Секретаріат президента висловлює стурбованість тим, що уряд не узгоджував зміст переговорів у Москві з Віктором Ющенком а також закритість переговорного процесу.

Прес-секретар Президента України Ірина Ванникова повідомила журналістам позицію Глави держави:

«Цей візит відбувався з порушенням правових норм, які регламентують в Україні міжнародні переговори. Президент не затверджував директив для цих переговорів і не отримував відповідних документів із Уряду».

Цей візит відбувався з порушенням правових норм, які регламентують в Україні міжнародні переговори. Президент не затверджував директив для цих переговорів і не отримував відповідних документів із Уряду. Заява прес-служби президента

За її словами, Глава держави вважає неприпустимою ситуацію, коли стратегічні для життя країни питання вирішують «кулуарно, з порушенням встановлених правових норм та з виразними ознаками корупції»:

«Президенту України відомо лише про технічне завдання переговорній групі. Він вважає неприпустимим поєднувати отримання Україною кредиту з ратифікацією договору про «нульовий варіант» та про долю вітчизняної ГТС».

Вона звернула увагу, що так званий «нульовий варіант» передбачає поділ майна колишнього СРСР, відповідно до якого Росія бере на себе всі борги Союзу, однак Україна відмовляється від своїх претензій на будь-яку власність СРСР, у тому числі за кордоном.

За прем'єра Юлії Тимошенко Україна може повторити сценарій Білорусі, яка під борговим тиском Росії втратила контроль над власною газотранспортною системою та низкою стратегічних підприємств. Заступник глави Секретаріату Президента України Андрій Кислинський

Заступник глави Секретаріату Президента України Андрій Кислинський вважає, що "московський" кредит може призвести Україну до повторення "білоруського сценарію":

«За прем'єра Юлії Тимошенко Україна може повторити сценарій Білорусі, яка під борговим тиском Росії втратила контроль над власною газотранспортною системою та низкою стратегічних підприємств», - цитує Андрія Кислинського прес-служба Президента України.

Він нагадує, що спочатку Росія різко підвищила ціни на газ для Білорусі, а коли в країні почались проблеми з бюджетом та економікою, Москва «люб'язно» запропонувала обміняти дешевий газ на білоруську трубу. Далі боргова петля затягувалася: «газова» залежність змінилася «кредитною».

	Андрій Кислинський

У серпні 2007 року ЗМІ повідомляли, як Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив: «Росія хоче приватизувати не тільки окремі підприємства, навіть безплатно їх прихопити. Вони хотіли б приватизувати усю країну!».

«При цьому Москва навідріз відмовилась переглядати газову угоду з Білоруссю. Натомість запропонувала кредити в обмін на пільговий продаж білоруських підприємств інвесторам з РФ. Зрештою, наприкінці 2007 р. Білорусь у Москві підписала угоду про держкредит на 1,5 млрд. дол., а три місяці тому - ще на 2 млрд. дол.», - нагадав Андрій Кислинський.

За його словами, «Росія ще до початку перерахування кредитних коштів вимагатиме жорстких гарантій - від застави майна до пільгового продажу держпідприємств. Таким чином Росія по суті поверне собі цей кредит ще до того, як надасть його Україні».

Андрій Кислинський підкреслив, що навіть ті окремі моменти таємних переговорів, які стали відомі громадськості завдяки вільній пресі, повинні насторожити суспільство:

«Зокрема, в обмін на кредити Росія вимагає ратифікації угоди про «нульовий варіант», визнання Україною частини боргів СРСР, вирішення спірних, на думку російської сторони, питань з власністю на території України, у т.ч. продовження перебування Чорноморського флоту РФ, - уточнив заступник глави Секретаріату. - Не виключено, що далі у списку: передача Росії контролю над українською трубою, пільгова приватизація стратегічних українських підприємств. Вже зараз російська сторона виявила зацікавленість до «Укртелекому», «Енергоатому», «Одеського припортового заводу» та «Промінвестбанку».

7 лютого пані Тимошенко підтвердила, що однією зі сторін, яка може надати кредит, є Росія, але вона відкинула повідомлення, що Москва в обмін на кілька мільярдну позику домагається отримати контроль над об'єктами власності України.

Український уряд веде переговори про великі термінові позики, щоб компенсувати дефіцит коштів у державному бюджеті.

У листопаді минулого року Україна отримала чотири з половиною мільярди доларів від Міжнародного валютного фонду і тоді Київ заявив, що гроші допомогли уберегти від колапсу банківську систему.

Іншими можливими кредиторами Києва називають США, Китай, Японію та Євросоюз.