Дмитро Каневський, Бі-Бі-Сі, Ізраїль

Організований українським Міністерством культури і туризму за підтримки МЗС, він триватиме до листопада і охопить 15 країн світу. За задумом організаторів, жалобні заходи мають не тільки відкрити світові цю трагічну сторінку української історії, але й підготувати ґрунт для визнання Голодомору на офіційному рівні тими країнами, які допоки утрималися від публічних оцінок на цю контроверсійну тематику.

Українці усвідомлюють, що про одну з найстрашніших трагедій в історії людства, світ досі майже нічого не знає. Тож, за словами організаторів, головне завдання цієї акції – мовою поезії та музики донести інформацію про Голодомор до відома зарубіжної громадськості. В Ізраїлі, країні, де до останнього часу про Голодомор знали лише вихідці з України та невеличке коло вчених, істориків та журналістів, тема Голодомору дістає дедалі більше інформаційне висвітлення і вельми широку зацікавленість. Не в останню чергу пожвавленню дискусій на цю тематику сприяв й заклик до визнання Ізраїлем Голодомору, який в інтерв’ю ізраїльському телебаченню (а згодом й з трибуни Кнесету) виголосив президент України Віктор Ющенко під час свого візиту у листопаді:

'Я виходжу з того, що це не є тільки трагедія України. Я думаю, що ця сторінка повинна стати здобутком, пам’яттю всього світу. Це питання ні в людському, ні в політичному сенсі ніяк не пов’язане з Росією. Мова йде про тоталітарний режим. Почуття, які мені здається, дуже близькі єврейській нації. Тому що у свій час вона стала жертвою, знову ж таки, тоталітарної політики.'

І хоча заклик глави української держави не приніс миттєвих результатів, офіційний Київ готовий й надалі робити все, аби тема Голодомору не полишала заголовки ізраїльських ЗМІ. Саме тому міжнародний художній проект-реквієм вирішили розпочати саме з Ізраїлю, адже як наголосив на спеціальній прес-конференції в Тель-Авіві український історик Юрій Шаповал, трагедії Голокосту і Голодомору тісно пов’язані між собою:

'Україна зазнала людських втрат принаймні у 4.5 мільйони осіб. Це те, що підтверджено статистичними джерелами. Насправді ж ця цифра може бути набагато більшою...'

Ізраїльським журналістам, присутнім на зустрічі з членами української делегації, були представлені історичні факти й документи про те, як поступово і цілеспрямовано знищувалися мільйони українців. Проте, як наголосив поет Дмитро Павличко, 'найстрашніше це те, що були вистріляні й всі собаки та коти 32-33 року. Тисячі! Статистика це показує'.

Урочистим стартом проекту стало виконання у відкритому амфітеатрі міста Бат-Ям 'Панахиди за померлими з голоду' композитора Євгенія Станковича на слова Дмитра Павличка, яку виконала Національна академічна хорова капела України 'Думка', єрусалимський симфонічний оркестр під керівництвом заслуженого діяча мистецтва України Володимира Сіренка й народні артисти України Ніна Матвієнко і Тарас Штонда. Концерт-реквієм пролунав також і зі сцени єрусалимського театру.

А далі, як повідомив міністр культури України Василь Вовкун, проект мандруватиме ще 15-ма країнами. Планувалося, що жалобні заходи пройдуть і в Москві. Проте, після того, як на початку квітня Державна Дума Росії висловилася проти визнання Голодомору 1932-33 років геноцидом українського народу перспективи здійснення цього мистецького проекту у Росії стали дуже непевними, а дата виконання реквієму наразі не узгоджена. Василь Вовкун:

'Росія, як правонаступниця Радянського союзу, боїться, що Україна поставить перед нею питання про відповідальність. Ми ж кажемо, що відповідальною є система. Комуністична система. І на цьому ставимо крапку'.

Одначе, заспокійливі заяви українського урядовця, вочевидь, не справили належного ефекту на представників російського дипломатичного корпусу в Ізраїлі. Посольство РФ хоча й не виступало із офіційними заявами стосовно проведення пам’ятних заходів із вшанування жертв Голодомору, а все ж перший радник російського диппредставництва Анатолій Юрков не приховував свого незадоволення ініціативами Києва:

'Ця акція – колективізація - й ті причини, які призвели до Голодомору в Україні і масовому голоду в інших районах Росії, тут важливо підкреслити: це не було спрямовано навмисне проти українського народу. Позаяк від цього постраждали й інші народи тодішнього СРСР'.

Наступного місяця ізраїльський парламент – Кнесет – на рівні парламентської комісії уперше розглядатиме тему геноциду вірменів. За оцінками депутатів, обговорення цього питання навряд чи виллється у негайне розроблення відповідного законопроекту щодо визнання геноциду вірменського народу, насамперед через різні підходи парламентарів до цієї проблеми. Одначе, депутати не виключають, що від результатів розгляду вірменської теми залежатимуть й перспективи визнання українського Голодомору.