Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

Слухати тут

В українському уряді не заперечують існування подібного документу, наголошуючи, що це є лише одним із проектів угоди, переговори про яку тривають вже півроку.

Те, що переговори про нову міжурядову газову угоду почалися ще у квітні підтвердив і російський міністр енергетики.

Він також повідомив, що ця угода може передбачати участь Росії у модернізації української ГТС.

Серед інших пунктів угоди, які мали б викликати запитання у Києві – безумовні гарантії транзиту російського газу українською територією, безперешкодний терміновий доступ російських експертів на об’єкти української, вирішення судових суперечок у російському суді, а також скасування всіх попередніх україно-російських міжурядових газових угод.

Як з'явився новий проект газової угоди?

Проект нової україно-російської міжурядової газової угоди із посиланням на неназване джерело у "Газпромі" спочатку був оприлюднений інтернет-виданням “Українська правда.”

У нас поки що, і це найгірше у цій ситуації, є діаметрально різні підходи. Є пропозиції української сторони. У відповідь на них російська сторона не дає своєї редакції до першого чи другого пунктів, а відкидає їх, і дає свої пропозиції. Олександр Шлапак

Вже тоді його існування не заперечували в українському міністерстві енергетики, але назвали роботу над подібними документами цілком плановою. Згодом, коли російський варіант угоди був оприлюднений ще у кількох виданнях, у Міністерстві енергетики закликали критично ставитися до документів, що походять із неофіційних джерел.

При цьому зауважили, що свій проект нової угоди українська сторона подала на розгляд у Москві ще у квіті, під час попереднього засідання міжурядового комітету з питань ПЕК, а пропозиції російської сторони отримала на початку листопада, під час іншого засідання міжурядової групи.

У Міністерстві енергетики також розраховують завершити переговори щодо нової міжурядової газової угоди з Росією у першій половині наступного року.

Виглядає, що проект нової газової угоди не викликає особливого занепокоєння і у президентському секретаріаті.

Заступник голови секретаріату Олександр Шлапак каже, що оприлюднені у інтернет-виданнях та пресі документи є “стартовою позицією "Газпрому" для подальших переговорів з Україною”: “Ми всі коментуємо пропозицію російської сторони, тобто, "Газпрому". Не проект угоди, хочу підкреслити, який як “риба” готовий і лише вичитується. У нас поки що, і це найгірше у цій ситуації, є діаметрально різні підходи. Є пропозиції української сторони. У відповідь на них російська сторона не дає своєї редакції до першого чи другого пунктів, а відкидає їх, і дає свої пропозиції. І самі ці пропозиції дуже широко обговорюються тут у нас.”

Пан Шлапак також заявив, що під час цих переговорів керівництво "Газпрому" буде налаштовано “досить радикально,” при цьому така позиція російської компанії стосуватиметься не тільки України, але й інших країн, що споживають російський газ.

Кожної зими європейці запитують: чи будуть у нас знову якісь проблеми із постачанням газу? І, хоча ми зробили багато, аби виключити таку можливість, все одно, ризики залишаються. Андріс Піебалгс

Росія і Європа шукають шляхів попередження газових конфліктів

Те, що Росія почуває себе набагато впевненіше у питаннях, що стосуються її участі в європейському енергетичному ринку, засвідчують кілька подій останніх днів.

Наприклад, у понеділок Росія та ЄС підписали Меморандум про механізм термінового попередження у галузі енергетики, який, як сподіваються у Брюсселі та Москві, дозволить уникнути повторення ситуацій із припиненням постачання газу до Європи через комерційну суперечку між Росією та Україною.

Європейський комісар з питань енергетики Андріс Піебалгс заявив, що підписання цього меморандуму також дозволить країнам-учасницям не переводити технічні проблеми, пов’язані із постачанням енергоносіїв, у політичну площину: “Кожної зими європейці запитують: чи будуть у нас знову якісь проблеми із постачанням газу? І, хоча ми зробили багато, аби виключити таку можливість, все одно, ризики залишаються. Тому ми подбали про механізм співпраці з Росією, аби усувати проблеми, якщо вони з’являться. Цей механізм також допоможе де політизувати діалог, бо коли виникає подібна криза, спочатку лунають політичні заяви, і лише потім сторони починають обговорювати реальну ситуацію із постачанням.”

Із російського боку ніколи не було і не буде жодних проблем у постачанні. Всі проблеми із постачанням газу пов’язані із проблемами у транзитних країнах. Владімір Путін

Водночас, як заявив єврокомісар, у Брюсселі та Москві сподіваються, що цієї зими повторення конфлікту з Україною не буде, оскільки українська ГТС перебуває у нормальному робочому стані, а в українських сховищах накопичено достатньо газу.

Сподівання на те, що цієї зими Європі не доведеться страждати від припинення поставок російського газу висловив напередодні і прем’єр-міністр Росії Володимир Путін.

Утім, він твердить, що і минулої зими провини Росії у проблемах із поставками газу не було: “Із російського боку ніколи не було і не буде жодних проблем у постачанні. Всі проблеми із постачанням газу пов’язані із проблемами у транзитних країнах. Проте я дуже розраховую на те, що наш головний транзитер, наші українські друзі та партнери, будуть повністю виконувати всі свої контрактні зобов’язання у відповідності до угоди, підписаної у січні поточного року.”

Цю заяву пан Путін зробив після переговорів із прем’єром Словенії. Цими переговорами Москва завершила низку консультацій із Балканськими країнами щодо їх участі у проекті будівництва нового газопроводу "Південний потік", яким Росія планує постачати свій газ до Південної Європи в обхід України, на додачу до Північного потоку, яким транспортуватиметься російський газ на північ Європи.

Москва має свою політику. Є можливість тиснути на Європу. Тобто газова формула завжди для наших колег та північних сусідів була темою великої політики. Олександр Турчинов

В Україні нагадують, що газ для Росії - це політика

У тому, що стабільним поставкам газу до Європи цієї зими нічого не загрожує, заявляла і український прем’єр. За словами Юлії Тимошенко, її російський колега Володимир Путін вміє тримати слово, і Росія не штрафуватиме Україну за недобір законтрактованого газу цього року, а поточні платежі відбувалися і відбуватимуться за графіком – переконує український прем’єр.

Утім, це не заважає російським чиновникам різного рівня раз на місяць, напередодні чергового платежу від України, висловлювати припущення, що цього разу Києву може не вистачити грошей на оплату газових рахунків.

Перший віце-прем’єр Олександр Турчинов радить пам’ятати, що газ для Росії –це не тільки економіка, але й велика політика: “Москва має свою політику. Є можливість тиснути на Європу. Тобто газова формула завжди для наших колег та північних сусідів була темою великої політики. І саме під цим кутом треба аналізувати ці заяви.”

Утім, саме те, що для Росії енергоносії є великою політикою, може відіграти ключову роль при подальших переговорах щодо нової міжурядової угоди.

Теоретично, як кажуть оглядачі, за умови підписання угоди у тому вигляді, як її було оприлюднено зараз, цілком можливою є ситуація, коли будуть переглянуті і нинішні комерційні договори про постачання газу між "Газпромом" та "Нафтогазом", як такі, що не відповідають новим міжнародним угодам, або ж російський суд ухвалить рішення про те, що за борги має бути продана українська ГТС.

Проте сам шлях від проекту угоди до документу із всіма підписами, а також ратифікацією у парламенті є досить довгим. Чи пришвидшать такий перебіг подій чергові президентські, а, можливо, і позачергові парламентські вибори в Україні, очевидно, покажуть найближчі місяці.