Меджліс у Бахчисараї у 2006 році.

Такі наміри викликали рішучий протест в урядових структурах, зокрема, і в Раді національної безпеки і оборони України. Там заявили, що поява подібних загонів була б порушенням законів і лише б загострила ситуацію в Криму.

Фідель Павленко розпитував кореспондентку у Бі-Бі-Сі у Сімферополі Валентину Самар.

Бі-Бі-Сі: То чи існує якесь конкретне рішення Меджлісу про те, що такі загони таки будуть створені?

Валентина Самар: Я б торкнулась трохи передісторії. Такого рішення, звісно, немає, воно не могло з’явитися, оскільки всі розуміють, що це є незаконним. Але є рішення компромісне, навіть не рішення, а підтримка ідеї створення не загонів самооборони, а у відповідності із Законом про об’єднання громадян пропонується створювати громадську організацію “аскерів”, в перекладі з тюркської це означає “солдат”. Але мова йде про відродження народної самооборони, скажімо, на зразок козацьких формувань, які є в Україні, і які також існують згідно із законом про об’єднання громадян. У Криму ці козачі формування створювалися ще з початку 90-их, вони завжди виступали на боці проросійських політичних організацій. Але останнім часом вони є, власне, охоронними структурами, і їх наймають підприємці для захисту свого бізнесу.

Планується засідання Ради національної безпеки та оборони України, де швидше за все будуть розглядатися земельні проблеми, а вони є першопричиною створення таких загонів. І якщо поміркована частина меджлісу побачить, що є якась реальна реакція влади на те, щоб навести порядок із землею в Криму, то, можливо, їм вдасться остудити гарячі голови стосовно створення отаких загонів самооборони. Валентина Самар

В першу чергу це зараз стосується якихось конфліктів стосовно земельних ділянок, які з одного боку, репатріантами займаються, оскільки землю їм не надають, і вже є комерційні такі самозахоплення. Підприємці активно використовують саме козачі формування для того, щоб витісняти звідти репатріантів. Дуже багато вже було випадків таких конфліктних ситуацій, коли доходило до масових протистоянь із пролиттям крові і задіянням спецпідрозділів міліції чи навіть внутрішніх військ.

Таким чином меджліс не прийняв рішення стосовно того, щоб такі організації створювалися, але за словами Рефата Чубарова, одного із лідерів кримських татарів, буде підтримка створенню таких громадських організацій.

Бі-Бі-Сі: Але здається, що отака казуїстика – чи вважати це загонами оборони, чи вважати це громадськими угрупуваннями – викликає певні розбіжності навіть всередині самої громади кримських татарів, беручи до уваги, що минулими вихідними на сесії курултаю це питання загонів самооборони стояло досить гостро. Але, здається, більшість лідерів кримських татарів таки хочуть появи подібної організації, так?

Валентина Самар: Ну, звісно, більшість лідерів вважає, що якась протидія діяльності козацьких формувань має існувати. Це питання загострилося після того, як під час зносу незаконної будівлі на плато Ай-Петрі влада задіяла близько тисячі бійців спецпідрозділу міліції та внутрішніх військ, були поранені, семеро людей потрапили до лікарні, один з вогнепальним пораненням. Після цього, власне кажучи, знову підняли питання про створення загонів самооборони.

Але зрозуміло, що це не казуїстика, а у відповідності із законодавством пропонується формувати такі загони. Інша справа – чим вони насправді будуть займатися, так само, як і козацькі формування. Всі отамани козацькі, їх в Криму тут дуже багато, кілька десятків, і зараз іде активна робота по їх об’єднанню під керівництвом бахчисарайського отамана Сергія Юрченка (це Запорізьке козацтво) начебто для координації якихось дій. Але всі вони, я повторюю, існують як охоронні структури, і наймаються саме для того, щоб захищати чийсь бізнес.

Бі-Бі-Сі: І принаймні, здається, такі загони користуються підтримкою і влади на місцях. А от формування і угрупування кримських татарів не обов’язково користуються такою підтримкою.

Валентина Самар: Негласно існує, звичайно, підтримка влади. Але, я вже сказала, більше підтримка політичних структур, проросійських партій і організацій. Тому виходить так, що влада потурає створенню отаких козацьких формувань, які з одного боку, начебто діють у відповідності до законодавства, а з іншого боку, використовуються для незаконних дій. Те ж саме ми будемо, скоріше за все, спостерігати і з створенням цих аскерських формувань. У мене особисто є сумніви стосовно того, що вони будуть реєструватися у відповідності із Законом про об’єднання громадян.

В Україні існує законодавство, це кілька указів президента про відродження козацтва, однак про відродження аскерства наразі нічого не відомо. Також може бути стримання цього процесу, оскільки планується засідання Ради національної безпеки та оборони України, де швидше за все будуть розглядатися земельні проблеми, а вони є першопричиною створення таких загонів. І якщо поміркована частина меджлісу побачить, що є якась реальна реакція влади на те, щоб навести порядок із землею в Криму, то, можливо, їм вдасться остудити гарячі голови стосовно створення отаких загонів самооборони.