Андрій Кравець Бі-Бі-Сі, Лондон

	Юрій Рубан

Коментуючи все, що відбувається на пост-радянському просторі Владімір Путін сказав, що раніше була надія на "хлопців з України", але, сказав російський керівник, "ті просто повністю себе дискредитували, там справа йде просто до суцільної тиранії".

Пан Путін назвав ситуацію в Україні повним порушенням Конституції та всіх законів.

Андрій Кравець попросив проанілізувати висловлювання пана Путіна директора Національного інституту стратегічних досліджень при Раді національної безпеки та оборони Юрія Рубана.

Бі-Бі-Сі: Наскільки коректними є висловлювання пана Путіна щодо української ситуації? Чи не є це втручанням у внутрішні українські справи?

Юрій Рубан: На жаль, ці висловлювання, вони ідуть в загальному руслі теперішньої російської політики, яка базується на тому, що, ну ви бачите самі, що виявляється люди, яких отруїли, самі винні, вони виявляються шпигунами. Виявляється, що в Росії панує демократія, якій загрожує тоталітаризм з української сторони і т. д.

У 2004 році на президентських виборах російська сторона, давайте відверто казати, той же Володимир Володимирович все-таки підтримував Януковича тоді. Це робилося прямо, чітко і недвозначно. Зараз вже, мені здається, це робиться в тому плані, що українському виборцеві, впершу чергу тому виборцеві, який чутливий до думки з північного сходу, пропонується такий вибір, на мій погляд, дещо фальшиве протиставлення: демократичного прем’єр-міністра чи демократичної коаліції проти, як там сказано, тоталітарної опозиції. Юрій Рубан

Бі-Бі-Сі: Тобто це можна розглядати через призму внутрішньої ситуації в самій Росії напередодні виборів президентських і парламентських?

Юрій Рубан: Мені здається, що, на жаль, це так. Тобто на жаль, оця внутріросійська мобілізація... Взагалі російська історія свідчить, що російський соціум, російське суспільство, воно надзвичайно сприятливе до такого роду мобілізаційних закликів. До того, що вороже оточення, в центрі якого стоїть Росія – оточена фортеця. І на жаль, це дуже часто використовується політиками у внутріполітичній боротьбі. Просто єдине, що мені шкода, що шляхи розвитку і Росії, і України, і всієї, так би мовити Східної Європи – вони лежать не в цій площині, я вживу такий термін, трохи може заяложений, саме на європейському шляху. Тобто на шляху реалізації європейських цінностй, європейської системи демократії, верховенства права, а не придумування якихось там “суверенних демократій”, досить складних таких конструкцій, які не просувають ані двосторонні стосунки україно-російські, ні, власне, російсько-європейські.

Бі-Бі-Сі: А як би Ви тоді проаналізували заяви пана Путіна щодо членства України у НАТО та ЄС? Мовляв, Москва в НАТО Україну не пускає, а в ЄС пускає і взагалі відноситься до членства україни в Європейському союзі досить позитивно.

Юрій Рубан: Я взагалі не розумію оцього штучного розриву, як в нас дещо модно, розрив між європейською і євро-атлантичною інтеграцією. Тобто у нас якби з’явилися два поняття. На мій погляд, це абсолютно штучний розрив. Ви не можете претендувати на те, що ви будете в європейській родині народів, не беручи на себе відповідні зобов’язання перед цією родиною.

Бі-Бі-Сі: Тобто всі члени ЄС передовсім стають членами НАТО?

Юрій Рубан: Звичайно, є вийнятки щодо цього. Наприклад, Австрія чи Фінляндія, але це швидше пов’язано з історичними особливостями формування Європейського Союзу і власною історичною специфікою шляху цих країн. На мій погляд, інтереси України і логіка розвитку України – це та логіка, яку пройшли вже країни Центральної і Східної Європи, наші сусіди: Польща, Чехія, Угорщина. Зараз цим шляхом іде Болгарія, Румунія. Тобто іде шлях вступу до НАТО, взяття на себе зобов’язань, пов’язаних з цим вступом, вони ж не тільки військові, а політичні й демократичні зобов’язання, реформування інституцій всередині країни, інститутів представницької демократії, незворотність цієї демократії, і потім відповідна інтеграція до європейських структур.

Бі-Бі-Сі: Які стратегічні наслідки матимуть такі заяви пана Путіна для самої України? Чи не відштовхують такі заяви Україну від Росії і чи не посилюється навпаки, потреба шукати гарантій безпеки в НАТО та ЄС?

Юрій Рубан: Навіть без цих заяв президента Російської Федерації було зрозуміло, що гарантії безпеки України формуються на шляхах інтеграції до європейських і євро-атлантичних структур. Ці заяви нічого нового до цього не додають, до загального розуміння проблеми. Але, мені здається, що такі розмови звичайно більше орієнтовані на внутрішньоросійський електорат, але чогось мені здається, що не випадково їхня поява співпала з внутрішньополітичною ситуацією в Україні: наближення, наприклад, виборів, мобілізація біло-блакитного електорату.

Бі-Бі-Сі: Тобто Росія не хоче втрачати позиції в Україні, так?

Юрій Рубан: У 2004 році на президентських виборах російська сторона, давайте відверто казати, той же Володимир Володимирович все-таки підтримував Януковича тоді. Це робилося прямо, чітко і недвозначно. Зараз вже, мені здається, це робиться в тому плані, що українському виборцеві, впершу чергу тому виборцеві, який чутливий до думки з північного сходу, пропонується такий вибір, на мій погляд, дещо фальшиве протиставлення: демократичного прем’єр-міністра чи демократичної коаліції проти, як там сказано, тоталітарної опозиції.