Кемерон: "Джонсон не вірив у брекзит і підтримав його заради кар'єри"

Джонсон та Кемерон

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Борис Джонсон і Девід Кемерон разом проводили передвиборну кампанію напередодні загальних виборів 2015 року, але пізніше стали супротивниками через питання виходу з ЄС

Борис Джонсон не вірив у брекзит під час кампанії з підготовки референдуму 2016 року і підтримав євроскептиків виключно через власні політичні амбіції, стверджує у своїх мемуарах прем'єр-міністр Британії у 2010-2016 роках Девід Кемерон.

В опублікованих у газеті Sunday Times фрагментах нової книги Кемерон також називає члена кабінету міністрів Майкла Гоува (який відповідає зараз за підготовку до брекзиту) "оскаженілим фараджистом", тобто прихильником Найджела Фараджа - одного з натхненників кампанії за вихід з Євросоюзу, колишнього лідера Партії незалежності Сполученого королівства (UKIP), а нині лідера партії "Брекзит".

Він також звинувачує Гоува у підступності, як щодо нього самого, так і до Бориса Джонсона.

"Одна його якість проявилася яскравіше за всі інші: віроломство. Віроломство щодо мене, а пізніше і до Бориса", - пише Кемерон, який організував під час перебування на посаді очільника уряду референдум з питання про членство Британії в Євросоюзі, оскільки ця обіцянка містилася у передвиборному маніфесті Консервативної партії.

Сам Кемерон активно підтримував кампанію за збереження участі в ЄС і пішов з посади прем'єр-міністра відразу після того, як стали відомі результати плебісциту, на якому 52% тих, хто проголосував, висловилися за те, щоб вийти з ЄС, і 48% - за те, щоб залишитися.

Як пише у мемуарах колишній прем'єр-міністр, коли Джонсон вирішував, яку кампанію йому підтримати - "Піти" або "Залишитися" - його хвилювало лише те, що буде краще для його власної політичної кар'єри.

"Хто б з високопосадовців торі (консерваторів. - Ред.) ні очолив сторону за брекзит - настільки потужно заряджену духом патріотизму, незалежності і романтики - той відразу став би партійним улюбленцем, - вважає Кемерон. - Він [Джонсон] не хотів ризикувати і дати можливість якомусь іншому помітному політику - зокрема, Майклу Гоуву, - отримати цю корону".

автобус

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Той самий агітаційний автобус з обіцянкою 350 млн фунтів на тиждень Національній службі охорони здоров'я

"Я прийшов до висновку, що він [Борис Джонсон] зробив ставку на результат, у який сам не вірив, тільки заради своєї політичної кар'єри", - пише Кемерон.

За словами колишнього прем'єр-міністра, Джонсон під час агітації за вихід з Євросоюзу в приватному порядку піднімав питання про можливість проведення другого референдуму, після нових переговорів з представниками ЄС.

Кемерон також розкритикував Джонсона за те, що перед референдумом 2016 року той роз'їжджав по країні на агітаційному автобусі, на якому було написано, що вихід з ЄС принесе британській Національній службі охорони здоров'я щотижня додаткових 350 млн фунтів стерлінгів. Пізніше було доведено, що це гасло не є правдивим.

"Борис поїхав на цьому автобусі по країні, а правду вдома забув", - пише Кемерон.

Кампанія за брекзит перед референдумом 2016 року: Пріті Пател, яка в уряді Джонсона є очільницею МВС, футболіст Сол Кемпбелл, Борис Джонсон і Майкл Гоув

Автор фото, Carl Court

Підпис до фото, Кампанія за брекзит перед референдумом 2016 року: Пріті Пател, яка в уряді Джонсона є очільницею МВС, футболіст Сол Кемпбелл, Борис Джонсон і Майкл Гоув

З приводу позиції Майкла Гоува Кемерон зазначає наступне: "Я не міг повірити своїм очам. Ліберально налаштований, зважений торі-інтелектуал Гоув перетворився на шаленого фараджиста, що погрожує тим, що все населення Туреччини збирається переїхати до Британії".

Перед проведенням референдуму 2016 року Майкл Гоув дійсно заявив, що Туреччина і ще чотири країни можуть увійти в ЄС до 2020 року, що призведе до зростання населення Британії до 5,23 млн осіб до 2030 року.

Але найбільше Кемерона вразила поведінка Пріті Пател, що була у той час міністром у справах зайнятості, а нині є міністром внутрішніх справ в уряді Джонсона.

"Вона користувалася кожною заявою, інтерв'ю, лекцією, щоб завдати удар по уряду у питанні про імміграцію, попри те, що вона сама була частиною цього уряду. Я ж опинився в безвихідному становищі: я не міг її звільнити, оскільки тоді б вийшло, що вона постраждала за брекзит", - пише колишній прем'єр.

Пріті Пател та Кемерон

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, 2015 рік. Пріті Пател була в уряді Кемерона міністром у справах зайнятості, але критикувала уряд за міграційну політику

Чинний прем'єр-міністр Борис Джонсон, як і Майкл Гоув та Пріті Пател, ще не відреагували на викриття Девіда Кемерона.

В опублікованому в суботу інтерв'ю газеті Times Кемерон зізнався, що відчуває себе вкрай депресивно з приводу проведеного у 2016 році референдуму, розуміючи, що деякі люди його ніколи за це не пробачать.

Разом з тим він виправдовує своє рішення його провести, кажучи, що питання щодо участі в Євросоюзі має бути вирішене.

Кемерон

Автор фото, Red Sky Shepherds Huts via PA Media

Підпис до фото, Кемерон писав свої мемуари у цьому сарайчику, вартістю приблизно 25 тисяч фунтів

Водночас Борис Джонсон в інтерв'ю таблоїду Mail on Sunday заявив, що якщо він не зможе домовитися з ЄС про нові умови виходу до 31 жовтня, то Британія все одно скине з себе "ці пута", як він висловився, як це зробив у Геловін персонаж коміксу "Неймовірний Халк".

"Халк завжди тікає, як би міцно він не був прив'язаний, і саме так і трапиться з нашою країною. Ми вийдемо 31 жовтня, ми це зробимо", - сказав він в інтерв'ю газеті.

Наступного тижня Джонсон має зустрітися з президентом Єврокомісії Жан-Клодом Юнкером у Люксембурзі для подальших переговорів з приводу умов виходу Британії з ЄС.

Presentational grey line

Девід Кемерон: кар'єра у політиці

Кемерон і родина

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Девід Кемерон з дружиною Самантою та дітьми напередодні відставки

Девід Кемерон став лідером Консервативної партії у 2005 році, а п'ять років по тому, у віці 43 років, став наймолодшим за попередні 200 років прем'єр-міністром.

Його перебування на цій посаді протягом шести років - спочатку в коаліції з Ліберально-демократичною партією, а згодом як очільника уряду більшості - супроводжувалося прагненням скоротити дефіцит бюджету і, спільно з канцлером Джорджем Осборном, запровадити непопулярні заходи жорсткої економії.

Однак коли він включив у 2015 році в передвиборний маніфест торі обіцянку провести референдум про членство в Євросоюзі, пріоритети змістилися, і це питання стало домінувати в порядку денному.

Він активно підтримував кампанію за збереження членства в ЄС, але на ранок після оголошення результатів референдуму заявив про свою відставку, сказавши: "Я не думаю, що було б правильно, аби я залишався капітаном і направляв країну до її нового місця призначення".

Останні три роки - до нинішньої публікації - він не робив жодних публічних заяв з приводу тих, хто прийшов йому на зміну - ані на адресу Терези Мей, ані Бориса Джонсона.

Однак про його складні стосунки з Джонсоном було добре відомо і раніше, ще з часів їхнього навчання в Оксфордському університеті і членства у Буллінгдонському клубі.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Presentational grey line