|
Рар: Яценюка сприймуть на Заході | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Новопризначений міністр закордонних справ Арсеній Яценюк не гратиме другої скрипки у власному міністерстві, вважає німецький експерт. Александр Рар, відомий політтолог з Німецького Товариства Зовнішньої політики, прокоментував в інтерв'ю Бі-Бі-Сі блискавичне призначення пана Яценюка на посаду голови МЗС, А. Рар: Яценюк був другим у списку кандидатів після Огризка, і коли президент Ющенко усвідомив, що він не може далі наполягати на кандидатурі Огризка, він вирішив запропонувати альтернативу з кола наближених до нього людей. За таких обставин незмінною залишається зовнішньополітична лінія України, яка дуже важлива для президента. Йдеться про євроатлантичну інтеграцію, співпрацю України з ЄС і НАТО, яка у майбутньому може привести Україну до повного членства у цих організаціях. Бі-Бі-Сі: Арсенія Яценюка багато хто називає таким собі вундеркіндом української політики, який, попри молодий вік, вже має неабиякий досвід на керівних посадах - від міністра економіки до головного банкіра країни. Але чи сприйматимуть його серйозно у міжнародних дипломатичних колах, беручи до уваги брак досвіду саме на міжнародній арені? А. Рар: Гадаю, що він підпорядковуватиметься президенту, і хоча він справді є до певної міри новачком чи новим обличчям, ми бачили на прикладі Грузії, що молоді міністри, які прийшли до влади разом з президентом Саакашвілі, мали великий успіх і повагу на Заході. Сам Саакашвілі став президентом у віці 36 років, тож вік Арсенія Яценюка зовсім не перешкода для успіху. Президент Ющенко і надалі визначатиме зовнішню політику, і він лише створює навколо себе нову молоду команду політиків, не зіпсованих, сказати б, старим радянським досвідом, з новою ментальністю, з прозахідними поглядами, і призначення молодого міністра має допомогти Ющенку заручитися підтримкою молодого покоління і у внутрішній політиці, а на цьому фронті президент поки програє Юлії Тимошенко. Бі-Бі-Сі: Деякі оглядачі називають призначення Арсенія Яценюка подвійною перемогою президента, оскільки його людина очолює МЗС, а його перший кандидат - Володимир Огризко - залишається першим заступником міністра і де-факто керуватиме відомством, оскільки має великий дипломатичний досвід, контакти за кордоном тощо, а пан Яценюк буде лише обличчям міністерства і провідником лінії президента. А. Рар: Я з такою точкою зору не згоден, оскільки самого Огризка вважали правою рукою міністра Тарасюка, і припущення щодо його важливої ролі у міністерстві можуть лише зашкодити президенту Ющенку. Йому якраз треба дещо дистанціюватися від "табору Тарасюка", щоби не конфліктувати з парламентом. Власне, Яценюка запропоновано саме тому, що він не є старим кадром з МЗС, і вплив людей Тарасюка, на який могла скаржитися коаліція, до певної міри нейтралізовано. Ну, і потім Яценюк, здається, не з тих політиків, які можуть погодитися грати другу скрипку в міністерстві, яке він очолює. Як на мене, ця кандидатура президента Ющенка є дуже вдалою. Бі-Бі-Сі: Якщо зважати на результати голосування у Верховній Раді, більшість теж вважає цю кандидатуру вдалою. Але були й скептики, які говорили про відсутність дипломатичного досвіду в Арсенія Яценюка. Наскільки насправді для міністра важливо бути фахівцем, чи тут застосовано західний принцип, що очолює відомство політик, а повсякденну роботу виконують незаангажовані держслужбовці, у цьому випадку дипломати? А. Рар: Ви фактично самі відповіли на це запитання. Україна - це сучасна держава. Погляньте на західні країни - у жодній з них міністерство закордонних справ не очолює кар'єрний дипломат. Міністерство має очолювати людина, яка розуміється на політиці в цілому, а не лише на зовнішній політиці. Людина, яка має добрі зв'язки з президентом, яка знає багато речей, окрім дипломатії. Це і є західний підхід. До речі, українська дипломатія, на мій погляд, є надто ідеологізованою і потребує свіжої крові. Дуже добре, що цю кров, так би мовити, дає інша частина української політичної еліти, а не лише дипломати. Бі-Бі-Сі: Ви вже згадували попереднього міністра Бориса Тарасюка, якого на Заході знали і поважали, і ще коли над ним починали збиратися хмари, багато хто казав, що його відставка може значно зашкодити зовнішньополітичним позиціям України. Чи, на вашу думку, Арсеній Яценюк може розраховувати на симпатії у міжнародних дипломатичних колах, які його практично не знають? А. Рар: Тут я знову змушений з вами не погодитися, на жаль. Тарасюк дратував багатьох західних партнерів своїм дуже впертим підходом до зовнішньополітичних цілей, своїми дуже категоричними вимогами, зокрема, залучити Україну до НАТО, і багатьом західним політикам і дипломатам було важко досягати з Борисом Тарасюком компромісу. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||