Борис Джонсон: Україна йде у правильному напрямку

Захоплення стійкістю України перед лицем російської агресії, досягнення в українському суспільстві за минулі три роки й оптимізм щодо майбутнього України - так британський міністр закордонних справ Борис Джонсон підсумував зміст виступів на міжурядовій конференції друзів і донорів України в Лондоні.

"Звісно, багато ще потрібно зробити, але загальне враження - Україна рухається в правильному напрямку", - сказав пан Джонсон на спільній з українським прем'єром Гройсманом прес-конференції.

Він додав, що Британія стоїть пліч-о-пліч з Україною на шляху реформ і робитиме це "тривалий час".

Міжнародна конференція, присвячена реформам в Україні, - подія безпрецедентна за обсягами й складом учасників.

Анонсована британським міністром закордонних справ Борисом Джонсоном під час його візиту до Києва навесні, вона зібрала 6 липня в Лондоні десятки міністрів і заступників міністрів закордонних справ країн-партнерів України в цілому світі - від США та країн сусідів України до Японії, представників інституцій-донорів і партнерів України з ЄБРР, МВФ, ЄІБ, ОЕСР, НАТО.

Для когось, як от для міністра закордонних справ Канади Христі Фріланд чи міністра закордонних справ Японії Фуміо Кішиди, Лондон став зупинкою на шляху до Гамбурга, де 7 липня розпочинається саміт Великої двадцятки.

Два господарі

Хоч вона проходить у Лондоні, в історичному палаці Ланкастер-хаус, міжурядова конференція Ukraine Reform має двох господарів: британського міністра закордонних справ Бориса Джонсона і прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана, який представив план українських реформ на наступні три роки.

Борис Джонсон відзначив, що за минулі три роки Україна здійснила більше реформ, ніж за попередні 23, і впевнено запроваджує верховенство права і зміцнює демократичні інституції.

Володимир Гройсман заявив, що Україна - край можливостей, бо навіть витрачаючи 5% ВВП на війну, країна забезпечила економічне зростання на рівні 2,3% у 2016 році.

Український прем'єр визнав існування багатьох проблем, зокрема корупції, однак усіляко підкреслював, що нинішня влада нарешті взялася за викорінення проблеми.

Підтримка повна, критика завуальована

Лондонська конференція - це ще й майданчик для приваблення міжнародної фінансової та політичної підтримки Києва в умовах, коли драматичні події деінде відсунули війну на сході України на другий план у повідомленнях світових ЗМІ.

Один по одному, урядовці висловлювали підтримку Україні на шляху реформ і зауваження щодо методу їх проведення і темпів.

Заступник держсекретаря США Вільям Браунфілд прямим текстом вказав на те, що непокоїть західних партнерів України.

"Ми не можемо воювати за тіло України, коли її душу роз'їдає корупція", - сказав американський політик.

Всі одностайно висловлювали підтримку територіальної цілісності та суверенітету України, запевняли в незмінності цієї підтримки та подекуди називали суми фінансової допомоги своїх урядів на конкретні програми реформ українського державного сектора.

7 липня в Лондоні пройде міжнародна інвестиційна конференція, що має на меті привабити більше прямих іноземних інвестицій у перспективні сектори української економіки.

Виклики - внутрішні й зовнішні

Напередодні в тому ж Ланкастер-хаусі пройшла інша міжнародна конференція, організована Королівським інститутом міжнародних відносин Chatham House про те, як зміцнити українську державність перед лицем загроз як зовнішніх, так і внутрішніх.

Якщо головні внутрішні виклики - корупція, слабкість державних інституцій і недовіра населення до судочинства і влади, то найбільший зовнішній виклик всі учасники безпекової частини конференції назвали одностайно.

Віце-прем'єр-міністр з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе назвала Росію країною-агресором і загрозою існуванню України.

За її словами, західним партнерам Києва варто відмовитися від ефвемістичних або неточних окреслень на кшталт "збройний конфлікт із сепаратистами" чи "війна на Донбасі".

"У цієї війни є дві сторони - Україна і Путін, - сказала вона. - Мінські угоди - це лише спроба вдати, що він не причетний до війни".

Експерти з питань безпеки відзначали відсутність політичної волі в Росії на відновлення миру на Донбасі та те, що лише успіх своєї державної моделі й програми реформ Україна зможе остаточно перемогти в протистоянні з реваншистськи налаштованим сусідом.

Як Захід може допомогти Україні зміцнити її опір?

"Захід має насамперед усвідомити, що він тут надовго, - каже науковий співробітник Четем-хаусу Джеймс Шерр. - Зараз немає способу вирішити це за столом переговорів".

Фактор Росії

"Основне завдання Росії в Україні не змінилося: знешкодити Україну, під чим вона має на увазі не просто не допустити вступу України до НАТО, а й запобігти її перспективам у ЄС... Росія прагне мати Україну під власним контролем", - вважає експерт.

Москва неодноразово заперечувала свою пряму участь у конфлікті на сході України.

На думку пана Шерра, Захід і Британія повинні й далі вкладати в зміцнення української державності політичні й фінансові ресурси, щоб Росії з часом стало збитковим підтримувати авантюру на Донбасі.

Інший експерт, колишній міністр оборони сер Малкольм Рифкінд вважає, що Путін в Україні зазнав поразки в своїх намірах відродити радянську імперію, бо зумів лише об'єднати українське суспільство проти себе і проти Кремля.

"Україна дійсно має чим пишатися. Втрата Криму була не з її вини, а через те, що Путін скористався нагодою для агресивних дій щодо Криму - всупереч Будапештському меморандуму, підписантом якого він був і сам, як спадкоємець тодішньої влади", - сказав сер Малкольм ВВС Україна.

"Україні тут треба не соромитися втрати суверенітету над Кримом, а боротися, щоб його відновити", - додав він.

Старший співробітник відділу громадської дипломатії НАТО Томаш Хлонь каже, що події на Донбасі є "гібридною війною".

"Росія дестабілізує ситуацію як своєю присутністю, так і підтримкою сепаратистів. Ми маємо щодо Росії дворівневу політику: стримування та оборона, з одного боку, з іншого - діалог", - каже пан Томаш.

"Ми пригальмували всю практичну співпрацю, але проводимо зустрічі на рівні Ради Росія-НАТО, щоб мати майданчик для переговорів, де перше на порядку денному - Україна, друге - скорочення ризиків і прозорість. Це в інтересах усіх - бо треба звести до мінімуму напругу", - додає представник альянсу.

Ніхто не береться спрогнозувати, скільки часу забере реінтеграція Донбасу і коли це станеться, але, як сказав на конференції співголова Центру Разумкова Олексій Мельник, в України невеликий вибір: перемогти, або бути переможеною.

Такі конференції українських урядовців і союзників України відбуватимуться відтепер щороку - наступна пройде на початку липня 2018 року в Копенгагені.