Фідель Павленко Бі-Бі-Сі, Лондон

	Арсеній Яценюк після призначення на посаду міністра закордонних справ. Фото УНІАН

Запрошення відвідати європейську столицю надішли до пана Яценюка також відразу після призначення - від європейського комісара Беніти Ферреро-Вальднер та Верховного представника Європейського Союзу Хав'єра Солани. Арсеній Яценюк встиг відвідати три ключові установи - штаб-квартиру НАТО, Європейську Комісію та Європейський парламент.

Читати про одночасний візит прем'єра Януковича

Те, що перший візит нового міністра відбувся саме до Брюсселя, - просто вдалий збіг обставин, вважає Майкл Емерсон - експерт брюссельського центру досліджень європейської політики. Він уважно стежить за розвитком політичних подій в Україні, і щойно повернувся з Києва, де брав участь в одній з наукових конференцій політологів.

Обговорюючи з ним призначення Арсенія Яценюка і його перший візит на новій посаді, я насамперед запитав, чи можна робити висновки щодо пріоритетних напрямків зовнішньої політики виключно за маршрутами офіційних візитів, як подеколи роблять в Україні: поїхав відразу до Москви - проросійський політик, а до Брюсселя - проєвропейський?

М. Емерсон: Гадаю, це не можна розглядати аж так спрощено. У будь-якому випадку, Україна готується підписувати нову поширену угоду з Євросоюзом, вірніше, розпочала переговори по цій угоді. Окрім того, він має підписати і новий варіант старої угоди з урахуванням того, що ЄС збільшився на дві країни з нового року. Це, так би мовити, технічна причина візиту пана Яценюка, хоча до певної міри це дуже вдалий збіг обставин, що практично відразу після обрання новий міністр їде саме до Брюсселя. Але в будь-якому випадку візит Арсенія Яценюка до Брюсселя є важливим, і його у Європі вітають.

Бі-Бі-Сі: Дехто закидає панові Яценюку брак дипломатичного досвіду і молодий вік, а через свою карколомну кар'єру він навіть отримав у деяких колах прізвисько "кіндерсюрприз". Чи ви би погодились, що вік і відносна недосвідченість у дипломатії можуть завадити новому міністру?

М. Емерсон: Ні, я так не вважаю. Навпаки, він може розпочати з білого аркушу, і загалом у світі багато прикладів, коли люди стають чільними дипломатами без попереднього дипломатичного досвіду. Тобто у випадку Арсенія Яценюка я не бачу жодних підстав для стурбованості, навпаки, я бачу очевидні переваги.
У його випадку набагато важливішим позитивним моментом є той факт, що він працював міністром економіки і має глибокі професійні знання саме у тій галузі, яка складатиме важливу частину майбутньої угоди з ЄС, зокрема, що стосується майбутньої зони вільної торгівлі між Україною і ЄС. Передумовою цього має бути приєднання України до СОТ, і той факт, що пан Яценюк активно займався і цим питанням, тепер стане йому у нагоді. Назвати його новачком у переговорних процесах аж ніяк не можна.

Європа сподівається і очікує, що президент, прем'єр і міністр закордонних справ спільно працюватимуть над розробкою і втіленням зовнішньої політики. Зрештою, Україна не виняткова у сенсі політичного протистояння

Бі-Бі-Сі: В Україні багато говорять про протистояння між таборами президента і уряду, у тому числі в питанні формування зовнішньої політики. Арсенія Яценюка, попри безпрецедентну підтримку в парламенті, вважають все ж таки провідником лінії президента Ющенка. Але зараз міністр буде у Брюсселі одночасно з прем'єром Януковичем. Чи можна говорити про таку собі боротьбу за ініціативу між різними таборами на зовнішньополітичній арені?

М. Емерсон: Гадаю, українська громадська думка схильна поляризувати і драматизувати це протистояння набагато більше, ніж Брюссель. Європа сподівається і очікує, що президент, прем'єр і міністр закордонних справ спільно працюватимуть над розробкою і втіленням зовнішньої політики. Зрештою, Україна не виняткова у сенсі політичного протистояння. Наприклад, у Франції були тривалі періоди так званої "коабітасьон", або співіснування президента з одного політичного табору і уряду з іншого.

Бі-Бі-Сі: Від деяких оглядачів довелося чути, що у Європі раді відставці колишнього міністра Бориса Тарасюка, який буцімто занадто наполегливо вимагав якнайшвидшого інтегрування у євроатлантичні структури, тому задоволені і тим, що його наступником не став Володимир Огризко, якого вважають "людиною Тарасюка" в МЗС.

Читати інтерв'ю з експертом Александром Раром

М. Емерсон: Щодо Тарасюка, гадаю, більшість європейських міністрів закордонних справ і європейських інституцій, скажімо так, не надто сумують з приводу змін в МЗС і розраховують на плідну роботу з міністром Яценюком. Справді, стиль Бориса Тарасюка для багатьох його візаві був серйозною проблемою.

Останнім часом пан Янукович робить просто бездоганні заяви і декларації з точки зору їх сприйнятності у Європі. Інша річ, як ці декларації наповнюються змістом, і чи стоять за словами реальні дії

Бі-Бі-Сі: З огляду на це, як би парадоксально це не лунало, чи не здається вам, що європейцям набагато легше говорити з прем'єром Януковичем, який про Євроінтеграцію говорить як про стратегічну мету, але дуже прагматично додає, що це справа багатьох років, що деяким європейцям дуже подобається; і з іншого боку, він не виправдав тавро проросійського політика, яке йому багато хто вішав - зрештою, він вже не вперше їде до Брюсселя, а от у Москві з офіційним візитом досі не був.

М. Емерсон: Останнім часом пан Янукович робить просто бездоганні заяви і декларації з точки зору їх сприйнятності у Європі. Інша річ, як ці декларації наповнюються змістом, і чи стоять за словами реальні дії. Як казав один мій знайомий в Україні, за часів СРСР усі керівники вміли проголошувати комуністичні промови, але скільки з них щиро вірили в комунізм? З іншого боку, наведу такий приклад: Верховна Рада за домінування Партії регіонів набагато швидше і ефективніше ухвалила закони, необхідні для приєднання до СОТ, ніж попередні уряди, які декларували свою прозахідність чи проєвропейськість. Такі речі у Європі теж помічають. Важливим чинником є і те, що чимало провідних бізнесменів з урядової коаліції, у тому числі Ринат Ахметов, розуміють, що майбутнє їхнього бізнесу - саме на європейських ринках