Чому Ердоган передумав висилати послів США і країн ЄС. "Тепер будуть обережні"
Автор фото, Anadolu agency
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що вже не висилатиме 10 західних послів, як планував два дні тому. Аналітики та експерти застерігали, що такий крок може викликати дипломатичну кризу та економічні труднощі в країні.
Це сталося після того, як у понеділок посольства США та інших країн заявили, що віддані статті 41 Віденської конвенції про невтручання у внутрішні справи інших країн.
Радник Ердогана заявив ВВС, що президент вітає такий крок й інцидент майже вичерпано.
Сварка виникла після того, як посольства США, Німеччини, Канади, Данії, Фінляндії, Франції, Нідерландів, Нової Зеландії, Норвегії та Швеції виступили зі заявою, що закликала звільнити Османа Кавала, турецького філантропа, який зараз перебуває у в'язниці.
Президент наказав своєму МЗС оголосили послів цих країн персонами нон-грата, та пояснив своє рішення обов'язком захищати суверенітет Туреччини.
"Наша воля - ніколи не викликати кризу, а лише захищати права і закон, честь, інтереси та суверенні права нашої країни, - сказав сьогодні про своє попереднє рішення Ердоган під час телевізійного звернення. - Сьогодні ті ж посли з новою заявою відмовились від свого наклепу на нашу судову систему та нашу країну".
"Я вважаю, що з цього моменту вони будуть більш обережні в своїх заявах, які стосуватимуться наших суверенних прав", - додав президент.
Кореспондент ВВС на Близькому Сході Том Бейтман сказав, що схоже на те, що це рішення Ердогана розрядило ймовірну дипломатичну кризу із Заходом, хоча і причини інциденту нікуди не ділись.
Хто такий Осман Кавала
64-річний Осман Кавала - турецький бізнесмен, філантроп і правозахисник, який фінансував багато культурних та правозахисних проєктів у своїй країні і брав участь у їхній роботі. Він працював, зокрема, над примиренням турецької більшості з вірменською і курдською меншинами Туреччини.
Автор фото, Reuters
У листопаді 2017 року Кавалу заарештували за звинуваченням в організації протестів на площі Таксім у Стамбулі в 2013 році та у співучасті в спробі перевороту в 2016 році.
У протестах 2013 року турецька прокуратура побачила й руку американського мільярдера й філантропа Джорджа Сороса, якого багато авторитарних правителів світу люблять звинувачувати у змові проти них.
Про Сороса згадав на мітингу в суботу і Реджеп Таїп Ердоган.
"Людина на ім'я Кавала - це філія Сороса в Туреччині! Десять послів просять за нього в міністерстві закордонних справ. Яке безсоромність!" - заявив Ердоган.
У лютому 2020 року Кавалу виправдав суд у справі щодо протестів 2013 року, але на свободу він так і не вийшов, оскільки прокуратура зажадала його арешту за іншою статтею, а трохи пізніше додала ще й звинувачення у шпигунстві.
Кавала сказав минулого тижня в інтерв'ю - заочно, з тюремної камери - агенції AFP, що відчуває себе інструментом, за допомогою якого Ердоган, який керує Туреччиною вже двадцять років, намагається виставити опозиціонерів іноземними агентами.
У 2019 Європейський суд з прав людини визнав арешт Кавали переслідуванням з політичних мотивів і спробою влади Туреччини "змусити замовкнути активіста неурядових організацій та правозахисника, відлякати інших осіб від подібної діяльності й паралізувати громадянське суспільство в країні".
У вересні цього року Рада Європи дала Туреччині час до грудня, щоб відпустити Кавалу до суду. В іншому випадку Рада Європи загрожує вжити дисциплінарних заходів проти Анкари.
МЗС Німеччини, у відповідь повідомило, що веде "інтенсивні консультації" з іншими дев'ятьма країнами.
А у МЗС Норвегії заявили, що їхній посол не зробив нічого такого, що заслуговувало би висилки, та закликали Туреччину дотримуватись демократичних норм і принципів верховенства закону.
