Ростислав Хотин Бі-Бі-Сі, Лондон

	Труби прокладатимуть по дну Балтійського моря.

Одним з найгучніших противників проекту є Польща. Причини такої позиції в інтерв’ю Бі-Бі-Сі пояснила оглядач провідної польської газети Жеч Посполіта Аґнєшка Лакома.

Аґнєшка Лакома - Не видно сенсу приєднання до того проекту, не кажучи вже про той факт, що, правду кажучи, ніколи така пропозиція не надходила з боку інших інвесторів. Але це і не в інтересах Польщі, бо Польща й без того є транзитною країною, і приєднання до проекту для транспортування додаткового російського газу - не в інтересах Польщі. Бо Польща - за диверсифікацію джерел і отримання газу від інших постачальників, а не лише від Росії адже Росія й так домінує в поставках газу.

Бі-Бі-Сі: Колись Радослав Сікорський, нині міністр закордонних справ Польщі, порівняв угоду Путіна й Шредера про побудову "Півнінчого Потоку" з Пактом Молотова-Рібентропа... Чи змінено думку в Польщі зараз?

Аґнєшка Лакома - Знаю, що міністр Сікорський висловлювався у такий спосіб. Недавно я чула, як він пояснював, що та фраза була вирвана з контексту і він не зовсім те мав на увазі, тому я би не чіплялася до формулювань. Але безсумнівно, що угода, яку в 2005-му році уклали канцлер Шредер та президент Путін справляла враження не лише економічної угоди, але і політичної. Не таємниця, що згодом пан Шредер очолив консорціум, який будуватиме Північний Потік. Польща мала претензії до того, що та російсько-німецька угода з’явилась якось несподівано. Також є побоювання, що газопровід дном Балтики призведе до того, що газопровід Ямал-Західна Європа, який йде з Росії через Білорусь і Польщу з часом перекриють. Хоча російські представники запевняють, що не виключать ямальського газопроводу, але чи потребуватиме Європа в 2011-2012 роках додатково аж 57 мільярдів кубів російського газу? В тому є сумніви!

Бі-Бі-Сі: Нещодавно з’явилась пропозиція аби збудувати відгалуження від Північного Потоку - з Німеччини до Польщі для транспортування російського газу фактично з заходу на Схід. Як у Варшаві сприйнято такі пропозиції?

Аґнєшка Лакома - Наразі польської реакції немає. Правду кажучи, ситуація виглядає так, що німецький інвестор, зацікавлений у побудові того відгалуження до Польщі, повідомив керівництву Берліна та землі Бранденбург, а ті в свою чергу повідомили польське Західно-Поморське воєводство. Варшава має дати відповідь до кінця червня. Але коли взяти до уваги прагнення Польщі диверсификуватися, то ця пропозиція є ще одним джерелом російського газу. Бо вже йде газ з Росії ямальською магістраллю і газопроводом через Україну. Тому Польща має плани радше імпортувати зріджений газ і буде зводити термінал для його прийняття, а також газ з шельфу Норвегії. Є плани побудови газопроводу з Данії до Польщі.

Бі-Бі-Сі: Виглядає на те, що більшість країн Балтики проти Північного Потоку - і Фінляндія, і Швеція, І Естонія, І Латвія і Литва, а він все одно реалізується. Чому так?

Аґнєшка Лакома - Виглядає так, що Польща має дещо інші інтереси. Напевно, литовці та латиші теж розглядають це по-іншому. Ще під іншим кутом дивляться шведи та фіни. Для Фінляндії найбільш болючим є вплив газопроводу на довкілля і Фінляндія вимагає більш детальної інформації від німецько-російсько-голладського консорціуму щодо впливу проекту на навколишнє середовище. Шведів теж турбує екологія. Але вони також побоюються, чи не становитиме Північний Потік військової загрози. Тобто чи не слугуватиме газопровід посиленню військової присутності Росії на Балтиці. А Польща й Балтія стурбовані ціною російського газу й тим, що вже багато років існує проект побудови другої гілки газопроводу Ямал і ця магістраль коштувала би два 2 млрд. євро, а Півнінчий потік 7,5 млрд.

Бі-Бі-Сі: Які ж аргументи Росії за побудову такого коштовного газопроводу?

Аґнєшка Лакома - Російська сторона має свої аргументи. З ними можна сперечатися, але їх треба брати до уваги. По-перше, Газпром залучив дуже потужних учасників з німецького боку, які мають великий вплив в Європі. Була також залучена Голландія і це, мовляв, надає проектові не двостороннього німецько-російського характеру, а ніби євро-союзівського. Також існує аргумент про потребу обійти транзитні країни як то Україна чи Білорусь чи навіть Польща. Росіяни кажуть, що готові викласти більшу суму грошей за цей проект, аби не мати справу з Білоруссю і Україною. Ми з цими аргументами росіян не погоджуємося, але вони існують.