На межі: як живе ромський табір на кордоні України і ЄС

Діти, коні та російський шансон - перше, що помітила фотограф і журналіст Єлизавета Кузнєцова, прибувши до українізованого ромського поселення на кордоні зі Словаччиною. Більше про табір і побут його мешканців - у спеціальній фотогалереї для ВВС Україна.

роми
Підпис до фото, У селищі Великий Березний живуть приблизно 2,5 тисячі ромів. Це майже третина населення Березного і сьома частина усіх ромів Закарпаття. Невідомо, відколи табір прийшов до Великого Березного, але місцеві кажуть, що він там вже більше ста років.
роми
Підпис до фото, Поселення майже не зберегло ромської культури, натомість перебрало українську. Роми тут розмовляють українською, ходять до українських шкіл і відзначають українські свята. Вони мають українські імена, а циганську мову знають лише одиниці. Клара народилася і прожила у таборі все життя.
роми
Підпис до фото, У кожній родині табору - п’ятеро-шестеро дітей. Виходить, що на одного дорослого - приблизно сім неповнолітніх. На запитання "Скільки у вас дітей?" чоловіки відповідають, що не у них, а у жінок.
роми
Підпис до фото, Діти з табору ходять до двох шкіл: звичайної та інтернату. Раніше допомогу від держави можна було отримати і без довідки про навчання. Зараз усі діти з табору вимушені ходити до школи. Восени до шкіл селища підуть півтори сотні ромських першокласників.
роми
Підпис до фото, У таборі немає барона, але є греко-католицька церква. "Їхнє церковне життя закінчується тим, щоб похрестити чи поховати. Але були деякі такі, що я їх учив молитися, вони дітей своїх водили. У циган така організація: коли прийдуть, коли не прийдуть", - розповів отець Василь.
роми
Підпис до фото, Жителі селища ставляться до ромів переважно недобре, звинувачуючи їх у більшості власних бід. Батьки скаржаться на поганий вплив ромів на їхніх дітей. Восени селищна рада очікує конфлікти.
роми
Підпис до фото, У селищі кажуть, що циганської традиції у них більше немає. Циганську музику слухають, але нічого не розуміють. Священик з місцевої церкви розповів, що найчастіше з табору лунає російський шансон.
роми
Підпис до фото, Основний прибуток жителів табору - від збору металобрухту та виготовлення глиняної цегли. Чоловіки підпрацьовують у господарствах, дехто їздить на заробітки на Львівщину.
роми
Підпис до фото, Роми скаржаться, що за попередньої державної влади бізнес із металобрухтом став майже неможливим. Останнім часом їм було скрутно.
роми
Підпис до фото, У побуті жителі табору дещо відрізняються від кочівних ромів. У цьому поселенні більшість будинків цегляні, у значній частині з них є електрика, вода та газ. Територію жителі поселення забудували самовільно. Багато будинків - незавершені.
роми
Підпис до фото, Роми тут вважають себе патріотами і кажуть, що пішли б воювати. Але додають, що до війська їх не беруть через те, що неосвічені.
роми
Підпис до фото, І хоча більшість тутешніх ромів пересіли на автомобілі, у господарстві все ще є багато коней. Іноді коні тікають з табору і гуляють Березним. Щоб зафіксувати правопорушення, представники з селищної ради фотографують їх і за знімками шукають власників, щоб оштрафувати.
роми
Підпис до фото, Чоловіки, хоч і не вміють писати і читати, мають водійські права. Кажуть, що для цього треба знати лише правила дорожнього руху.
роми
Підпис до фото, Згідно з паспортами, роми у цьому поселенні - українці. Раніше багато чоловіків з табору їздили на заробітки до Росії.
Чужинців у таборі називають "ґаджо", що означає "білий". "Джаморе" на противагу - "засмаглий".
Підпис до фото, Чужинців у таборі називають "ґаджо", що означає "білий". "Джаморе" на противагу - "засмаглий".