Рада схвалила проекти Порошенка щодо Донбасу

Верховна Рада проголосувала за запропоновані президентом два проекти законів щодо Донбасу - один в цілому, інший - у першому читанні.

У першому читанні депутати схвалили проект закону "про особливості політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях", який у парламенті скорочено називають про "деокупацію" Донбасу.

Він передбачає оголошення Росії "агресором", називає окремі райони Донбасу окупованими та змінює формат АТО.

Також парламент ухвалив у цілому проект закону "про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей", який продовжує на рік закон про особливий порядок самоврядування в окремих районах Донбасу.

Під час ухвалення документів депутати від "Свободи" зчинили невеликі бійки, а Юрій Левченко підпалив у сесійній залі димову шашку. Її швидко винесли у кулуари та загасили.

Найбільше проекти щодо Донбасу критикували фракції "Самопомочі" та "Батьківщини".

У четвер Верховна Рада не змогла проголосувати проекти через бійки та блокування.

"Всі, хто це роблять, так чи інакше працюють на Росію", - оцінив напередодні дії опозиції секретар РНБО Олександр Турчинов.

Депутат від "Свободи" Юрій Левченко назвав документи "зрадою України".

Проте у четвер ввечері у парламенті лідери фракцій дійшли компромісу й домовились прибрати неприйнятні положення про Мінські угоди. На зустріч з депутатами 5 жовтня приїздив президент України.

Градус напруження у сесійній залі у п'ятницю вже був суттєво нижчим, ніж у четвер.

Деокупація Донбасу - перше читання

Першим у п'ятницю розглянули президентський проект закону про "деокупацію", який представив секретар РНБО Олександр Турчинов.

У запропонованому Порошенком проекті закону Росію через дії на Донбасі визнають "агресором та окупантом".

Для цього Росія, як йдеться у законі, застосовує регулярні війська, скерованих радників та інструкторів, а також "заслані, створені, контрольовані озброєні банди та групи…. встановивши окупаційну владу РФ". Росія послідовно заперечує присутність своїх військ на Донбасі.

Проект президента проголошує окремі райони Донбасу окупованою територією, а головною метою державної політики із забезпечення суверенітету України над тимчасово окупованими територіями називає їхнє звільнення та встановлення територіальної цілісності.

У президентському проекті вже немає посилання на проведення АТО, що триває на Донбасі від квітня 2014 року.

Натомість військову операцію на Донбасі тепер називають "заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, стримування і відсічі російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях".

Для цієї операції на Донбасі весь особовий склад, зброя та всі можливі силові підрозділи підпорядковуються Об'єднаному оперативному штабу ЗСУ.

У проекті закону в перехідних положеннях Верховна Рада дає згоду використовувати ЗСУ для "стримування та відсічі російської збройної агресії" в Донецькій та Луганській областях.

Найбільше суперечок спричинила частина перша статті 7 законопроекту, де згадувалось зобов'язання виконувати Мінські угоди. Ці положення з документа прибрали.

У проекті наголошується, що він не несе ніякої шкоди "суверенному праву України на тимчасово окуповану РФ територію Автономної республіки Крим".

Член парламенту від БПП Рефат Чубаров під час обговорення проекту заявив, що до другого читання у ньому з'явиться положення про деокупацію Криму.

Також до проекту планують внести чітку дату початку окупації Росією Донбасу.

Особливе самоврядування - ще на рік

Другий документ, також президентський, - про створення умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей.

Проект досить короткий - просто вказано, що на рік продовжується дія закону від 2014 року про особливий порядок самоврядування окремих районів Донбасу.

Також у преамбулі до нього вперше згадана можливість розгортання на Донбасі миротворчої місії ООН. Цей законопроект спричинив ще більше критики серед депутатів.

Дія закону про особливий порядок самоврядування закінчується 18 жовтня, але за три роки його норми фактично не запрацювали. Проте закон про "особливе самоврядування" є одним з аргументів України щодо виконання нею Мінських угод, на яких зав'язані санкції щодо Росії.

Закон про особливий порядок самоврядування від 2014 року передбачав швидке проведення місцевих виборів в окремих районах Донбасу.

У 2015 році до нього додали окрему статтю 10, згідно з якою вибори можуть відбутись тільки після виведення звідти усіх незаконних формувань, техніки та бойовиків. Також там передбачили низку умов з міжнародного контролю за цими виборами, які мають відбутись за українськими законами.

Перед голосуванням цієї п'ятниці Петро Порошенко вніс дещо поправлений проект. У короткому законопроекті з'явилось положення, яке ще раз продублювало жорсткі умови запуску виборів на Донбасі.

Прихильники пролонгації відкрито говорили, що закон не запрацює, а потрібний тільки для збереження санкцій.

Законопроект, як і закон, дію якого він продовжує, передбачає, що обрані органи влади на Донбасі отримують розширені повноваження, зокрема і створювати народну міліцію.

Також у документі прописана амністія учасникам подій на Донбасі, які не вчинили тяжких злочинів. Має бути особливий порядок призначення суддів та правоохоронців та окрема угода про економічний розвиток районів Донбасу з Кабміном.