У Могилянці знайшли старовинний любовний лист. Що в ньому?

Під час ремонту одного з корпусів "Києво-Могилянської академії" будівельники знайшли старовинну любовну записку з відсилкою до опери початку ХІХ ст.

Про це написав у Facebook президент університету Андрій Мелешевич.

Зокрема, в листі одним почерком написані заклики "прийти", а іншим - ймовірна відповідь про "монашеський чин".

Знахідки під час ремонту

Професор Мелешевич написав, що знахідка сталася під час ремонту Староакадемічного корпусу, який було побудовано у XVIII ст.

"У дуже несподіваних локаціях будівлі знаходимо багато цікавих речей XVIII-ХІХ ст. століть для нашого музею. Наприклад, минулого року знайшли револьвер. Зараз багато чого іншого", - написав Андрій Мелешевич.

"А ось, наприклад, любовна записка. Допоможіть її розшифрувати!" - звернувся він і додав фото листа, де можна розібрати написи старовинною російською: "Приди в чертог ко мне златой" і "Невесту милую найдёшь".

"Дніпровська русалка"

У коментарях встановили, що насправді згаданий напис є уривком арії Лести з російського перекладу опери "Діва Дунаю" австрійського композитора Фердінанда Кауера.

Його в 1803 році зробив російський перекладач Микола Краснопольський, з подачі якого "діва" стала не дунайською, а дніпровською ("Леста. Днепровская русалка").

Сюжет опери розповідає про кохання між простою дівчиною Лестою, яка стала русалкою, та князя Видостана.

У листі, виявленому в Могилянці, судячи з усього, подано такий уривок:

"Приди в чертог ко мне златой,

приди, о князь ты мой драгой!

Там всё приятство соберешь,

невесту милую найдёшь.

Познай, сколь я тебя люблю

и нежным чувствием горю".

"На зворотній стороні та ж сама особа ще кілька разів пише: "Приди. Приди. Приди", - відзначає Андрій Мелешевич.

Відповідь

Президент "Могилянки" додає, що на зворотній стороні, ймовірно, є і відповідь.

"Є також запис іншим почерком, який ставить крапку на любовних відносинах. Текст приблизно такий: "Священнический чин монаший (...) принят (?) церковный дапаможет (?) Господь Бог воцарствии (?) своем (...)".

"Ось така сумна історія про зруйноване кохання", - підсумовує Андрій Мелешевич.

"Або, можливо, хтось хотів розіграти того, кому записка писалась. Він, бідолага, пішов на зустріч, а потім зрозумів, що його розіграли і під впливом цього подався у монахи. Знову трагічна любов виходить", - розмірковує він.

Щодо віку записки, він припускає, що вона була написана після 1803 року - коли власне з'явився російський переклад, і, скоріше за все, після 1811 року, коли Староакадемічний корпус постраждав від пожежі.

"Поруч були знайдені записки з датами початку XIX ст.", - пояснив президент "Могилянки".

Староакадемічний корпус "Могилянки" був збудований на початку XVIII ст. на замовлення тодішнього гетьмана Мазепи. Тому його називають також "Мазепин корпус".

В його стінах навчалися філософ Григорій Сковорода, архітектор Іван Григорович-Барський, композитори Артемій Ведель і Максим Березовський, письменники Іван Нечуй-Левицький і Петро Гулак-Артемовський, видатний вчений Данило Самойлович.

Саме ця будівля зображена на сучасній купюрі 500 гривень.

Зараз її вчергове ремонтують. За словами Андрія Мелешевича, "Могилянка" намагається відреставрувати корпус, "долаючи різні маленькі та великі, а часом просто ідіотські, перешкоди".

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber.

...