Бі-Бі-Сі: Скільки ви там томилися?

Денис Шаповалов: 134 дні.

Бі-Бі-Сі: Жах! Як ви себе почуваєте, який стан здоров'я, вагу там втратили?

Д.Шаповалов: Ну, а як ви думаєте?

Бі-Бі-Сі: Чим вони вас там годували, як взагалі ви там жили?

Про захоплення Фаїни  Навіть якби я не спустив їм лоцманський трап, то на той момент, коли вони піднімалися по лоцманському трапу і з'явилися на головній палубі, другий човен підійшов зі сторони корми, і вони на кішках піднялися на палубу, а звідти - на місток. Д.Шаповалов

Д.Шаповалов: Харчування спочатку було з того, що залишалося в артелці на камбузі, в камерах з провізією. 28-го числа помер наш капітан. Він захворів ще до захоплення. Я - не лікар, він помер не на моїх руках, він помер вранці. Рано-вранці до каюти, де ми були, нас було 17 осіб у 12-ти метрах, підійшов старший помічник, який став капітаном, Нікольський Володимир Анатолієвич, який покликав мене тихо, аби не шокувати екіпаж, оскільки в екіпажі було багато молодих хлопців, у яких цей контракт був першим, і сказав, що капітан помер. Ми винесли його тіло в рибну рефрижераторну камеру..., бо на борту були пірати. Вони не любили, коли їх називали сомалійські пірати, вони любили, коли їх називали солдатами Сомалі... Продукти танули не те що на очах, а по секундах. За час захоплення судна і до точки якірної стоянки, майже половину артелки м'яса вони з'їли зразу.

Бі-Бі-Сі: Апетит, як виглядає, у тих хлопців гарний був ...

Д.Шаповалов: Так. Вони як сарана, яка їсть усе і знищує все.

Бі-Бі-Сі: Коли вас відбуксували, ви почали возити продукти на судно?

Д.Шаповалов: Вони почали возити після того, як ми почали просити і говорити, що в нас немає їжі. А харчувалися тим самим, що і пірати. Якщо привозили якийсь котел на судно, то часом перепадало трошки м"яса і рису. Рис, часом макарони... по черзі, щоб економити і остаточно не загробити здоров"я, і дуже-дуже рідко була картопля з берега. Але це теж не можна було назвати картоплею, тому що її було стільки, що вистачало розтягнути на один-два рази.

Бі-Бі-Сі: Скільки їх було на судні, адже вони повинні були цілком контролювати ситуацію на судні?

Д.Шаповалов: Мені важко вам відповісти, оскільки вони змінювали одне одного. Мінімальна постійна кількість на борту була до 15 осіб, а часом більше.

Бі-Бі-Сі: Вони патрулювали судно весь час, зброя в руках і таке інше?

Д.Шаповалов: Вдень автоматник сидів навпроти нашої каюти в проході між двома трапами, які вели на палубу нижче і вище на офіцерський місток. Решта пересувалися вдень без зброї, а вночі лише зі зброєю і дуже грамотно по всьому судну були розставлені пости.

Бі-Бі-Сі: Вам дозволяли по судну вільно ходити?

Д.Шаповалов: Перший час про це навіть не було мови, тому що будь-який вихід розцінювався як спроба втекти або спровокувати.

Бі-Бі-Сі: Ви у цій малесенькій каюті так і сиділи?

Д.Шаповалов: Іншого виходу не було. Максимальний час, який ми провели в каюті, це десь місяць і тиждень, коли жодного разу ми з неї не вийшли.

Бі-Бі-Сі: Денис, а в момент захоплення де ви були і що робили?

Д.Шаповалов: Я якраз здійснив розвід палубної команди по робочих місцях після тайма і разом з теслею був з правого борту на рятувальній шлюпці...

Бі-Бі-Сі: Вони з вашого борту зайшли?

Д.Шаповалов: Вони підійшли з морської сторони, розділилися на дві частини, потім підійшов третій човен і з лівого борту було 29 влучень. Потім стріляли з лівого і правого борту, старпом подзвонив капітану і прийняв рішення на анулювання. Перший постріл з гранатомета не вийшов, мабуть відсирів снаряд, почалося шипіння, вони його в воду кинули, а другий постріл по курсу судна був такий, що навіть в машині хлопці відчули поштовх, і після цього другий помічник мені по станції повідомив, що треба готувати аутлейдер з правого борту.

Бі-Бі-Сі: Тобто ви їм трап подали, вони змусили вас це зробити?

Д.Шаповалов: Я разом з теслею впродовж обстрілу задраював двері, зашторював ілюмінатори в каютах, їдальнях, попереджав хлопців, щоби були подалі від ілюмінаторів, а потім ми подавали аутлейдер...

Бі-Бі-Сі: Денис, а якщо ви не спустили б їм лоцманську драбину, то вони і далі б вас обстрілювали?

Д.Шаповалов: Судно сповільнило хід, лягло в дрейф, і вони піднялися на борт. Навіть якби я не спустив їм лоцманський трап, то на той момент, коли вони піднімалися по лоцманському трапу і з'явилися на головній палубі, другий човен підійшов зі сторони корми, і вони на кішках піднялися на палубу, а звідти - на місток. Був постріл через ілюмінатор з кормової частини по містку, де був другий помічник, і на той момент, коли я довів тих піратів, які піднялися на головну палубу, на містку вже також були озброєні пірати.

Бі-Бі-Сі: Денис, якби з вами говорили міжнародні фахівці, яку рекомендацію ви дали б, аби подібне не повторилося?

Д.Шаповалов: По-перше, в мене немає компетенції в цих питаннях. По-друге, я вважаю, що все таки має бути якась зброя, і в таких районах небезпечного плавання повинні бути якісь військові судна і сили швидкого реагування...

Бі-Бі-Сі: ... тому що навіть якби у вас була зброя, ви навряд чи змогли б відстрілятися...

Д.Шаповалов: Саме так, тому що не кожна людина вміє, хоче і має навчики самооборони і знається на військовій і збройній справі.

Бі-Бі-Сі: Сидячи на березі, здається дивним, що великий залізний корабель, захоплений якимись .... вони що на резинових човнах були?

Д.Шаповалов: Так, дуже потужні човни з потужними двигунами. Але з іншого боку, наше судно не таке велике, як скажімо "Сіріус Стар".

Бі-Бі-Сі: Але по цьому ґумовому човну один раз поцілив і все повітря вийшло!

Д.Шаповалов: Він - не ґумовий, це такий з гарного пластика човен, і вони дійсно мають сильні навички управління ними, а також навички військової справи.

Бі-Бі-Сі: Коли ви вже з ними прощалися, розходилися з ними, як це було -- мовчки, чи руки потискали одне одному?

Д.Шаповалов: Прощання відбувалося в дуже напруженій ситуації з нашого боку, адже ми вже знали, що ми вільні, але вони тягнули час, вивозили ще якусь частину вантажу з нашого судна, що саме вивозили і як вивозили, я не знаю, а напруження панувало тому, що вони весь час відтягали час сходу із судна, і навіть коли пішов останній човен ... лише через тишу ми зрозуміли, що вони зійшли, ми на свій страх і ризик пішли з ліхтариками по судну і зрозуміли, що абсолютно вільні. Перед тим вони говорили, що буде ще кілька ходок.

Бі-Бі-Сі: А хто привіз гроші, у якому вигляді все це було - у валізі, в мішку, з вертолета?

Д.Шаповалов: Ні. Це був аероплан. Були скинуті два пакети. Як нам було відомо, перше скидання було пробним, а в другому були гроші.