Прем'єр-міністр Вірменії Пашинян подав у відставку: що це означає для країни?

Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян оголосив 16 жовтня про свою відставку, щоб добитися проведення позачергових парламентських виборів у країні.

Пашинян та міністри Кабміну продовжать роботу як виконувачі обов'язків.

У парламенту є дві спроби обрати нового прем'єр-міністра протягом наступних двох тижнів, інакше парламент розпустять, а в країні оголосять дострокові вибори.

Нікол Пашинян став прем'єром 8 травня в результаті оксамитової революції після відставки багаторічного лідера Вірменії Сержа Саргсяна.

Заяву про відставку Пашинян зробив у прямому ефірі.

"Метою цієї відставки, втім, не є залишити посаду прем'єра, тобто ухилитися від взятої на себе відповідальності, а навпаки - довести до логічного кінця мирну, "оксамитову" революцію і повернути всю владу народу", - цитує Пашиняна агенція "Новини-Вірменія".

Парламентські фракції, зокрема і фракція правлячої партії, вже заявили, що не мають наміру висувати свого кандидата у прем'єри.

Саме на такий розвиток подій і проведення виборів вже у грудні розраховує Пашинян, який неодноразово наголошував, що позачергові вибори мають відбутися у Вірменії якомога швидше.

Суперечливі строки

Пашиняна обрали прем'єром 8 травня в результаті масових протестів у Вірменії, які змусили його попередника Сержа Саргсяна піти у відставку.

Але в парламенті у Республіканської партії - партії Саргсяна - досі майже половина депутатів і найбільша фракція (51 депутат).

У фракції "Елк", якою керував Пашинян до його обрання головою уряду, лише дев'ять депутатів.

Проведення позачергових парламентських виборів було однією з ключових обіцянок Пашиняна, але строки проведення цих виборів викликали розбіжності в парламенті.

Республіканська партія виступала за проведення дострокових виборів у травні-червні наступного року.

Несхвально до ідеї проведення виборів у грудні спочатку поставилися і депутати парламентських фракцій "Царукян" та "Дащнакцутюн".

Разом із республіканцями 2 жовтня вони підтримали законодавчі зміни, які ускладнюють розпуск парламенту.

Пашинян тоді назвав ухвалення суперечливих поправок змовою проти вірменського народу, метою якої є контрреволюція.

Відповіддю депутатам, які підтримали законопроект, став багатотисячний мітинг, на якому Пашинян і анонсував свою відставку, щоб домогтися проведення позачергових виборів.

Пізніше низка депутатів, зокрема представники колишньої правлячої партії, підтримали ініціативу про проведення позачергових виборів у грудні.

Хоча Республіканська партія в цілому не підтримала ідею проведення виборів у грудні, у партії також заявили, що не висуватимуть свого кандидата на посаду прем'єр-міністра.

Що далі?

На думку політологів, події у Вірменії розвиватимуться за сценарієм, який задумав Пашинян, а гарантією того, що парламентські сили не висуватимуть нового прем'єра, є настрої у вірменському суспільстві.

Наразі рейтинг Пашиняна високий, тому проведення позачергових виборів цього року в першу чергу влаштовує саме його, каже аналітик Степан Даніелян.

"Для Пашиняна це найкращий час для того, щоб перемогти на цих виборах з дуже великою перевагою", - каже експерт.

Шанси на успіх колишньої правлячої партії невисокі, вважають політологи.

Проведення виборів навесні дало б політичним силам більше часу на підготовку до виборів, а виборцям - на оцінку діяльності уряду, а отже більш раціональний і менш емоційний вибір, вважає пан Даніелян.

"У травні партія Пашиняна, можливо, б також перемогла у виборах, але не з такими результатами, як зараз очікується", - каже Даніелян.

Вибори необхідні для формування легітимної влади і стабілізації країни, і це має статися якомога швидше, каже директор Вірменського інституту міжнародних питань і безпеки Степан Сафарян.

Необхідності затягувати з проведенням виборів він не бачить і в організаційному плані, наголошуючи на тому, що якщо зміни до виборчого кодексу ухвалять, політичним силам буде простіше потрапити до парламенту.

Наприклад, згідно зі змінами, які вже схвалив уряд, мінімальний прохідний бар'єр знижується з 5 до 4 відсотків для партій і з 7 до 6 відсотків для партійних блоків.

За умови легітимних і справедливих виборів підґрунтя для вимог розпуску парламенту в майбутньому з боку будь-якої політичної партії не буде, вважає пан Сафарян.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.