|
Бізнес: президент занепокоєний економікою | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Огляд ділових подій України і світу за підсумками четверга, 26 липня Теми огляду:
Нісенітницею вважає перший віце-прем’єр та міністр фінансів заяви опозиції про посилення податкового тиску на підприємства з метою отримання додаткових коштів на підвищення соціальних платежів та фінансування виборчої кампанії Партії регіонів: “Це маячня – по-іншому я цього не можу коментувати. Я завжди дивуюся, коли люди можуть говорити очевидну дурість, і не соромитися цієї своєї дурості. Ми беремо з підприємств не більше і не менше, ніж встановлено. Головне, аби вони платили у відповідні терміни у тих обсягах, які передбачені чинним законодавством.” Напередодні на засіданні уряду прем’єр-міністр Віктор Янукович закликав економічний блок уряду звернути більше уваги на доходи бюджету, а також на відставання від графіку у сплаті податків деякими підприємствами. Ще раніше уряд вирішив надати Нафтогазу річну розстрочку у сплаті податків. Микола Азаров каже, що це потрібно компанії, аби належним чином підготуватися до зими, а також подолати негативні фінансові тенденції у Нафтогазі, які склалися у 2005-2006 роках. Президентський секретаріат висловив занепокоєння станом справ в українській економіці, і звернувся із відповідною заявою до уряду. Перший заступник голови секретаріату, Олександр Шлапак, зокрема, звернув увагу урядовців на зниження темпів зростання промисловості (з 15% у січні до 10% у червні) та ВВП (з 9,3% у січні до 7.8% у червні). Він також звернув увагу на швидкі темпи зростання зовнішнього боргу України, а також на стрімке збільшення суми невідшкодованого ПДВ, що становить майже 13 мільярдів гривень. Пан Шлапак також звинуватив Кабмін у неналежній підготовці документів, що, за його словами, призвело до нового затягування переговорів щодо членства України у СОТ. Робоча група зі вступу України до СОТ рекомендує уряду завершити переговори із Киргизстаном для завершення підготовки документів для набуття членства у цій організації. У понеділок робоча група відвідала засідання у штаб-квартирі СОТ в Женеві, проте остаточної домовленості так і не було досягнуто, не зважаючи на сподівання української сторони на те, що після ухвалення всіх необхідних для вступу до СОТ законів, що відбулося у червні, Київ може розраховувати на позитивне рішення. Експерти вважають, що український ринок акцій стає дедалі привабливішим для інвесторів. За оцінками аналітиків однієї з найбільших керуючих компаній в Україні, Тройка діалог, від початку року український фондовий рівень зріс на 12%, а сумарна капіталізація емітентів, що внесені у котування ПФТС, збільшилося до 82 мільярдів доларів. Український уряд своєю постановою визначив прогнозну вартість будівництва квадратного метра житла на 2008, яка за підрахунками Міністерства регіонального розвитку та будівництва склала 3895 гривень. При цьому найвища вартість будівництва житла у Києві – 4386 гривень за квадратний метр, а також у Криму, а найнижча – у Хмельницькій області – 3569 гривень за квадратний метр. Ці показники використовуються для визначення обсягів державного інвестування та при наданні пільгових кредитів окремим категоріям громадян. Водночас на ринку нерухомості один квадратний метр житла у столиці коштує приблизно утричі дорожче. Компанія Метінвест, що керує гірничо-металургійним бізнесом групи System Capital Management, отримала синдикований кредит у 1.5 мільярди доларів, що є найбільшим корпоративним запозиченням українських компаній. Як повідомляє прес-служба компанії, лід-менеджерами кредиту виступили 4 банки: ABM Amro, BNP Paribas, Deutsche Bank та ING. Структура позики складається із 2 траншів, перший з яких дорівнює 1 мільярду, і надійшов 23 липня, і піде на перед експортне фінансування. Загалом Метінвест планує вкласти у свій бізнес до 4 мільярдів доларів впродовж наступних 5 років. Українській владі варто почату поступову підготовку економіки і населення до ревальвації гривні – вважають банківські експерти, які звертають увагу на значну недооціненість гривні. Керівник департаменту випуску фінансових інструментів Укрсоцбанку Ерік Найман твердить, що якби Національний банк штучно не втримував би гривня, то впродовж останнього півріччя курс гривні до долара вже був би на рівні 4.5 гривень. Загалом, за оцінками фахівців, у 90-ті роки курс гривні було штучно занижено, а її реальний курс на сьогодні мав би складати 3 гривні за долар. У слабкій національній валюті зацікавлені, зокрема, і експортери, частка виробництва яких в українському ВВП є досить високою. Україна виділяє на потреби освіти до 7% від свого ВВП, що перевищує показники Великої Британії, Росії (по 4%), Франції, Німеччини та США (по 6%), і відповідає аналогічним показникам Швеції – такими є результати перевірки системи української освіти фахівцями ЮНЕСКО. Крім фінансування, за даними ЮНЕСКО, українська освіта цілком відповідає європейським нормам у тривалості середньої освіти (12 років), співвідношенню учнів та вчителів (17 учнів та 1 вчителя у початковій школі та 11 учнів на одного вчителя у старшій школі). Одним із чотирьох британських дипломатів, яких російська влада попросила залишити країну є головний представник посольства з торгівлі та розвитку – пише Moscow Times. За інформацією видання, мова йде про Ендрю Леві, який відігравав провідну роль у врегулюванні нещодавніх складностей, із якими стикнулися британські інвестори в Росії. Зокрема, він був одним із ключових учасників переговорів з проекту Сахалін-2, коли Shell була змушена продати контрольний пакет акцій родовища Газпрому. Дипломатична криза у російсько-британських відносинах виникла потому, як Москва відмовилася видавати Лондону Олександра Лугового, якого звинувачують у вбивстві Олександра Литвиненка. На початку червня перед відставкою британський прем’єр Тоні Блер заявляв про те, що британські компанії можуть залишити Росію, якщо президент Путін не повернеться на шлях демократичних реформ. Утім, не зважаючи на серйозні проблеми, британські підприємці не поспішають залишати Росію. Президент Молдови Володимир Воронін заборонив державній агенції Молдова-Вин видавати акцизні марки на молдовське вино, допоки всі виробники не будуть допущені на російський ринок. За його словами, “або всі, або ніхто” не буде продавати своє вино у Росії. Москва заборонила імпорт молдовських вин у березні 2006 року, посилаючись на наявність шкідливих речовин у напоях. Всередині липня цього року Роспотребнадзор дозволив ввезення продукції трьох винарень, які вже належать російським інвесторам. Крім того, Москва висунула додаткові умови Кишиневу, зокрема, пропонуючи здійснювати експорт лише через російську державну компанію Союзплодоімпорт, а також переоформити на неї найбільш популярні торгівельні марки молдовського вина. | Також на цю тему Бізнес: борг зростає швидше за бюджет25 липня 2007 | ДОКЛАДНО Бізнес: не дотягли до виСОТ24 липня 2007 | ДОКЛАДНО Бізнес: казахам пропонують платити за фосфор23 липня 2007 | ДОКЛАДНО | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||