Прадавні ліси України: чим вони унікальні та як їх врятувати від вирубок

Автор фото, Getty Images
- Author, В'ячеслав Шрамович
- Role, BBC News Україна
Українські реліктові ліси, які збереглися з доісторичних часів з мінімальним впливом людини, можуть зникнути через формально дозволені вирубки.
Врятувати їх може вчасне створення і розширення національних парків, кажуть екологи.
Саме у таких лісах зустрічаються рідкісні тварини та рослини, яких в Україні все менше.
Унікальні ліси

Автор фото, Getty Images
Природних прадавніх лісів в Україні взагалі залишилося не так і багато, тож від Міністерства із захисту довкілля та природних ресурсів залежить, чи вдасться захистити ці масиви від подальшого вирубування.
Екологи пропонують створити кілька нових національних парків та розширити старі:
- "Приірпіння та Чернечий ліс" (Київська область);
- "Дніпровсько-Тетерівський" (Київська область);
- "Чорноліський» (Кіровоградська область)
- "Холодний Яр" (Черкаська область);
- "Ізюмська лука" (Харківська область);
- "Дермансько-Острозький" (Рівненська область - розширити);
- "Верховинський" (Івано-Франківська область - розширити);
- "Джарилгацький" (Херсонська область - розширити; це не ліс, але локація розташована на землях лісового фонду).
Національний парк - це територія, де заборонені будь-які вирубки та є низка інших обмежень присутності людини, але водночас дозволені відпочинок чи збирання грибів.
Зараз в Україні 52 національних парки, утім, як кажуть захисники природи, цього явно недостатньо.

Автор фото, Getty Images
"Це унікальні ліси, які мінімально постраждали від людини і збереглися у відносно мало порушеному стані. Вони ж є домом для багатьох рідкісних видів", - пояснює BBC News Україна експерт лісового напрямку Української природоохоронної групи Єгор Гриник.
Наприклад, серед таких видів - чорні лелеки, яких в Україні лише кілька сотень.
"Чорний лелека гніздується в лісах, які не порушені людиною. Якщо ж там постійно відбуваються вирубки, то ці птахи там не живуть", - каже еколог.
А Чорноліський масив на Кіровоградщині - це великий дубовий ліс у степовій зоні. В українському степу таких лісів майже немає.
Він може стати першим нацпарком у регіоні, більше таких локацій у Кіровоградській області немає.
"Дермано-Острозький ліс - це "Мале Полісся" у лісостеповій зоні на півдні Рівненщини. Там вже є нацпарк, але він складається з окремих шматків, що абсолютно неадекватно для охорони природи. Тож його треба розширювати", - пояснює Єгор Гриник.
Реліктовий Холодноярський ліс на Черкащині - місце, де зустрічаються два рідкісних види підсніжників (підсніжник складчастий та підсніжник білосніжний).
Старі ліси збереглися поки що навіть під Києвом.

Наприклад, біля Ірпеня, а також на південь від Боярки і у бік Дніпра, де є проєкт нацпарку "Приірпіння та Чернечий ліс".
"Ці дуже давні ліси прямо біля столиці, вони мають великий потенціал для туризму, щоб туди їхали люди з Києва. Хоча зараз в районі Боярки відбуваються інтенсивні рубки", - попереджає Єгор Гриник.
Це 17 тисяч гектарів біля Києва, де з радянських часів продовжуються вирубки.
"Колись це були віддалені від Києва землі і, щоб забезпечити якусь зайнятість, було прийнято рішення про таке використання лісових ресурсів. Часи змінились - наразі це передмістя мегаполісу і головна функція лісів рекреаційна, а не промислова", - пояснюють ініціатори створення нацпарку.
Загалом же старих природних лісів, які потребують охорони, в Україні більше, однак щодо згаданих семи масивів принаймні вже почався процес створення національних парків.
У чому проблема
Створити національний парк в Україні - довгий процес.
Потрібні дозволи від лісників, наукове обґрунтування, підтримка Міністерства захисту довкілля й, нарешті, - указ президента про створення нацпарку та виділення коштів на це.

Автор фото, Укрінформ
Щодо деяких лісових масивів вже є напрацювання й кілька природозахисних організацій звернулися до міністра захисту довкілля Романа Абрамовського, щоб пришвидшити процедуру.
Міністерство може, наприклад, вплинути на процес отримання необхідних дозволів та погоджень.
Крім того, воно ж може не видавати дозволи на знищення реліктових лісів там, де є проєкти нацпарків.

"Ліси належать лісгоспам, які перебувають на самозабезпеченні - що вони зрубають, те й зароблять. А нацпрак - це бюджетна установа, на яку держава виділяє кошти, й ця територія вже не залежать від рубок", - пояснює Єгор Гриник.
Для реліктових лісів небезпечні навіть дозволені "санітарні" вирубки, після яких самий ліс начебто й не зникає як такий, але повністю змінюється його структура і біорізноманіття.
"Без статусу нацпарку прадавнім лісам у їхньому нинішньому вигляді загрожує знищення. Тобто, ліс там залишиться, але все засадять рядочками сосен", - попереджає еколог.
Радник міністра захисту довкілля та еколог Петро Тєстов повідомив, що у міністерстві справді триває робота щодо розширення нацпарків.
"Сьогодні черкаські лісівники погодили створення національного природного парку "Холодний Яр" на площі більше чим 6500 га. З включенням найцінніших лісових масивів, всіх яких просили науковці. Робота над цим йшла з 90-х років, але результат вдалось отримати лише зараз - у першу чергу завдяки особистому втручанню міністра", - написав він у вівторок.
Водночас на весь процес з нацпарками можуть вплинути чергові кадрові зміни в уряді, зокрема можлива відставка міністра захисту довкілля Романа Абрамовського, про яку заговорили цього тижня.









