій у середу ввечері, прессекретарка Білого дому Джен Псакі зазначила: "Якщо будь-які російські військові сили перетнуть український кордон, це означатиме поновлене вторгнення, і спільна реакція Сполучених Штатів та наших союзників буде швидкою й жорсткою".

Санкції та превентивні дії

Байден також стикається з дедалі більше закликами з усього американського політикуму вжити превентивних дій проти Росії.

У середу сенатор-республіканець Ліндсі Грем закликав "запровадити санкції проти Путіна зараз". А сенатор-демократ Річард Блюменталь закликав чиновників адміністрації розпочати "масштабні авіаперевезення… летальної зброї" українським силам.

У четвер США також попередили, що офіцери російської розвідки вербують нинішніх і колишніх українських урядовців, щоби вони виступили як тимчасовий уряд та співпрацювали з окупаційними російськими силами у разі вторгнення.

Міністерство фінансів США ввело санкції проти двох чинних українських депутатів і двох колишніх урядовців, яких вважають причетними до змови. Зокрема, під санкції потрапили нинішні депутати від "Опозиційної платформи - За життя" Тарас Козак та Олег Волошин, колишній депутат-регіонал Володимир Олійник та Володимир Сівкович, заступник секретаря.

В американському відомстві наголошують, що метою нинішніх санкцій є "влучити, підірвати та відкрити невпинні зусилля Росії з дестабілізації України".

В ОПЗЖ заявляють, що санкції кримінальні справи проти представників партії "є актом міжнародного політичного терору, що здійснюється на замовлення злочинної української влади та за активної участі багатьох американських агентів-соросят в політичну систему та виборчий процес в Україні".

Сам Ентоні Блінкен написав, що США разом з партнерами "готові застосувати жорсткі економічні кроки якщо Росія вдасться до подальших неспровокованих військових акцій проти України".

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!