Олександр Гриб запитав експерта Володимира Дубровського з Центру соціально-економічний досліджень “Кейс-Україна” чи можна порахувати ціну за формулою, і чи можна вважати домовленості успішними для України?

Володимир Дубровський: Кажуть про те, що узгоджена ціна, яка буде розраховуватись за формулою, що вже само по собі дуже гарно, складе на рік приблизно 235 доларів за 1000 кубів, що приблизно відповідає тим очікуванням, які були. Зараз склалася така ситуація, що перехід на світові ціни за більш-менш прийнятими у Європі формулами для України набагато менш болісний, ніж він був рік, чи два тому, коли у Європі була ціна не менше, ніж $ 400, а у нас – $ 80. Отже, зараз складається ситуація, коли для наших підприємств це підвищення буде незначним, а якщо уряд при цьому забере надбавку для промислових підприємств, то вони можуть майже не відчути це підвищення.

Бі-Бі-Сі: Але раніше прем’єр-міністр Юлія Тимошенко заявляла, що приватні користувачі в Україні використовують український газ, і ціна його фактично не повинна залежати від російського, чи це так? Чи взагалі можна визначити, який газ споживають українські приватні користувачі?

Володимир Дубровський: Визначити важко, просто номінально говориться про те, що видобувається певний обсяг газу і такий самий обсяг постачається на користь українських приватних споживачів. Але що стосується приватних споживачів, тут дійсно зовсім інша ситуація. Я казав про теплокомуненерго й інші підприємства, наприклад, хлібопекарні, які споживають газ. Приватні споживачі дійсно безпосередньо не залежать від ціни на російський газ. Але, зрештою, ціна, за якою визначається ця ціна, також має поступово наблизитися до ціни для промислових підприємств. Я розумію, що це непопулярний крок, але це необхідно, тому що в іншому разі просто створюється величезна система перехресного субсидування, вона дуже неефективна. І крім того, приватні споживачі просто не мають стимулів впроваджувати енергозберігаючі технології. Навіщо заощаджувати газ, коли він дешевий?

Бі-Бі-Сі: Але яка ваша загальна оцінка? Чи можна вважати результати цих переговорів успіхом, як про це заявила Ю. Тимошенко?

Володимир Дубровський: Спочатку давайте побачимо цю формулу, або принаймні чітко дізнаємося, що вона існує, або вже працює, а потім будемо робити висновки, чи вона запрацювала, і чи це дійсно вже історичний момент. На мій погляд, Україна виграла від того, що вона до 2010 року вже нічого не буде винна Росії за пільговий газ. Це ситуація, коли наші підприємства реалізовували російські переваги, і за це Україна розплачувалася часткою свого суверинітету, і Росія весь час мала важіль впливу у вигляді підвищення, чи зниження ціни на газ, і увесь час це було предметом переговорів. Отже, якщо зараз ми скористаємося можливістю раз і назавжди перейти на більш-менш чіткі розрахунки за газ, то це буде, безумовно, перемога. Інша річ, яка мені особисто здається підозрілою, що зафіксована та ставка транзиту, яка була, яка не відповідає розрахункам. Крім того, неузгоджена ставка на зберігання газу в підземних сховищах. А це все мільярди доларів. Отже, я б сказав, що цей процес був би цілком успішним, коли була б ще й узгоджена економічно обгрунтована ставка на транзит і така сама ставка на зберігання газу у підземних сховищах. Тоді б Україна отримала повністю те, що вона має отримувати як країна-транзитер.