Андрій Юраш: Особливих сюрпризів не сталося, хоча, на мій погляд, є певні нюанси, які говорять про те, що цей Архієрейський собор має свою специфіку. По-перше, ситуація в Україні, бурхливі події і в політичному житті, і в церковному спонукали керівництво Російської Православної церкви ставити цю проблему як найголовнішу для церкви загалом.

Але, дивлячись на характер виступів і патріарха Алексія, і митрополита Володимира Сабодана та інших учасників, можна сказати, що проблема, яка раніше була значною мірою заформалізована, покрита певними штампованими категоріями і підходами, зараз виходить на новий рівень.

Якщо з боку російського патріарха звучали традиційні заяви про те, що жодних варіантів вирішення української проблеми “без покаяння у гріхові розколу” з боку, очевидно, альтернативних до російського православ’я угрупувань в Україні не буде, то декларація і доповідь, з якою виступив митрополит Володимир, має дуже багато цікавих нових підходів.

Мені знається, що навіть рік-два тому такої доповіді не могло б відбутися. Це говорить про те, що українська сторона з багатьох об’єктивних причин стає все більш самостійною і вагомою в контексті російського православ’я. Вперше на найвищому інтелектуальному, аналітичному рівні було зазначено різницю ментальну, цивілізаційну, яка існує в українському суспільстві.

Бі-Бі-Сі: Тобто самостійницькі настрої набирають силу і промосковське крило, яке очолює митрополит одеський та ізмаїльський Агафангел трохи відсувається на маргінес, так?

Андрій Юраш: До цього часу на соборі саме представникам цього крила ще не було надано слова. Було заслухано офіційну позицію, яка дістає все більший ґрунт для більш самостійної позиції і впевненість для її артикуляції. Митрополит Володимир офіційно на зібранні всіх єпископів Російської церкви говорив про теоретичну можливість удосконалення канонічного статусу УПЦ. Ще одна цікава теза, декларована патріархом Алексієм, його заява про те, що є дві столиці російського православ’я. Це Москва і Київ.

Бі-Бі-Сі: Наскільки, на вашу думку, реально побачити в Україні під час святкування 1020-річчя хрещення Київської Русі і патріарха Алексія, і вселенського патріарха Варфоломія, бо їх обох запросив президент Ющенко?

Андрій Юраш: Я думаю, що побачити обох одночасно – це нереалістичний сценарій. Один із можливих сценаріїв – це розведення їх в часі. Одна з особливостей цього собору – це дуже чітке заявлення претензій до Константинопольського патріархату. І жодна сторона не хоче йти на послаблення своїх позицій, і кожна сторона буде прагнути використати Україну, українську церкву, українську ситуацію для зміцнення своїх позицій.

Оскільки при об’єднанні всіх цих церковних структур, українська церква однозначно стане якщо не найбільшою, то однією з найбільших православних церков у світі, більшою, ніж російська православна церква в рамках Російської Федерації.

Це питання може каталізувати і максимально напружити стосунки між Москвою і Константинополем. Роль, значення і потенційні шанси України в цих “геоцерковних” стосунках зростають надзвичайно потужно, і кожна зі сторін глобального міжцерковного діалогу, а реально – протистояння, Москва і Константинополь, будуть постійно звертатись, намагаючись на свій бік перетягти учасників діалогу в Україні.