Медведчук програв. Cуд дозволив поширювати книгу про Стуса

Київський апеляційний суд дозволив поширювати книгу журналіста Вахтанга Кіпіані "Справа Василя Стуса".

"Ми виграли справу", - написав Вахтанг Кіпіані у Facebook. Про рішення суду повідомила також агенція УНІАН.

Чому книгу заборонили?

Апеляційний суд скасував рішення про заборону на розповсюдження книги Вахтанга Кіпіані "Справа Василя Стуса". Такий вердикт у жовтні 2020 року ухвалив Дарницький районний суд.

Тоді суд за скаргою одного з лідерів фракції "Опозиційна платформа - За життя" та кума Володимира Путіна Віктора Медведчука вирішив заборонити розповсюджувати книгу.

Проте заборона офіційно так і не почала діяти, адже рішення мало набути чинності після апеляції.

Рішення апеляції все ж задовольнило одну з вимог Мевдедчука - щодо заборони фрази про надання адвоката (Медведчука) службою держбезпеки Радянського Cоюзу.

Попри це книжку дозволили поширювати у її нинішньому вигляді.

Пан Медведчук згадується у книзі, оскільки свого часу він був адвокатом поета і дисидента Стуса.

Медведчука часто звинувачують у порушенні адвокатської етики під час того процесу. Сам він своєї провини не визнає.

Політик просив суд заборонити поширення книги, оскільки деякі фрази та формулювання в ній, на його думку, порушують честь та гідність. У жовтні суд із цим погодився.

Автор книги Вахтанг Кіпіані подав апеляцію і виграв її.

ВВС News Україна звернулась за коментарем до Віктора Медведчука.

У жовтні 2020 року рішення суду про заборону книги про Стуса викликало величезний суспільний резонанс. Книгу дуже швидко розкупили й автор друкував новий тираж.

Громадські діячі, політики, зірки висловлювали свою підтримку Вахтангу Кіпіані та засуджували Медведчука.

Політик наполягає, що у книзі про нього була брехня, яка "не може поширюватися", але визнає, що суд і заборона книги призвели до ще більшої її популярності.

"Я завжди говорив, що мене не цікавить особистість Стуса. Більше того, будь-які "звинувачення" щодо так званої справи Стуса є необґрунтованими... Я ж не заперечую проти Стуса і проти того, що у нього є прихильники. Нехай його поважають, нехай його люблять, хай його обожнюють. Але брехня щодо мене не може поширюватися", - говорив про цю справу в інтерв'ю BBC Віктор Медведчук.

Вітання з Мінкульту

Привітали рішення суду щодо книги у Міністерстві культури. Міністр Олександр Ткаченко назвав його "повністю законним, цілком логічним і справедливим".

Він заявив, що був одним з тих, хто розповсюджував вже майже заборонену "Справу Василя Стуса".

"Історія Медведчука як частки пропагандистсько-тоталітарної системи Радянського Союзу має бути почута не лише в Україні, але і у світі. Правду з історії не викреслиш", - написав у Telegram Олександр Ткаченко.

Медведчук і Стус?

Випускник юридичного факультету Київського державного університету імені Тараса Шевченка Віктор Медведчук наприкінці 1970-х - на початку 1980-х років був призначений державою адвокатом у процесах проти українських поетів Василя Стуса і Юрія Литвина.

Сам Василь Стус, за деякими свідченнями, від адвоката Медведчука відмовився, а Юрій Литвин у своєму останньому слові у якості підсудного казав: "Пасивність мого адвоката Медведчука в захисті обумовлена не його професійним профанством, а тими вказівками, які він одержав згори, і підлеглістю: він не сміє розкривати механізму вчиненої проти мене провокації".

Дисидент Євген Сверстюк також згадував: "Коли Стус зустрівся з призначеним йому адвокатом, то відразу відчув, що Медведчук є людиною комсомольсько-агресивного типу, що він його не захищає, не хоче його розуміти і, власне, не цікавиться його справою".

Василя Стуса звинувачували в антирадянській агітації і пропаганді за ч. 2 статті 62 Кримінального Кодексу УРСР. В архівах збереглася стенограма із засідання суду, в якій адвокат Віктор Медведчук каже, що вважає "кваліфікацію його (Василя Стуса - Ред.) дій вірною".

Радянська влада засудила Василя Стуса до 10 років примусових робіт і 5 років заслання.

Сам Віктор Медведчук пізніше заявляв, що не збирається "виправдовуватися із цього питання", і наполягав, що спеціальна комісія із адвокатської етики перевірила його роботу як адвоката Василя Стуса.

"Якщо хтось думає, що я міг би врятувати Василя Стуса, то він або брехун, або ніколи не жив у Радянському Союзі й не знає, що це таке. Рішення за такими справами ухвалювалося не у суді, а в партійних інстанціях і КДБ. Суд лише офіційно затверджував оголошений вирок", - казав політик.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!