Ющенко та Тимошенко на засіданні РНБО

Інтерв’ю з паном Литвином Фідель Павленко розпочав з іншої кризи – газової.

Володимир Литвин: Це питання було присутнє на всіх зустрічах. Цілком очевидно, що це пов’язано з тим, що Європа відчула на собі цю проблему, вона торкнулася 2/3 європейських країн. Відтак, демонструвалося велике занепокоєння і ставились питання щодо того, що належить зробити, щоб у майбутньому такі конфлікти, охарактеризовані як “газова війна” не повторилися.

Треба думати над диверсифікацією джерел, треба знайти спільну мову, яка мала б здійснюватись відкрито, прозоро і з врахуванням інтересів України, ЄС і, звісно, Росії. Це буде внесок не лише у розв’язання енергетичної проблеми, це буде запорукою стабільності і передбачуваності. Позаяк сьогодні світ переживає надто багато викликів. Нам треба цей виклик просто зліквідувати.

Бі-Бі-Сі: Ви вели в тому числі й енергетичні переговори у Брюсселі, ви знаєте, що у Києві на засіданні РНБО енергетичне, газове питання також було одним з головних, і ми стали свідками чергового скандалу.

Цей конфлікт уже набув яскравого міжособистісного забарвлення і є величезна втома один від одного, і навіть фізіологічне не сприйняття один одного. Треба просто примусити себе, наступивши на горло власній пісні, діяти за тими принципами, які визначені конституцією, і керуватися державними зобов’язаннями, принаймні до завершення президентських виборів. Тобто треба терпіти до 17 січня 2010 року. Не можна всю країну робити заручниками такої, я б сказав, політичної ненависті. Володимир Литвин про протистояння президента і прем'єра України

Володимир Литвин: Судячи з тієї інформації, яку я отримав, це був не аналіз, а зведення політичних рахунків. Я переконаний, що цю проблему можна і треба обговорювати, але не для публічного з’ясування стосунків. Я прикро вражений тим, що в черговий раз принизили не політики один одного, а принизили Україну. Я вважаю, що надалі цього допускати не можна, адже Україна втратить решту довіри, яка ще існує у терплячих європейських політиків. Це та межа, яку, я переконаний, далі переступати не можна.

Бі-Бі-Сі: Одна з ваших заяв у Брюсселі була про те, що Європа стала заручницею конфлікту між українськими політиками, які несуть персональну відповідальність за весь газовий конфлікт.

Володимир Литвин: Я хочу внести уточнення: Україна в першу чергу стала заручницею з’ясування стосунків українських політиків, які будь-яку проблему використовують для того, щоб продемонструвати свою винятковість. Я виходжу з того, що ми маємо виробляти спільну позицію. До того ми можемо чубитися скільки завгодно. Це має бути не публічно. Але ми маємо публічно говорити, якого рішення ми досягли і чому ми досягли саме цього рішення, що це дасть Україні, і наскільки будуть враховані інтереси наших партнерів, у тому числі і ЄС, бо ми взаємозалежні.

Бі-Бі-Сі: Після засідання РНБО пролунала пропозиція, щоб експертизу газових угод між Україною і Росією було здійснено з залученням ЄС. Чи вам довелося обговорювати ці пропозиції у Брюсселі і якщо так, яку відповідь ви отримали?

Коли постійно звучить заклик до змін бюджету, очевидно, що переслідується одна мета: примусити здійснити секвестр бюджету, обрізати в першу чергу соціальні видатки і той, хто це зробить, підпише відповідний проект документу і скерує його до ВР, той розуміє, що завтра на роботу вже можна не виходити. Володимир Литвин

Володимир Литвин: Я думаю, що Європейське Співтовариство не у захваті від цих пропозицій, воно не хоче бути надалі втягнутим у наші неузгоджені позиції. Вони вимагають одного: щоб була спільна узгоджена позиція, і щоб Європа знову не стала стороною у процесі з’ясування стосунків, які насамперед не прикрашають українських політиків і обертаються приниженням країни.

Бі-Бі-Сі: Прагматичні політики, не завжди акцентуючи на емоційному чиннику стосунків між президентом і прем’єром, кажуть, що ще одне джерело нестабільності в країні – це недосконалість політичної системи, не доведення до кінця політичної реформи, яка лишає багато запитань щодо того, де межа відповідальності керівників кожної з гілок влади. Наскільки, на вашу думку, зараз важливо для України довести до кінця політичну реформу, і яка роль ВР і вас як голови ВР у завершенні конституційної, політичної реформи в Україні?

Володимир Литвин: Одразу хочу наголосити, що українські аналітики і не лише вони абсолютно логічно ставлять питання. Вони мислять правовими, політологічними, історичними категоріями. Водночас, не винна конституція, що українські політики не дотримуються її положень.

	Володимир Литвин

Тому в умовах, коли українські політики демонструють дивовижну нездатність знайти спільну мову в інтересах країни, на моє глибоке переконання, передчасно говорити про чергові конституційні приписи, які мають з’явитися в результаті перегляду конституції.

Я беру на себе відповідальність стверджувати, що напишуть конституцію під політичний момент, під певну розстановку політичних сил, зроблять зміни такі, на які спроможеться та чи інша політична сила знайти 300 голосів. Зрозуміло, що ми повинні визначити для себе невідкладний план дій, що ми повинні для себе перспективу, завдання для України, а потім під реалізацію цих завдань визначити набір інструментів, в тому числі щодо владних повноважень.

Бі-Бі-Сі: Навіть для сторонніх оглядачів очевидно, що президент та прем’єр не можуть знайти спільну мову. Як вам вдається знайти спільну мову і з Юлією Тимошенко, і з Віктором Ющенком?

Володимир Литвин: Я був би надто великим оптимістом, якби підтвердив цю вашу тезу.

Бі-Бі-Сі: Принаймні ми не чули публічних скандалів за вашою участю ані з президентом, ані з прем’єром.

Володимир Литвин: Справа в тім, що я намагаюся говорити про те, що треба відступити від своїх антипатій, оскільки сьогодні цей конфлікт уже набув яскравого міжособистісного забарвлення і є величезна втома один від одного, і навіть фізіологічне не сприйняття один одного. Але ж за цими державними діячами стоять люди, і я переконаний, що знайти порозуміння неможливо.

Треба просто примусити себе, наступивши на горло власній пісні, діяти за тими принципами, які визначені конституцією, і керуватися державними зобов’язаннями, принаймні до завершення президентських виборів. Тобто треба терпіти до 17 січня 2010 року. Не можна всю країну робити заручниками такої, я б сказав, політичної ненависті.

Бі-Бі-Сі: Буде некоректно питати, чи у бюлетенях до 17 січня 2010 року буде прізвище кандидата у президенти Володимира Литвина?

Володимир Литвин: Питання коректне, але я не хочу давати приводи для чергових збурень. Я виходжу з того, що люди сьогодні не переймаються цим питання, воно не є для них нагальним. Давайте дамо бодай пів року країні прожити без чергових нав’язуваних пропозицій, кого вони мають полюбити.

У нас наступний тиждень ВР працюватиме у пленарному режимі і треба приймати велику кількість рішень, в тому числі тих, яких люди наполегливо вимагають – автоперевізники, пенсіонери, військовослужбовці. У нас з’явилися проблеми з МВФ, тому що був підписаний меморандум президентом, прем’єром, міністром фінансів і головою Нацбанку, а отже, це була спільна відповідальність.

А зараз ряд позицій у МВФ викликають багато запитань. Це стабільність фінансового сектору України. Оскільки спільно підписували меморандум, то треба очевидно спільно і пропонувати відповідні рішення і дії.

Бі-Бі-Сі: Чи ви передбачаєте найближчими тижнями якісь зміни та доповнення до бюджету?

Володимир Литвин: Ні, це можуть бути точкові зміни, скажімо, як ВР нещодавно прийняло щодо фінансування міжнародного дитячого центру Артек. А щодо системних змін, то я є прихильником того, щоб сьогодні бюджет не перетворювати на інструмент у політичних бійках.

Бо коли постійно звучить заклик до змін бюджету, очевидно, що переслідується одна мета: примусити здійснити секвестр бюджету, обрізати в першу чергу соціальні видатки і той, хто це зробить, підпише відповідний проект документу і скерує його до ВР, той розуміє, що завтра на роботу вже можна не виходити.

Тим більше виникнуть величезні сумніви щодо участі у президентській кампанії. Нам досить уже приводів для політичного протистояння. Як тут можна розділити відповідальність? Відповідальні всі і нікому не вдасться уникнути відповідальності, тож краще працювати, поки є ще такий шанс.