"Сіли на останній літак. Потім почалася катастрофа". Режисерка, яку Україна вивезла з Кабула

Афганська режисерка Сахра Карімі, яку Україна евакуювала з Кабула, розповіла, як це відбувалося та подякувала за порятунок свого життя та життя своїх родичів.

"Я хочу щиро подякувати Україні. Те, що я отримала від цієї пострадянської країни, країни Східної Європи, я не отримала від жодної іншої країни - нам дали візу, поселили в готелі, про нас подбали", - розповіла пані Карімі на пресконференції у Києві.

Сахра Карімі у 2019 році стала першою жінкою на посаді директора державної кінокомпанії АфганФільм. Вона звернулася до міжнародної спільноти з проханням допомогти афганським режисерам, життя яких перебуває у небезпеці після приходу до влади "Талібану".

Кілька днів тому завдяки зусиллям українського уряду її разом з родиною евакуювали.

"Україна, Польща, Словаччина мають пишатися собою, адже це означає, що гуманізм досі живий. До кінця життя я залишуся послом доброї волі для України і найкращим другом українців, адже ви врятували мого брата, його родину і моє життя", - запевнила вона.

"Режисерка тікає!"

Сахра Карімі розповіла про той день, коли таліби захопили Кабул.

"Це був звичайний день. Вранці перед роботою я вирішила зайти в банк і зняти гроші. Під банками стояли сотні людей. Менеджер банку сказав мені, що "Талібан" оточив Кабул і мені краще взяти таксі й повернутися в безпечне місце, додому", - згадує вона.

На вулиці панував хаос, люди не розуміли, чи це правда і що робити далі.

"В Афганістані мене знає багато людей. Я одягла маску і почала бігти вулицею додому. Чоловіки на вулиці сміялися мені вслід: "О, режисерка тікає!" - згадує Карімі.

Водночас режисерка вирішила робити те, що робила завжди - спілкуватися з людьми в соцмережах.

"Моя боротьба з "Талібаном" почалася через соцмережі", - каже вона.

Допомога з України

Вийти на зв'язок з українським урядом вдалося через подругу-режисерку Ванду Грицову зі Словацької академії кіно та телебачення.

"Я написала їй, що "Талібан" увійшов до Кабула. Вона знайома з Андрієм Єрмаком (голова Офісу президента - Ред.), тож вона зв'язалася із ним, а він - із Офісом президента України. Почалися перемовини з українським МЗС та дуже багатьма людьми, щоб нам допомогти", - згадує Сахра Карімі.

Режисерка хотіла виїхати з Кабула разом з родиною свого брата та кількома колегами - усього їх було 11 людей, серед яких четверо малолітніх дівчат.

"В аеропорту панував хаос. Люди не знали, що відбувається. Згодом стало відомо, що таліби захопили президентський палац, а це зовсім поряд з моїм колишнім місцем роботи", - розповіла пані Карімі.

"Катастрофа" в аеропорту

Однак, навіть попри домовленості, вилетіти з Кабулу було непросто.

"Ми були на зв'язку з контактною особою з України і вже були на пів дорозі до літака, але просто не змогли проштовхатися крізь натовп в аеропорту, куди прибували сотні людей", - каже очевидиця подій.

Військові намагалися витіснити людей з аеропорту, люди намагалися дістатися на злітну смугу. А Сахра Карімі у цей час робила свою роботу - знімала те, що відбувалося, і постила у соцмережі.

Україні вдалося вивезти режисерку з родиною в Стамбул, а звідти в Київ.

"Ми сіли на останній літак у понеділок. Після того вже почалася катастрофа: люди падали з літаків, гинули, у людей стріляли, - згадує Карімі. - Те, що я побачила в аеропорту, було жахливим видовищем. Здавалося, що більше дбали не про людей, а про літаки".

Повернення або вигнання

Сахра Карімі каже, що єдиним її планом у той момент було виїхати з країни, а найбільше переживала за людей, що були з нею, зокрема за дітей.

"У мене не було плану Б, протягом кількох годин нам сказали - виїжджайте. Я залишила дім, навіть грошей не брала, поклала якийсь одяг у валізу, і побігла", - описує режисерка події того дня.

Водночас вона готова повернутися, якщо їй дозволять працювати в Афганістані.

"Якщо мені пообіцяють безпеку, що мене не вб'ють та не кинуть до в'язниці, я повернуся заради афганського кіно - адже я за нього відповідаю", - каже Карімі.

"Але якщо вони не захочуть мого повернення, тоді почнеться моє життя у вигнанні. І я продовжу знімати кіно вже звідси, і я буду найбільшим і найзапеклішим бійцем проти "Талібану". Я більше не мовчатиму", - додала режисерка.

Афганська режисерка наголосила, що світогляд "Талібану" іде в розріз з правами людини. Зокрема, не визнають права жінок на освіту і змушують закривати обличчя.

"Тобі затуляють рота, закривають очі, затикають вуха. Вони хочуть відрізати нас від світу, щоб ми бачили його тільки у вузьку щілину. Тож жінки та дівчата Афганістану у дуже і дуже великій небезпеці. Стати невидимими - найстрашніше, що може статися з афганськими жінками. Адже 20 років ми боролися за те, щоб нас почали бачити", - переконує режисерка.

Вона називає нинішню ситуацію в Афганістані злочином і "геноцидом афганського народу".

"Світ не має мовчати. Світ не має відвертатися від Афганістану. Якщо "Талібан" захопить владу на 100% і встановить своє правління, Афганістан просто зникне і зникнуть усі ці 20 років досягнень", - застерігає Сахра Карімі.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!