Олесь Коношевич Бі-Бі-Сі, Київ

	Юлія Тимошенко зустрілася з керівництвом НАТО під час візиту у Брюссель

Прихильники приєднання до альянсу посилаються на приклади економічного піднесення країн Центральної і Східної Європи, збільшення інвестицій після їх вступу до НАТО. Антинатовці страхають повним розривом військово-промислових взаємин з Росією, мільярдними збитками і катастрофічним для України збільшенням ціни на російські енергоносії.

Один з керівників фракції ПР Василь Кисельов, якого вважають радикально налаштованим регіоналом, твердить, що вже нині Росія, дивлячись на поступ України до НАТО, починає закручувати гайки.

Василь Кисельов: На сьогоднішній день в Міністерстві економіки Росії є наказ, згідно з яким, авіадвигуни Мотор-січі Росія вже купувати не буде. Вона заявила про незацікавленість у літаках Ан-124, Ан - 70 і Ан - 130. Серйозні проблеми будуть з Південмашем і харківською бронетехнікою. Це принесе багатомільярдні збитки для державного бюджету України. Звичайно, Росія буде закручувати нам гайки. Але я не можу її осуджувати. Адже вона захищає свої національні інтереси.

Подібної точки зору і соціаліст, директор Центру соціальної аналітики Лівий погляд Євген Філіндаш, який в інтерв’ю Бі-Бі-Сі стверджував, що всі 1300 українських і російських підприємств, задіяних у ВПК, можуть припинити співпрацю.

	Опозиція в Раді виступає проти ПДЧ в НАТО

Пан Філіндаш також переконує, що реакцією Росії може стати застосування газового важеля тиску.

Євген Філіндаш: Якщо зараз ціна на газ 180$ за 1000 кубометрів вже для української промисловості є напівкритичною, то що буде, якщо вона підніметься, наприклад, до 300$. Щодо ВПК, то близько 50-60% складає доля Росії в українському оборонному експорті. Якщо Росія остаточно розірве всі зв’язки ВПК, для України це буде означати фактичну загибель деяких галузей промисловості взагалі, наприклад, авіакосмічної.

Тим часом чимало аналітиків переконані, що залякування щодо колапсу української економіки і ВПК в разі вступу України до НАТО є необґрунтованими і посилюються у лівому таборі у зв’язку з наближенням дати проведення Бухарестського самміту НАТО. До того ж, на думку директора Центру політичних досліджень Пента Володимира Фесенка, про саме членство в альянсі можна буде говорити не раніше президентських виборів. Багато залежатиме і від того, хто переможе.

Аналітик вважає, що Україна в економічному плані може виграти багато, хоча на першому етапі може стикнутися з економічними труднощами.

	Україна задекларувала прагнення до НАТО у воєнній доктрині

Володимир Фесенко: Вона може виграти з точки зору геополітичного захисту від тиску з боку Росії, тобто вона буде під парасолькою НАТО. Може економічно виграти за рахунок модернізації збройних сил, за рахунок модернізації частини галузей економіки. Але матиме вже завтра проблеми, великі економічні проблеми з Росією. Думаю, втрати будуть від 150 млн. до 0,5 мільярда доларів вже найближчим часом у разі жорсткого конфлікту з Росією навколо зближення України з НАТО.

Водночас пронатовські налаштовані політики і експерти нагадують, що реалії показують переконливі економічні плюси для країн центральної і східної Європи, які були членами Варшавського договору, а потім приєдналися до НАТО.

Щодо витрат на оборону, то експерти твердять, що участь у системі колективної оборони, яка є в НАТО, обходиться набагато дешевше країнам –членам, аніж тим, хто самостійно будує національну систему безпеки.

Росія повністю сьогодні не в змозі перейти на замкнуті цикли виробництва, відтак вона буде потребувати заміни постачальника замість України. А це буде не так легко зробити. Це можна зробити, але протягом ще декількох років. В той же час приєднання до Північно-Атлантичного альянсу дає нам широкі можливості долучення до воєнних технологій передових країн НАТО. Досвід знову тих же країн Центрально-Східної Європи показує, що їх оборонно-промисловий комплекс збільшив виробництво від 2 до 5 раз. Григорій Перепелиця

Як сказав Бі-Бі-Сі директор Інституту зовнішньої політики Григорій Перепелиця, навіть в нейтральних країнах йде більше на оборону, ніж у членів НАТО.

Після вступу до НАТО, як каже експерт, в економіку нових країн-членів були спрямовані серйозні інвестиції. Приміром свого часу в Іспанію – 160 мільярдів доларів, в Угорщину – близько 50 мільярдів доларів. Подібна ситуація з Польщею і Чехією.

Щодо можливого розриву військово-промислової кооперації з Москвою, то пан Перепелиця твердить, що від цього постраждає і сама Росія.

Григорій Перепелиця: Росія повністю сьогодні не в змозі перейти на замкнуті цикли виробництва, відтак вона буде потребувати заміни постачальника замість України. А це буде не так легко зробити. Це можна зробити, але протягом ще декількох років. В той же час приєднання до Північно-Атлантичного альянсу дає нам широкі можливості долучення до воєнних технологій передових країн НАТО. Досвід знову тих же країн Центрально-Східної Європи показує, що їх оборонно-промисловий комплекс збільшив виробництво від 2 до 5 раз.

До плюсів від вступу до НАТО аналітики також відносять фінансування утилізації озброєнь, технічну допомогу щодо реформування Збройних сил.