Угорщина знову погрожує блокувати інтеграцію України в ЄС через закон про освіту

Будапешт виступатиме проти подальшого зближення України з Євросоюзом на знак протесту проти українського закону "Про освіту" - про це після спільної прес-конференції із головою МЗС України Павлом Клімкіним заявив його угорський колега Петер Сійярто.

За словами останнього, відносини між двома країнами наразі "перебувають у найскладнішій фазі" з моменту здобуття України незалежності у 1991 році.

У вівторок угорська влада повідомила, що попросить ЄС переглянути свої зв'язки з Україною.

Агенція Reuters передала, що, за словами Петера Сійятро, Угорщина схвильована ще двома документами, які перебувають на розгляді Верховної Ради: президентським проектом змін до закону "Про громадянство України", а також мовними законопроектами.

"Ми бачимо ситуацію у зовсім іншому світлі. Це може задушити дискусію про мову нацменшин, чого слід уникати", - сказав представник Угорщини, якого цитує агенція Reuters.

"Ми б хотіли, аби закон про громадянство (зміни до нього. - Ред.) не продовжував порушувати права місцевих угорців. Якщо нас спонукатимуть боротися, ми так і зробимо. Ми не відступимо назад ні на йоту", - додав він.

У відповідь Павло Клімкін запевнив, що Київ не має на меті якось обмежувати угорську спільноту в Україні, і це також стосується права на спілкування рідною мовою.

"Ми не зачинимо жодної школи, не звільнимо жодного вчителя. Наша логіка проста: кожен співвітчизник повинен розмовляти українською, окрім рідної мови, аби подбати про успіхи у майбутньому. Закон про освіту замінив старі пострадянські закони", - сказав він.

При цьому він наголосив, що підхід Будапешта до вирішення питання спільноти угорців, що живуть в Україні, вже підірвав європейську інтеграцію: "Видача угорських паспортів українським угорцям жодним чином не сприяє інтеграції".

Десятки тисяч людей на Закарпатті мають, окрім українського паспорта, паспорти інших держав, передусім, Угорщини.

Прес-конференцію, як передають медіа, дипломати завершили, так і не дійшовши згоди.

"Я не хочу зачиняти жодних дверей", - сказав наостанок Петер Сійярто.

"Я теж", - відповів Пало Клімкін.

Пізніше українське МЗС поширило заяву, у якій процитувало пана Клімкіна: "У нас відбулась з Петером Сійярто відверта розмова на основі аргументів, а не інтерпретацій, на основі фактів, а не міфології".

"Закон про освіту не спрямований проти жодної меншини", - додав він.

Також повідомили, що 13 жовтня міністр вирушить до Бухареста, де проведе перемовини з румунським колегою Теодором Мелешкану та іншими урядовцями й політиками.

У четвер Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію про "перешкоди навчання рідною мовою національних меншин", які, на думку авторів, створює новий український закон про освіту. Україна ж вимагає від сусідів дзеркальних норм навчання для української нацменшини.

Угорщина, Румунія, Молдова та низка інших країн критикують Київ за статтю у новому законі про освіту, відповідно до якої до 2020 року, як перехідний період, учні шкіл національних меншин навчатимуться рідною мовою, але паралельно вивчатимуть державну українську мову.

Із 2020 року - навпаки, навчання відбуватиметься тільки українською, а мова нацменшин стане окремою дисципліною.

Київ наполягає, що скасовувати поправку не буде, але подав закон на розгляд Венеціанської комісії.