Ольга Макарчук Бі-Бі-Сі, Київ

	Лідери помаранчевих належать до різних груп впливу

На минулорічних перегонах пропрезидентський сила була представлена блоком Наша Україна, який взяв майже 14% голосів виборців.

Цього разу блок йде на вибори з новою назвою, яка поповнилася рухом Народна Самооборона колишнього соціаліста Юрія Луценка, та з новими іменами в списку, які прийшли на заміну низці скомпрометованих політиків.

Що стоїть за тим оновленням?

Історію виборчих списків Нашої України називають складною від моменту утворення блоку Віктором Ющенком. Блок дебютував на виборах 2002-го, як формація дев’яти політичних сил, взяв понад 23% голосів виборців і утворив найбільшу фракцію в парламенті, яку, утім, оглядачі називали політично розрізненою. Після більш невдалих виборів 2006-го на дострокових перегонах “нашоукраїнці” відновлюють масштабність – об’єднання знову складається з 9-ти політичних сил, зветься блоком Наша Україна-Народна Самооборона і є ще більш барвистим, аніж досі.

Що стосується впливу Ігоря Коломойського, він безперечно присутній, насамперед оскільки власника концерну “Приват” вважають одним із основних спонсорів “помаранчевого мегаблоку” на цих виборах. Що стосується створення “широкої коаліції”, цей варіант, як на мене, виглядає сьогодні дуже переконливим, оскільки і президент Ющенко, і поміркована частина Партії Регіонів в особі Ахметова та Колеснікова, вони безперечно зацікавлені в тому, аби створити єдиний уряд, створити єдину коаліцію. Тарас Березовець

На тлі присутності в ньому Народного Руху та УНП на чолі блоку – колишній соціаліст та Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко. Тепер НУ-НС позиціонує себе, як блок, який створенням єдиної партії воліє покласти край розбрату всередині “помаранчевих сил”. Проте оглядачі, затамувавши подих, вичікують, чи стане він політичним довгожителем – адже “помаранчевий мегаблок” уже стартував на виборах із конфліктів навколо формування виборчих списків.

Опоненти “помаранчевого мегаблоку”, як от комуніст Олександр Голуб, уважають, що списки Нашої України-Народної Самооборони мало змінилися – мовляв, вони так само вибудувані за принципом родинних чи дружніх зв’язків із президентом. Проте сам блок волів постати перед виборцем оновленим, не внісши до списків політиків із неоднозначною репутацією – Петра Порошенка, Віктора Балогу та Олексія Івченка. Показовою називають і тенденцію, відбиту у першій п’ятірці мегаблоку - винесення у перші ряди перспективних політиків на кшталт того ж таки Луценка, лідера Нашої України В’ячеслава Кириленка чи Міністра закордонних справ Арсенія Яценюка.

Між тим, серед основних змін у списку Нашої України-Народної Самооборони експерти виділяють присутність у ньому не лише людей президента чи когось із лідерів належних до блоку політичних сил, але й кандидатів у депутати, які орієнтуються на потужні бізнесові групи, зокрема – групу “Приват” Ігоря Коломойського, хоча напряму з тією структурою пов’язаний лише керівник контрольованої “Приватом” “Укрнафти” Ігор Палиця.

	НУНС намагається об'єднати помаранчевих прихильників

На запитання журналістів, що робить пан Палиця в списку Нашої України-Народної Самооборони, лідер блоку Юрій Луценко відповів так: “Щодо пана Палиці, він визнаний в Україні фахівець газотранспортної системи та енергетичної галузі. Саме він володіє сьогодні доказами розграбування цієї галузі в Україні. Саме він буде робити все необхідне, аби не просто кримінальними справами, але на законодавчому рівні не допустити відновлення цих схем будь-яким урядом.”

Експерти зауважують на тому, що енергетичне лобі на цих виборах представлене й у списку Партії Регіонів людьми, пов’язаними із контрольованим Дмитром Фірташем газовим посередником “Росукренерго”. Чи можуть стати енергетичні інтереси в обидвох списках зародком для створення “широкої коаліції”? Бі-Бі-Сі запитало в політолога Мартін Груп Тараса Березовця:

	Чи довго триватиме єдність?

“Що стосується впливу Ігоря Коломойського, він безперечно присутній, насамперед оскільки власника концерну “Приват” вважають одним із основних спонсорів “помаранчевого мегаблоку” на цих виборах. Що стосується створення “широкої коаліції”, цей варіант, як на мене, виглядає сьогодні дуже переконливим, оскільки і президент Ющенко, і поміркована частина Партії Регіонів в особі Ахметова та Колеснікова, вони безперечно зацікавлені в тому, аби створити єдиний уряд, створити єдину коаліцію”.

Натомість, інші заяви лунають із вуст лідера партії “Наша Україна” В’ячеслава Кириленка, який запевняє у неможливості “широкої коаліції” та навіть забороняє однопартійцям робити будь-які припущення з того приводу. Проте непереконливими вони видаються Блоку Юлії Тимошенко, який підписав з Нашою Україною угоду про спільну опозиційну діяльність, проте закидає деяким учасникам “помаранчевого мегаблоку” сепаратні переговори з “регіоналами”.

Експерти кажуть, що в разі, якщо “широка коаліція” таки відбудеться, складне утворення Наша Україна-Народна Самооборона не витримає тесту на стійкість через надто різні позиції щодо того його учасників. Ціною такого союзу, на думку Тараса Березовця, може стати повторна зміна керівництва в майбутній партії Наша Україна-Народна Самооборона на політиків, більш лояльних до ідеї об’єднання з “регіонами”.