Бюджет 2020 і коронавірус: Рада перекроїла видатки і створила спецфонд

Автор фото, УНІАН
Верховна Рада змінила бюджет на 2020 рік та суттєво урізала видатки, щоб створити спеціальний фонд для боротьби з коронавірусом. Передусім, він посилить медицину та соціальну сферу.
"За" проголосували 249 депутатів.
Щоправда, розміри цього фонду після першого невдалого голосування за урядовий проєкт зменшилися майже на третину.
Якщо ще наприкінці березня уряд пропонував витратити на боротьбу з коронавірусом майже 100 млрд грн, то в оновленому варіанті фігурують лише 64,67 млрд грн. Ще раніше - у перші дні після призначення на посаду прем'єр-міністра - Денис Шмигаль говорив про фонд у 200 млрд грн.
Кошти будуть використані впродовж карантину, оголошеного урядом, а також ще 30 днів після його завершення.
Передбачається, що фонд піде на фінансування таких потреб:
- додаткові доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо борються із поширенням коронавірусу, а також доплати до заробітної плати окремим категоріям працівників, які забезпечують життєдіяльність населення,
- надання грошової допомоги громадянам, зокрема особам похилого віку, у зв'язку із негативними наслідками поширення коронавірусу,
- надання одноразової грошової допомоги членам сімей медичних та інших працівників закладів охорони здоров'я, які померли від коронавірусу,
- надання трансферту Пенсійному фонду України,
- надання фінансової допомоги на поворотній або безповоротній основі Фонду соціального страхування України і Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття,
- поповнення резервного фонду державного бюджету.
Саме завдяки збільшенню бюджету Пенсійного фонду - на майже 30 млрд грн - будуть виплачені додаткові 1 000 гривень тим пенсіонерам, які отримують менше 5000 грн., а також індексовані усі пенсії.
Видатки на медицину зростуть на понад 16 млрд грн.
Закон передбачає, що у разі, як виникне потреба збільшити ці видатки, Мінфін може вдатися до позапланових запозичень. Втім, поки що запозичення у зовнішніх кредиторів виглядають заблокованими так званим "антиколомойським" законопроєктом, який має унеможливити повернення націоналізованих банків колишнім власникам.
Загалом видатки бюджету зросли на понад 82 млрд грн.
Разом із тим, закон також передбачає, що заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ не повинна перевищувати 10 мінімальних зарплат, встановлених на 1 січня 2020 року, тобто 47 230 грн. Обмеження не стосується тих, хто безпосередньо причетний до боротьби з коронавірусом. Проте воно поширюється на суддів, працівників прокуратури, НБУ, зарплатня яких визначається окремими законами.
Менші доходи
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль, представляючи законопроєкт, заявив, що в уряді розуміють, що "тільки ефективна економіка може підтримати такі видатки". Серед заходів, які мають підтримати економіку, він назвав збільшення фінансування "великого будівництва".
Проте загалом бюджетні зміни зорієнтовані переважно на захист від коронавірусу і не передбачають якихось стимулів для економіки, яка показувала ознаки уповільнення ще до початку карантину.
Колишній президент, а нині лідер фракції Європейської солідарності Петро Порошенко заявив, що це є "феєричним результатом врядування нових, але некомпетентних облич". Він також вважає, що зміни до бюджету показали, що влада "не має стратегії захисту людей, економіки і країни як від вірусу, так і виходу з кризи".
Через зменшення зарплат, зупинку підприємств, низьку ділову активність, скорочення споживання урядові довелося зменшувати планові показники доходів практично від усіх податків - від податку на доходи фізичних осіб до податку на прибуток підприємств, ПДВ, акцизів та рентної плати.
Загалом очікується, що бюджет отримає на понад 145 млрд грн млрд грн менше податків.
Доходи від приватизації також кардинально зменшилися - від очікуваних раніше 12 млрд грн до лише 0,5 млрд грн.
Загалом доходи бюджету будуть меншими на 120 млрд грн.
Передбачається, що частину падіння компенсують за рахунок вилучення до бюджету ще більшої частки прибутку державних підприємств, - на понад 26 млрд грн. Крім того, на 2 млрд грн більше до бюджету має сплатити Національний банк.
Урізані видатки
Покривати більші видатки при менших доходах пропонується за рахунок запозичень, які зросли на майже 300 млрд грн.
Водночас через менші доходи і більші видатки на боротьбу з коронавірусом довелося урізати деякі інші бюджеті видатки.
Передусім, йдеться про такі статті і напрямки:
- виплата пільг та житлових субсидій (- 8,2 млрд грн);
- фінансування Державного фонду регіонального розвитку (- 2,6 млрд грн);
- розвиток фізичної культури та спорту (- 2,3 млрд грн);
- субвенція на розвиток об'єднаних територіальних громад (- 2,1 млрд грн);
- функціонування Фонду енергоефективності (- 1,6 млрд грн);
- субвенція на соціальний захист педагогічних працівників (- 1,55 млрд грн);
- виплата допомоги багатодітним і малозабезпеченим сім'ям, особам з інвалідністю тощо (- 1,3 млрд грн);
- статистичні спостереження, тобто перепис населення (- 1,2 млрд грн);
- субвенція на місцеві вибори (- 1,15 млрд грн);
- субвенція на реалізацію програми "Спроможна школа для кращих результатів" (- 1 млрд грн).
Культура, освіта і спорт
Аналіз змін видатків показує, що суттєвих скорочень зазнали витрати на освіту, культуру та спорт.

Автор фото, Гончаренко
Загалом у Міністерства освіти забирають близько 3 мільярдів гривень з 44.
Повністю прибрали фінансування фонду президента з підтримки освіти, науки та спорту - 500 мільйонів.
Суттєво постраждав фонд розвитку вищих навчальних закладів - на 250 мільйонів.
Підтримку пріоритетних напрямів наукових досліджень - на 400 млн. Фінансування "Нової української школи" урізають на 361 мільйон з 1,4 мільярда. Субвенція на "Спроможну школу" зменшується на 1 млрд гривень з 3,5.
Фінансування Міністерства культури урізають на 7 мільярдів гривень з 15.
Театри отримають на 120 млн менше (було з 1,3 млрд). Український культурний фонд - на 296 мільйонів із 697 млн.
Охорона культспадщини отримає на 88 мільйонів менше з 223.
Також повністю прибирають фінансування розвитку спорту для людей з інвалідністю - майже мільярд гривень.
Фінансування підготовки паралімпійців також зникає - урізають всі 980 мільйонів.
Розвиток фізкультури та спорту зменшується на 1,9 млрд з 2,3 млрд.
Фінансування Інституту книги зменшується на 51 мільйон зі 151.
Бюджет Держкіно зменшується на 309 мільйонів із 775.
Інститут національної пам'яті отримає удвічі менше - його бюджет ріжуть на 64 мільйонів з 129.
Влада, суди і силовики

Автор фото, Євгенія Кравчук
У Верховної Ради забрали 48 мільйонів гривень із загального бюджету на понад 2 мільярди.
У Державного управління справами, яке забезпечує діяльність президента, забрали 38 мільйонів з 2,4 мільярда
Кабмін позбавив себе 1,3 мільярда гривень з понад 3,5 мільярда.
Найвищий судовий орган країни - Верховний суд - позбавили 110 мільйонів з бюджету в 2,3 мільярда.
У нового Антикорупційного суду - забрали 82 мільйони з 373 мільйонів.
Офіс Генпрокурора позбавили 104 мільйонів гривень із 7,6 мільярда.
Міністерство внутрішніх справ не постраждало - бюджет їм збільшують на 195 мільйонів до понад 93 мільярдів.
Ця стаття містить контент, наданий Google YouTube. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie Google YouTube i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть "Прийняти та продовжити".
Кінець YouTube допису
Трохи грошей забирають у ДСНС - 789 тисяч гривень, але додають прикордонникам 200 млн.
Міністерству закордонних справ урізали 140 мільйонів з бюджету в 4,6 мільярда.
Національне антикорупційне бюро з бюджету в один мільярд уріжуть на 114 мільйонів.
Державне бюро розслідувань з загального бюджету в 1,9 мільярда гривень уріжуть на 486 мільйонів.












