Як Білорусь залишилась без інтернету. Головне

У Білорусі практично повністю зник доступ до мережі: не працюють основні соцмережі, пошукові системи, месенджери і навіть деякі державні сайти. Основним джерелом інформації в мережі залишається месенджер Telegram, засновник якого Павло Дуров заявив, що впроваджує заходи, розроблені спеціально для цієї країни.

Відповідаємо на головні запитання про перший в Європі інтернет-шатдаун в окремо взятій країні.

Обмеження почалися в день президентських виборів, 9 серпня, і тривають третю добу. За офіційною версією, причина цього - кібератаки з-за кордону. Таку точку зору озвучив лідер держави Олександр Лукашенко.

Її поділяє й інтернет-провайдер "Білтелеком" - компанія не виконала обіцянку відновити інтернет до вечора понеділка, 10 серпня.

Неурядова організація NetBlocks, навпаки, вважає, що в обмеженнях винна держава. На відео, опублікованому експертами, видно, як різко, немов по команді, з карти Білорусі зникають яскраві плями інтернету.

Це не перше подібне блокування в Білорусі

У 2019 році глобальна коаліція KeepItOn задокументувала 213 випадків цілеспрямованих блокувань інтернету в 33 країнах. Обмеження доступу до мережі здебільшого не поширювались на територію всієї країни, а були спрямовані на певні міста, регіони або групи населення.

Повне відключення інтернету фіксували рідко. У листопаді 2019 року після масових акцій протесту в мережу не змогли вийти десятки мільйонів мешканців великих міст Іраку. У тому чи іншому вигляді блокування запровадили ще в жовтні й тривало воно близько 50 днів.

У листопаді в Ірані відбулися антиурядові акції через підвищення цін на пальне. У відповідь влада заблокувала інтернет майже по всій країні на два дні. Це стало найтривалішим "шатдауном" в історії країни.

Білорусь - перша європейська країна, де інтернет зник повністю.

"Можна сказати, що це наймасштабніше відключення інтернету в історії Білорусі", - сказала ВВС Яна Гончарова, представниця білоруської правозахисної організації Human Constanta.

Як влада Білорусі відключила інтернет?

Зазвичай влада для обмеження доступу до сайтів розсилає провайдерам "чорні списки"сайтів, і ті самостійно фільтрують запити користувачів до "небажаної" інформації. Користувачі обходять ці блокування, створюючи "дзеркала" сайтів і змінюючи свої мережеві адреси.

У листопаді 2018 року влада Білорусі придбала технологію "повного аналізу мережевих пакетів" (DPI) - це новітня технологія блокувань.

Інформація між користувачами інтернету та сайтами передається у вигляді пакетів трафіку. Аналізуючи мережеві пакети, інтернет-провайдери можуть автоматично відсікати транспортування небажаної інформації (наприклад, вірусів або торентів), а також показувати користувачу рекламу залежно від контенту його пакетів.

ВВС не вдалося ознайомитися з повною версією тендерної документації через недоступність білоруського сайту держзакупівель. З уривків інформації випливає, що замовник оцінив технологію у 2,5 млн доларів, виконавець зобов'язаний надавати гарантійну і технічну підтримку протягом трьох років, тобто до 2021 року, а також "проводити навчання". Чи відбувся тендер - невідомо.

Але в російському Товаристві захисту інтернету та у білоруській організації Human Constanta вважають, що для блокувань влада використовує саме цю технологію.

У Росії впровадження DPI почалося після ухвалення закону про "суверенний інтернет". Весною 2019 року Роскомнагляд обрав постачальником технології компанію RDP.RU (зараз належить "Ростелекому"). Пілотним регіоном став Уральський федеральний округ, де восени того ж року її протестували.

За результатами тестувань оператори відзвітували про випадки зниження швидкості й погіршення якості сигналу, але заблокувати месенджер Telegram не вдалося, писав РБК.

Користувачі оминають блокування. Як?

Соціальні мережі та месенджери доступні для деяких користувачів через анонімайзери, віртуальні приватні мережі (VPN) або проксі-сервери. Всі ці інструменти переадресовують запити до сайтів та інтернет-сервісів через канали "зовнішнього" інтернету, які ще не заблоковані. За словами Яни Гончарової, окрема проблема - завантажити ці інструменти в умовах шатдауну.

"Той, хто встиг зробити це заздалегідь, має більш-менш нормальний доступ. Але у більшості людей доступу немає, вони або не вміють, або не знають, що з цим робити. Проводять масове просвітництво, люди діляться файлами різноманітних VPN, браузера Tor. Щось працює краще, щось гірше", - каже вона.

Браузер Tor надає користувачам можливість заходити в інтернет через "мости" - непублічні мережеві адреси, про існування яких цензор не здогадується. У перші дні шатдауну в Білорусі було хвилеподібне зростання кількості користувачів "мостів".

Але для користувачів месенджера Telegram це не потрібно. "Ми увімкнули наші інструменти антицензури в Білорусі, щоб Telegram залишався доступним для більшості користувачів. Однак зв'язок, як і раніше, дуже нестабільний, оскільки інтернет іноді в країні повністю зникає", - написав Павло Дуров.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!